Рішення № 32950027, 06.08.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2013 р. Справа № 923/719/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенко С.В. при секретарі Зуденко Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства "Стройпроект плюс", м. Херсон

до Державної фітосанітарної інспекції Херсонської області, м. Херсон

про стягнення 198096,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Шевченко І.Ю., представник, довіреність від 24.04.2013р.; Пасека В.І., представник, довіреність від 24.04.2013р.

від відповідача - не прибув.

Суть спору: приватне підприємство "Стройпроект плюс" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Державної інспекції з карантину рослин по Херсонській області (відповідач) заборгованість в сумі 198096,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору підряду № 05/1 на виконання проектних робіт по будівництву адміністративно-лабораторного корпусу з автомобільними боксами по вул. Острівське шосе, 36-А в м. Херсоні від 28.08.2007р. та положення ст.ст. 509, 530, 625 ЦК України.

Представник позивача 01.08.2013р. подав до суду клопотання в якому просить суд на підставі ст. 25 ГПК України залучити до участі у справі правонаступника відповідача - Державну фітосанітарну інспекцію Херсонської області, оскільки згідно Положення про Державну фітосанітарну інспекцію Херсонської області затвердженого наказом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 17.12.2012р. за №14991340000015312 Державна фітосанітарна інспекція по Херсонській області є правонаступником майна, прав та обов'язків Державної інспекції з карантину рослин по Херсонській області. Дане клопотання суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.08.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

30 липня 2013 року відповідач на виконання вимог ухвали суду від 18.07.2013р. подав з супровідним листом копії статутних та реєстраційних документів. Так, згідно п.1 Положення про Державну фітосанітарну інспекцію Херсонської області слідує, що Державна фітосанітарна інспекція Херсонської області є правонаступником майна, прав та обов'язків Державної інспекції з карантину рослин по Херсонській області та Державної інспекції захисту рослин Херсонської області.

Відповідач або уповноважений його представник у судове засідання 06.08.2013р. не прибув, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи, або про розгляд справи без його участі не заявляв, про причини неявки суду не повідомив, не зважаючи на ті обставини, що він належним чином та завчасно був повідомлений про день час та місце розгляду справи.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2. постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 28 серпня 2007 року між Державною інспекцією з карантину рослин по Херсонській області (замовник), правонаступником якої є відповідач та приватним підприємством "Стройпроекг плюс" (підрядник) був укладений договір підряду № 05/1 на виконання проектних робіт адміністративно-лабораторного корпусу з автомобільними боксами по вул. Острівське шосе. 36-А в м. Херсоні.

Відповідно до Листа-Замовлення № 05/1 від 28.08.2007р. відповідач замовив підряднику розробити документацію, а саме: передпроектну пропозицію, генеральний план, архітектурно-планувальне рішення, конструктивні рішення, сантехнічні рішення, топографічна зйомка службами міста, кадастровий план земельної ділянки, інженерно-геологічні умови майданчика, схематичні плани та оціночні акти БТІ. свідоцтво на право власності (п.4.1. договору).

Відповідно до протоколу №05/1 до договору підряду № 05/1 від 28.08.2007р., сторони дійшли згоди про погодження договірної ціни на проектні роботи та встановили її вартість у розмірі 198096,00 грн. (т.1 а.с. 12).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини. Весь комплекс робіт відповідно до договору підряду було завершено 22 червня 2010 року реєстрацією в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно свідоцтва про право власності на нерухоме майно САС 277256 від 25.03.2009 року, виданого Херсонською міською радою на підставі рішення виконкому від 17.03.2009р. № 164, після оплати відповідачем Херсонському ДБТІ 186,43 грн. за реєстрацію права вчасності згідно квитанції №3395 від 21.06.2010 року.

Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача з проханням провести оплату за виконану роботу, проте відповідач не розраховувався та просив надати докази виконання робіт.

Надалі, 26.12.2011р. позивач надав відповідачу документи, які передбачені листом-замовленням №05/1, в тому числі копію проектно-кошторисної документації по будівництву адміністративно-лабораторного корпусу з автомобільними боксами по вул. Острівське шосе. 36-А в м. Херсоні, копію інженерно геологічних умов на 14 аркушах, копію генплану, копію кадастрового плану, копію топографічної зйомки погодженої із службами міста, копію схематичних актів БТІ на 9 аркушах, копію свідоцтва про право власності, два примірника актів приймання-передачі викопаних робіт від 23.12.2011р, рахунок на оплату №04/11 від 23.12.2011 року на суму 198096,00 грн.

Позивач вказує, що відповідач акт приймання-передачі виконаних робіт від 23.12.2011р. не підписав, недоліків виконаних робіт не вказав, рахунок на оплату №04/11 від 23.12.2011 року на суму 198096.00 грн. не сплатив.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог та одночасно заявив, що позивач пропустив строки позовної давності, які сплили ще в 2011 році (т.2 а.с. 46-47

Крім того, 16.07.2013р. позивач подав до суду заяву про застосування строків позовної давності (т.2 а.с. 54-55), в якій зазначає, що згідно договору підряду №05/1 від 28.08.2007р. підрядником повинні були виконуватись проектні роботи по будівництву адміністративно-лабораторного корпусу по вул. Острівське шосе 36-а в м. Херсоні. Відповідно до п.5.1. договору строк виконання робіт становить 155 днів. Роботу підрядник в зазначений термін не виконав, а доказів, які підтверджують о вчасно зробленій проектній документації не надано. Позивач по справі пропустив строки позовної давності, які сплили ще в 2011р. Наслідками пропущення строку позовної давності є відмова у задоволенні позову (ст. 267 ЦК України). Відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав пропущення позивачем строку позовної давності.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з документальними доказами наданими в їх обґрунтування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Оглядом договору підряду №05/1 від 28.08.2007р., суд дійшов до висновку. що договір між сторонами був укладений із дотриманням вимог ст. ст. 837 - 864, 887-891, Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Суд погоджується з доводами позивача, що останній виконав роботи відповідно до умов договору, на загальну суму 198096,00 грн., оскільки позивачем до позовної заяви надано належні і допустимі докази в обґрунтування даної вимоги.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 198096,00 грн. є правомірною та обґрунтованою

Проте, в ході розгляду справи відповідач 16.07.2013р. подав до суду заяву про застосування строків позовної давності, в якій просить суд застосувати позовну давність до позовних вимог ПП "Стройпроект плюс" про стягнення 198096,00 грн. та відмовити у задоволенні позову.

Положення ч. 4 ст. 267 ЦК України застосовуються лише за умови встановлення судом правомірності та обґрунтованості позовних вимог

Стаття 251 Цивільного кодексу України визначає, що строком позовної давності є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Стаття 252 ЦК України визначає, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Стаття 257 Цивільного кодексу України встановлює загальний строк позовної давності в три роки, а п. 1 ст. 261 цього ж кодексу вказує, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За договорами підряду про стягнення грошового боргу розповсюджується загальний строк позовної давності. Інших строків (спеціальні) позовної давності для даних правовідносин чинне законодавство не передбачає.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено часові межі реалізації захисту свого права або інтересу у судовому порядку в 3 роки.

Відповідно до статті 256 ЦК України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до умов п.5.1. договору сторони узгодили строки виконання робіт - 155 днів.

Таким чином, суд вважає, що відповідно до у мов п.5.1. договору позивач повинен був виконати роботу, яка узгоджена в листі-замовленні №05/1 (т.1 а.с. 10), в строк до 30 грудня 2007 року включно, та відповідно до п.6.1 договору передати відповідачу акт-приймання виконаних робіт.

Пунктом 6.1. договору сторони установили, що остаточний розрахунок за виконані роботи по об'єкту здійснюється замовником не пізніше 5 днів після повного завершення робіт, включаючи усунення виявлених недоліків, на підставі акта - прийому виконаних робіт, оформленою у встановленому порядку, шляхом переводу грошових коштів на рахунок підрядника.

Позивач на протязі встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України трьох річного строку позовної давності (05.01.2008р.-05.01.2011р., з урахуванням п.6.1. договору) не звертався до господарського суду за захистом свого порушеного майнового права, а подав позовну заяву лише 08 червня 2013 року.

Відповідно до приписів ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що право пред'явити вимогу про оплату виконаних робіт у позивача виникло з 05.01.2008р., а тому строк позовної давності згідно з приписами ч. 5 ст. 261 ЦК України для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу у позивача закінчився 05.01.2013р.

Таким чином, позивач заявив позов за межами строку позовної давності встановленого статтею 257 ЦК України.

Згідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України наслідками пропущення строку позовної давності є відмова суду у задоволенні позову.

Статтями 4-2 та 4-3 ГПК України закріплено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до положень ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд відхиляє доводи позивача, які викладені у запереченні на заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності, як такі, що не відповідають чинному законодавству і не ґрунтуються на належних доказах.

Суд задовольняє клопотання позивача про залучення до участі у справі правонаступника, та на підставі ст. 25 ГПК України замінує відповідача у справі Державну інспекцію з карантину рослин по Херсонській області на правонаступника - Державну фітосанітарну інспекцію Херсонської області.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати покладаються на позивача і не відшкодовуються йому.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 12.08.2013 р.

Суддя С.В. Нікітенко