Постанова № 32949864, 30.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 р. Справа №805/6126/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бойка М.І.

при секретарі судового засідання Кусти Ю.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична

компанія»

до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного

управління Міндоходів у Донецької області

про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2012 р. № 0008351540 та від

17.04.2013 р. № 0003801501

за участю представників сторін:

від позивача: Зайцева Ю.А., Широкова О.А.,

від відповідача: Поліщука С.В., Кутас Л.Л.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія» (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2012 р. № 0008351540 та від 17.04.2013 р. № 0003801501.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2013 року здійснено заміну відповідача Державну податкову інспекцію у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток позивача, за результатами якої складено акт перевірки від 12.11.2012 р. № 4187/15-111-3/36305999 (далі - Акт від 12.11.2012 р.), згідно з висновками якого позивач порушив п. 152.1 ст. 152, Податкового кодексу України, в результаті чого занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток у податковій звітності на 316890 грн. На Акт перевірки позивачем надані заперечення від 20.11.2012 р. № 1501, які за висновком відповідача, викладеному у листі від 27.11.2012 р. № 22364, до позивача правомірно застосовані норми п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України та висновок акту визнано правомірним.

На підставі Акту від 12.11.2012 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2012 р. № 0008351540 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 316890 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 79223 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку до Державної податкової служби у Донецькій області та до Державної податкової служби України. Рішенням ДПС у Донецькій області від 31.01.2013р. № 1044/20/10-212-5 та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 10.04.2013р. № 507/16/99-88/10-1г-спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга платника податків - без задоволення.

Позивач не погоджується з вказаним податковим повідомленням-рішенням з наступних підстав.

Податок на прибуток у розмірі 316890 грн. виник за розрахунками податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року. За результатами роботи за перший квартал 2012 р. ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» фактично перерахувало до бюджету 316890 грн. податку на прибуток, що відображено у податкових деклараціях 2012 року. За підсумками роботи за 9 місяців позивач мав збитки, що призвело до негативного показника оподаткування, тому сплачений податок в розмірі 316890 грн. фактично за підсумками роботи трьох кварталів 2012 року став переплатою, оскільки оподаткування негативного результату чинним податковим законодавством не передбачено.

Зазначене підтверджується Актом звірки від 07.02.2013 між ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» та Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька щодо розрахунків платника з бюджетом по податку на прибуток підприємств станом на 01.01.2013 р. та 07.02.2013 р. та групирувальною відомістю по рахунку 64 (податок на прибуток).

З урахуванням викладеного, позивач вважає, що немає підстав для застосування положень п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу щодо визначення грошових сум зобов'язань контролюючим органом. Оскільки, зазначені в Акті факти не призвели до заниження податкового зобов'язання, останні не є порушенням податкового законодавства, є лише неврегульованістю порядку щодо заповненні податкової декларації у зв'язку з відсутністю документа, який регламентує порядок її складання.

При визначенні податкового зобов'язання відповідачем не враховані здійснені у 2012 році ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» платежі з податку на прибуток. Так, за перший квартал відповідно рядку 14 податкової декларації за 1 квартал 2012 року податок на прибуток склав 316890 грн. Позивачем перераховано до бюджету за платіжним дорученням від 26 березня 2012 р. № 3988 - 3000 грн., за платіжним дорученням від 27 квітня 2012 р. №5615 - 1000 грн., за платіжним дорученням від 16 травня 2012 р. №6429 - 312890 грн., всього - 316890 грн., податок на прибуток сплачено в повному обсязі. Зазначили, що не зважаючи, що показники рядка 14 податкової декларації за 2 квартали 2012 року становив - 0 грн., а рядка 14 податкової декларації за 3 квартали 2012 року становив - 2965 грн., ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» авансовано платежі з податку на прибуток та перераховано до бюджету за платіжним дорученням від 22 червня 2012 р. № 8226 - 1000 грн., за платіжним дорученням від 28 вересня 2012 р. № 13184 - 1000 грн., за платіжним дорученням від 30 жовтня 2012 р. №14703 - 1000 грн.. Зазначена фактична сплата податку на прибуток в повному обсязі, в тому числі і податку на прибуток, зазначеного у рядку 14 податкової декларації за три квартали 2012 року, залишилася поза увагою відповідача та при розгляді скарги Державною податковою службою у Донецькій області, не врахована при винесені рішення.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали до суду заяву про доповнення позовних вимог, в якій зазначили наступне.

Відповідно до ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 27.11.2012 р. № 0008351540 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 316890 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 79223 грн. на час звернення до суду є чинним.

Проте, в порушення вимог ст. 58 Податкового кодексу України, відповідачем додатково винесене податкове повідомлення - рішення від 17.04.2013 р. № 0003801501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на ті ж показники, що зазначені у повідомлені - рішенні від 27.11.2012 р. № 0008351540 - 316890 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 79223 грн., всього - 396113 грн. У податковому повідомленні - рішенні від 17.04.2013 р. № 0003801501 наведені ті самі підстави - акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 12.11.2012р. №4187/15-111-3/36305999 (факт відображення невірних цифр у рядках 15 та 16 у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року, що за висновками ДПІ призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на 316890 грн.).

Зазначили, що податкове повідомлення-рішення від 17.04.2013 р. № 0003801501, (отримане ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» 07.05.2013 р.), фактично дублює податкове повідомлення-рішення від 27.11.2012 р. №0008351540, видане значно пізніше, але за іншими реквізитами, а тому вбачається нарахування грошового зобов'язанням за одним і тим же фактом, всупереч вимогам чинного законодавства, в подвійному розмірі.

Враховуючи наведене, просили суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 27.11.2012 р. № 0008351540 та від 17.04.2013 р. № 0003801501.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, до суду надали заперечення , в яких зазначили наступне. 12.11.2012 року була проведена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток, за якою було складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 12.11.2012 р. №4187/15-111-3/36305999. На підставі акту від 12.11.2012 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 27.11.2012 р. № 0008351540.

Перевіркою встановлено, що в порушення п. 152.1 ст. 152 ПКУ у наданій декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року позивач декларує податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню (рядок 11 декларації) у сумі 8908 грн., зменшення нарахованої суми податку (рядок 13 декларації) у сумі 2259 грн., у рядку 15 відображено податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 14 податкової декларації за попередній звітний (податковий період) у сумі 316890 грн., проте слід було відобразити суму 0 грн. В результаті у рядку 16 (податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду) відображено (-314631 грн.), проте слід було відобразити 2259 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання на 316890 грн.

Відповідно до ст. 123 ПКУ, яка регулює застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, встановлено порушення п. 152.1 ст. 152 ПКУ, в результаті чого було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 316890 грн., та відповідно п. 123.1 ст. 123 ПКУ була застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 79223 грн. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення є цілком законним та відповідає нормам діючого законодавства.

Крім того пояснили, що у 2013 р. здійснено перехід до нової податкової бази АІС «Податковий блок», що призвело до ліквідації раніше існуючих інформаційних баз та міграції всієї інформації до нової системи. Враховуючи той факт, що база АІС «Податковий блок» на дату міграції знаходилась в стадії доопрацювання виникли невідповідності при рознесенні рішення про розгляд скарги від 11.04.2013 р. № 894/7/98-88 Міністерства доходів і зборів України в автоматичному режимі сформовано податкове повідомлення - рішення від 17.04.2013 р. № 0003801501.

Оскільки рішенням про результати розгляду скарги податкове повідомлення - рішення від 27.11.2012 р.№ 0008351540 залишено без змін, то сформоване податкове повідомлення - рішення від 17.04.2013 р. № 0003801501 не відповідає п.3.4 ст. 3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012№ 1236. Відповідач, з метою уникнення подвійного нарахування, згідно п.п. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 ПКУ, своїм рішенням від 10.07.2013 р. № 295 скасував податкове повідомлення - рішення від 17.04.2013 р. № 0003801501. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 15.12.2008 р., включене до ЄДРПОУ за номером 36305999, взято на облік ДПІ у Київському районі м. Донецька 16.12.2008 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем 12.11.2012 р. проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток позивача, за результатами якої складено акт перевірки від 12.11.2012 р. № 4187/15-111-3/36305999, згідно з висновками якого позивач порушив п. 152.1 ст. 152, Податкового кодексу України, в результаті чого занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток у податковій звітності на 316890 грн.

На Акт перевірки від 12.11.2012 р. позивачем надані заперечення від 20.11.2012 р. № 1501, які за висновком відповідача від 27.11.2012 р. № 22364 визнані такими, що до позивача правомірно застосовані норми п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України та визнано висновок акту перевірки правомірним.

На підставі Акту від 12.11.2012 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2012 р. № 0008351540 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 316890 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 79223 грн. (арк. справи 6).

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби у Донецькій області та до Державної податкової служби України. Рішенням ДПС у Донецькій області від 31.01.2013р. № 1044/20/10-212-5 та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 10.04.2013р. № 507/16/99-88/10-1г спірне податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарга платника податків - без задоволення. (арк. справи 25 - 33).

Крім того, відповідачем 17.04.2013 р. винесено податкове повідомлення - рішення від 17.04.2013 р. № 0003801501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в такій сумі, що зазначена у повідомлені - рішенні від 27.11.2012 р. № 0008351540 - 316890 грн. та нараховано штрафні санкції в такій самій сумі у розмірі 79223 грн., всього - 396113 грн. У податковому повідомленні - рішенні від 17.04.2013 р. №0003801501 наведені ті самі підстави - акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 12.11.2012р. №4187/15-111-3/36305999 (арк. справи 39).

В судовому засіданні представники позивача пояснили, що невірний показник у рядку 15 декларації призвів до заниження податкового зобов'язання на показник вказаний в цьому рядку - 316890 грн. (арк.. справи 15). Зазначили, що допущена помилка у рядку 15 Декларації за 3 квартали 2012 року - сума 316890 грн. - сплачений податок на прибуток за 1 квартал 2012 року, що не відповідає показнику рядка 14 декларації за 2 квартали 2012 р., де вказано 0 грн. не призвела до заниження податкового зобов'язання.

Відповідно до п.14.1.156 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством. Згідно форми декларації з податку на прибуток підприємств податкове зобов'язання платника податку зазначається у рядку 14 «Податок на прибуток за звітний (податковий період». Цей показник вираховується відповідно до вимог ст.152 Податкового кодексу України з податків на прибуток від діяльності, яка підлягає патентуванню та від діяльності, що не підлягає патентуванню. При цьому слід врахувати негативний показник об'єктів оподаткування (рядки 07 і 08) від усіх видів діяльності та, зокрема, від діяльності, що підлягає оподаткуванню. Зазначені показники у рядках 01 - 13, які визначили податкове зобов'язання за 3 квартали, що зазначене у рядку 14 декларації «Податок на прибуток за звітний (податковий) період», є достовірними, і це не заперечується ДПІ у Калінінському районі м. Донецька. Помилок у їх відображені у декларації з податку на прибуток підприємств не виявлено. Податкове зобов'язання (податок на прибуток) за 1 квартал 2012 року склало 316890 грн. (рядок 14 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року). Сплачено до бюджету податок в повному обсязі за платіжним дорученням від 26 березня 2012 №3988 - 3000 грн., за платіжним дорученням від 27 квітня 2012 №5615 - 1000 грн., за платіжним дорученням від 16 травня 2012 №6429 - 312890 грн., всього - 316890 грн..

Податкове зобов'язання (податок на прибуток) за 2 квартали 2012 року склало 0 грн. (рядок 14 Декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року).

Податкове зобов'язання (податок на прибуток) за 3 квартал 2012 року склало 2259 грн. (рядок 14 Декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року). ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» авансовано платежі з податку на прибуток та перераховано до бюджету за платіжним дорученням від 22 червня 2012 №8226 - 1000 грн., за платіжним дорученням від 28 вересня 2012 №13184 - 1000 грн., за платіжним дорученням від 30 жовтня 2012 №14703 - 1000 грн.. Фактична сплата податку на прибуток в повному обсязі в тому числі і податку на прибуток, зазначена у рядку 14 податкової декларації за три квартали 2012 року.

У рядку 15 декларації з податку на прибуток позивача за 3 квартали 2012 року, де допущена помилка, необхідно було занести показник сума податку на прибуток попереднього податкового періоду (кварталу), тобто показник рядка 14 декларації з податку на прибуток за 2 квартали 2012 року, який складає 0, а фактично вказано суму показників рядків 14 Декларацій за 1 квартал і 2 квартали 2012, яка склала 316890 грн. При цьому позивач керувався загальними правилами, що кожна наступна декларація складається з показників попередніх декларацій з наростаючим підсумком. Інструкції або методики по складанню декларації з податку на прибуток відсутні. Невідповідність саме цього показника зазначена як заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток. Проте, зазначена помилка не вплинула на зміну податкового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки поточні зобов'язання усіх податкових періодів (кварталів) визначені вірно і своєчасно сплачені. Показники рядка 15 декларації не є показниками податкового зобов'язання та не впливають на їх визначення.

Позивач ніяким чином не фіксував суми надміру сплачених коштів - заяви про відшкодування або заяви про зарахування в рахунок інших платежів надміру сплачених коштів не подавав, дії по зменшенню наступних виплат з урахуванням переплати податку не здійснював.

Переплата у подвійному розмірі податку на прибуток за 1 квартал 2012 року, який склав 316890 грн., була зафіксована в обліковій карті платника податку, що заповнюється та коригується фахівцями відповідача. Проте, ці данні недостовірні, що підтверджено Актами звірки від 07.02.2013 року та 27.02.2013 року між ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» та ДПІ у Калінінському районі м. Донецька. Цими Актами звірки зафіксовано позитивне сальдо станом на 01.01.2013 року у розмірі 317631 грн.. Тобто за даними ДПІ позивач сплатив у 2012 році у рахунок податку на прибуток підприємств 317631 грн.. Подвоєння цієї суми в Акті немає на відміну від даних облікової карти. Згідно декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік (рядок 14) податок на прибуток (податкове зобов'язання) за 2012 рік становить 52815 грн., переплата становить 265067, що знайшло своє відображення в Акті звірки від 27.02.2013. Ніяких розбіжностей щодо податкових зобов'язань у Актах звірок, сплачених або нарахованих, в тому числі за податковими повідомленнями, не зафіксовано. ДПІ самостійно виправило у своєму обліку здвоєння суми переплати, яке мало наслідок нарахування податкового зобов'язання у сумі переплати.

Таким чином, ніякого заниження податкового зобов'язання за три квартали 2012 року не відбувалося. Мала місце помилка показника декларації, який не впливає на податкове зобов'язання платника податку, та помилка в обліку контролюючого органу.

Крім того, щодо скасування відповідачем податкового повідомлення - рішення від 17.04.2013 р. № 0003801501 рішенням відповідача від 10.07.2013 р. № 295 (акр. справи 98) зазначили наступне. Право скасування податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-якого іншого рішення контролюючого органу передбачено ст. 55 Податкового кодексу України. Таким правом відповідно положень зазначеної статті наділені контролюючі органи вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Згідно цієї статті Податкового кодексу України контролюючими органами вищого рівня є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - для органів державної податкової служби, які йому підпорядковуються; органи державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони) - для державних податкових інспекцій, які їм підпорядковуються; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, - для інших митних органів.

Статтею 60 Податкового кодексу не передбачено право скасування податкових повідомлень-рішень або будь-яких інших рішень контролюючого органу.

Зазначили, що ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби приймаючи рішення № 295 від 10 липня 2013 року про скасування податкового повідомлення-рішення №0003801501 від 17.04.2013 року перевищила свої повноваження, які визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 46 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. Якщо згідно з правилами, визначеними цим Кодексом, податкова звітність з окремого податку складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації. У такому разі річна податкова декларація не подається. Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Складання податкової декларації визначено ст. 48 Податкового кодексу України, яка складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Відповідно до ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

Згідно зі ст.. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 152.1 ст. 152 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Відповідно до п.п. 152.9.1 п.152.9 ст. 159 ПК України для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал. Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що податкове зобов'язання позивача (податок на прибуток) за 1 квартал 2012 року склало 316890 грн. (рядок 14 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року). Сплачено позивачем до бюджету податок в повному обсязі за платіжним дорученням від 26 березня 2012 № 3988 - 3000 грн., за платіжним дорученням від 27 квітня 2012 № 5615 - 1000 грн., за платіжним дорученням від 16 травня 2012 № 6429 - 312890 грн., всього - 316890 грн. (арк. справи 17-19).

Податкове зобов'язання (податок на прибуток) за 2 квартали 2012 року склало 0 грн. (рядок 14 Декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року).

Податкове зобов'язання (податок на прибуток) за 3 квартал 2012 року склало 2259 грн. (рядок 14 Декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року) (арк. справи 11-16).

ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» перераховано до бюджету податок на прибуток за платіжним дорученням від 22 червня 2012 №8226 - 1000 грн., за платіжним дорученням від 28 вересня 2012 №13184 - 1000 грн., за платіжним дорученням від 30 жовтня 2012 №14703 - 1000 грн. Фактична сплата податку на прибуток в повному обсязі в тому числі і податку на прибуток, зазначена у рядку 14 податкової декларації за три квартали 2012 року.

У рядку 15 декларації з податку на прибуток позивача за 3 квартали 2012 року, де допущена помилка, необхідно було занести показник сума податку на прибуток попереднього податкового періоду (кварталу), тобто показник рядка 14 декларації з податку на прибуток за 2 квартали 2012 року, який складає 0, а фактично вказано суму показників рядків 14 Декларацій за 1 квартал і 2 квартали 2012, яка склала 316890 грн. При цьому позивач керувався загальними правилами, що кожна наступна декларація складається з показників попередніх декларацій з наростаючим підсумком. Невідповідність саме цього показника зазначена як заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток. Проте, зазначена помилка не вплинула на визначення об'єкта оподаткування, зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток та донарахування цього податку, оскільки поточні зобов'язання усіх податкових періодів (кварталів) визначені вірно та своєчасно сплачені.

Суд не погоджується з доводами відповідача стосовно самостійного скасування відповідачем податкового повідомлення - рішення від 17.04.2013 р. № 0003801501 рішенням відповідача від 10.07.2013 р. № 295, оскільки право скасування податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-якого іншого рішення контролюючого органу передбачено ст. 55 Податкового кодексу України. Таким правом відповідно положень зазначеної статті наділені контролюючі органи вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Статтею 60 Податкового кодексу не передбачено право скасування податкових повідомлень-рішень податковим органом, який його прийняв.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, висновок відповідача про порушення позивачем норм п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України, є безпідставним.

Відповідно до п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування..

У зв'язку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства з податку на прибуток в розмірі 316890 грн., застосування до нього штрафних санкцій в сумі 79223 грн. спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 27.11.2012 р. № 0008351540 та від 17.04.2013 р. № 0003801501, є безпідставним.

На підставі викладеного, враховуючи всі обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення були прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецької області про скасування податкових повідомлень-рішеннь від 27.11.2012 р. № 0008351540 та від 17.04.2013 р. № 0003801501, - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 27.11.2012 р. № 0008351540 та від 17.04.2013 р. № 0003801501.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія» судові витрати в розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 липня 2013 року у присутності представників сторін. Постанова у повному обсязі складена 05 серпня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бойко М.І.