Постанова № 32948849, 12.06.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року Справа №924/190/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Олексюк Г.Є. ,

судді Бучинська Г.Б.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Сапьолкіна Н.В. (довіреність б/н від 14.01.13р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Обрій-Плюс" на рішенням господарського суду Хмельницької області від 29 квітня 2013 року у справі №924/190/13-г (суддя Смаровоз М.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Обрій-Плюс"

про стягнення 105 881,86грн. основного боргу, 2 201,76грн. 3% річних

Судом роз'яснено представнику позивача права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2013 року, рішенням господарського суду Хмельницької області було частково задоволено позов ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" до ТОВ "Обрій-Плюс" про стягнення 105 881,86 грн. - основного боргу, 2 201,76 грн. - 3% річних та стягнуто з відповідача на користь позивача 105 881,86 грн. - основного боргу, 2 196,65 грн. - 3% річних, 2 161,57 грн. - судового збору.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, в своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки Договір поставки №55-04/11ХМ від 16 квітня 2011 року не підписувався та не узгоджувався керівником ТОВ "Обрій-Плюс", а накладні №РН-0000327 від 21 квітня 2011 року, №РН-0001121 від 07 липня 2011 року, №РН-0001427 від 15 вересня 2011 року, №РН-0000520 від 10 травня 2011 року, на основі яких суд дійшов висновку про факт виконання договору поставки, підписувались неповноважною на те особою. Також, зазначає, що суд неправомірно відхилив клопотання про зупинення розгляду справи у зв'язку з розглядом господарським судом Хмельницької області справи №924/516/13 за позовом ТОВ "Обрій-Плюс" до ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги за Договором №55-04/11ХМВ від 30 травня 2012 року.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає дане рішення таким, що прийняте у чіткій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню та зазначає, що виконання умов Договору поставки №55-04/11 ХМ від 16 квітня 2011 року підтверджується не лише видатковими накладними, а і актом звірки взаєморозрахунків від 16 листопада 2011 року, проведеним сторонами по Договору поставки.

27 травня 2013 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 12 червня 2013 року.

11 червня 2013 року, розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду №51, у зв'язку з хворобою головуючого, призначено повторний автоматичний розподіл справи та визначено новий склад колегії суддів: Дужич С.П. - головуючий, Олексюк Г.Є. та Гудак А.В.

11 червня 2013 року, до початку розгляду справи по суті, розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Гудак А.В., було внесено зміни до складу колегії суддів та замінено суддю Гудак А.В. на суддю Бучинську Г.Б.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу і просить відмовити в її задоволенні, а рішення господарського суду Хмельницької області залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча і був завчасно повідомлений про час і місце судового розгляду, на що вказує повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

ТОВ "Обрій-Плюс" звернулось до суду з клопотанням про відкладення розгляду спору на іншу дату у зв'язку з відрядженням його представника до м. Київ, проте, судова колегія вважає, що відсутність представника товариства, відповідно до ст. 77 ГПК України, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, оскільки спір по справі може бути вирішено в даному судовому засіданні у його відсутність, а ГПК України не обмежує сторону у кількості представників, яких вона може призначити. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник, а інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Частиною 3 ст. 28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

За вказаних обставин, враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги і судом не визнавалась обов'язковою явка сторін у судове засідання, судова колеегія відмовляє в задоволенні клопотання відповідача ТОВ "Обрій-Плюс" про відкладення розгляду апеляційної скарги та розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

16 квітня 2011 року, між ПП "Агропром", як продавцем, та ТОВ "Обрій-Плюс", як покупцем, було укладено Договір поставки №55-04/11ХМ, за умовами якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця засоби захисту рослин та/або мікродобрива (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість. (а.с.42-43)

Відповідно до п.п.2.1.,2.2. Договору поставки, ціна товару вираховується, як сума вартостей усіх партій товару (згідно відповідних специфікацій), переданих постачальником у власність покупцю, який проводить оплату шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії товару обговорюються сторонами в кожному конкретному випадку окремо, та відображаються у відповідних специфікаціях-додатках, які є додатками до цього договору.

Відповідно до п. 2.6. Договору №55-04/11ХМ, покупець, здійснюючи оплату за товар, зобов'язаний вказувати в призначені платежу номер та дату договору в рамках якого здійснюється оплата та номер специфікації до договору. Якщо покупець не дотримується цього, то постачальник має право самостійно на власний розсуд визначити в рахунок якого договору та/або специфікації зараховувати платіж покупця.

Як передбачено п.3.1.4 Договору поставки №55-04/11ХМ, постачальник зобов'язаний, надати покупцю сертифікат якості (або завірену належним чином копію) на товар, що поставляється. Підписання накладної (видаткової, товарної, товарно-транспортної) підтверджує факт отримання покупцем відповідного сертифіката якості (або завіреної належним чином копії).

Підпунктами 3.2.1., 3.2.2., 3.2.3. цього Договору передбачено, що покупець зобов'язаний, зокрема, прийняти товар в строки, котрі вказані в специфікаціях, оплатити вартість товару в термін(и), вказані в додатках (специфікаціях). При перерахуванні коштів обов'язково вказувати в платіжному документі номер і дату укладення цього договору. У випадку відсутності в платіжному документі цих реквізитів, постачальник самостійно визначає порядок та напрями зарахування отриманих сум в погашення будь-яких існуючих зобов'язань покупця перед постачальником.

Відповідно до п.4.2 Договору поставки, товар вважається відвантаженим постачальником і прийнятим покупцем: по кількості, вказаній в накладній (видатковій, товарній, товарно-транспортній); по якості, вказаній в сертифікаті якості підприємства-виробника.

Пунктом 9.4. Договору поставки передбачено, що всі зміни та доповнення до договору є обов'язковими для сторін, якщо вони викладені в письмовій формі і підписані повноважними представниками сторін.

До Договору поставки №55-04/11ХМ були додані Додатки (специфікації): №1 від 16 квітня 2011 року, №2 від 10 травня 2011 року, №3 від 06 липня 2011 року, №4 від 15 вересня 2011 року (з вказівкою на граничний строк оплати товару - 01 жовтня 2011 року). (а.с.44-47)

Згідно з видатковими накладними №РН-0000327 від 21 квітня 2011 року, №РН-0001121 від 07 липня 2011 року, №РН-0001427 від 15 вересня 2011 року, №РН-0000520 від 10 травня 2011 року та відповідними довіреностями, виданими на ім'я Камінської М.Ф., ПП "Агропром" було поставлено, а ТОВ "Обрій-Плюс" прийнято товар (засоби захисту рослин та/або мікродобрива) на загальну суму 190 765,26 грн. (а.с.13-20)

16 листопада 2011 року, ТОВ "Обрій-Плюс" та ПП "Агропром" було складено акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість ТОВ "Обрій-Плюс" перед ПП "Агропром" за товар, поставлений згідно з видатковими накладними №РН-0000327 від 21 квітня 2011 року, №РН-0001121 від 07 липня 2011 року, №РН-0001427 від 15 вересня 2011 року, №РН-0000520 від 10 травня 2011 року, становить 190 765,26 грн. (а.с. 56)

30 травня 2012 року, між ПП "Агропром", як первісним кредитором, та ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро", як новим кредитором, було укладено Договір відступлення права вимоги №55-04/11 ХмВ, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору належне йому право вимоги, за яким до нового кредитора, з моменту підписання цього Договору, переходить право вимагати від ТОВ "Обрій-Плюс" належного та реального виконання зобов'язань у розмірі 105 881,86 грн. та інших зобов'язань встановлених зазначеним Договором поставки №55-04/11ХМ від 16 квітня 2011 року. (а.с. 21)

23 червня 2012 року, ПП "Агропром" направило, цінним листом №7620973, ТОВ "Обрій-Плюс" повідомлення про відступлення права вимоги №52, яким боржника було повідомлено, що ТОВ "Агропром" відступило ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" право грошової вимоги за Договором поставки №55-04/11 від 16 квітня 2011 року. (а.с. 22-23)

13 лютого 2013 року, ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" звернулась до господарського суду Хмельницької області з позовом до ТОВ "Обрій-Плюс" про стягнення 105 881,86 грн. - основного боргу та 2 201,76 грн. - 3% річних.

29 квітня 2013 року, рішенням господарського суду Хмельницької області даний позов було частково задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 105 881,86 грн. - основного боргу, 2 196,65 грн. - 3% річних та 2 161,57 грн. - судового збору.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права або на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПП "Агропром", як продавець, свої зобов'язання за Договором поставки №55-04/11ХМ виконав повністю і за видатковими накладними №РН-0000327 від 21 квітня 2011 року, №РН-0001121 від 07 липня 2011 року, №РН-0001427 від 15 вересня 2011 року, №РН-0000520 від 10 травня 2011 року, поставив товар (засоби захисту рослин та/або мікродобрива) на загальну суму 190 765,26 грн., а ТОВ "Обрій-Плюс" на підставі довіреності, виданої на ім'я Камінської М.Ф., прийняло цей товар на суму 190 765,26 грн. (а.с. 13-20)

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.2.2 Договору №55-04/11ХМ та відповідних додатках-специфікаціях до нього, підписаних сторонами по договору (а.с.42-47), оплата за поставлений повинна була відбутися до 01 жоітня 2011 року.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.(ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого йому товару не виконав, тобто є таким, що прострочив свої зобов'язання на суму 190 765,26 грн. Згідно даних, відображених у цих накладних, товар поставлявся на виконання умов Договору №55-04/11ХМ від 16 квітня 2011, що узгоджується з його положеннями та актом звірки взаєморозрахунків, у якому відображена інформація, що товар по даних накладених приймався відповідачем та він засвідчує свою заборгованість перед ПП "Агропром" у розмірі 191153,20 грн. (а.с.56), а тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правильно висновок про існування заборгованості відповідача перед ПП "Агропром".

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Так, ПП "Агропром", як первісний кредитор, згідно Договору відступлення права вимоги №55-04/11 ХмВ, передав всі права кредитора по відношенню до боржника, що йому належали по Договору поставки №55-04/11ХМ від 16 квітня 2011 року і, зокрема, відступив новому кредитору - ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання обов'язків по сплаті грошових коштів лише у розмірі 105 881,86 грн. за поставлений товар відповідно до Договору поставки №55-04/11ХМ від 16 квітня 2011 року, а також вимагати виконання інших обов'язків, встановлених цим Договором поставки.

Згідно 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника.

За вимогами ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Таким чином, ПП "Агропром" вправі було передати свої права в частині витребування боргу у розмірі 105 881,86 грн. від відповідача по справі, оскільки ТОВ "Обрій-Плюс" не виконало своїх зобов'язань по Договору поставки №55-04/11ХМ від 16 квітня 2011 року та заборгувало не меншу суму підприємству, а ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро", як новий кредитор, вправі вимагати від боржника належне виконання зазначеного Договору поставки, в частині переданих йому прав первісним кредитором.

Суд першої інстанції обґрунтовано провів перерахунок 3% річних за прострочення розрахунку визначеного господарським судом з 30 травня 2012 року (з часу отримання права вимоги) по 07 лютого 2013 року (час звернення до суду), що склав 2196,65 грн.

Враховуючи наведене та відсутність будь-яких доказів підтверджуючих добровільне погашення вказаної заборгованості відповідачем, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому наявні всі підстави для задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 105 881,86 грн. та 2 196,65 грн. - 3% річних за період з 30 травня 2012 року по 07 лютого 2013 року.

Доводи відповідача про те, що Договір поставки від 16 квітня 2011 року підписаний не уповноваженою на те особою, та про те, що товар приймався особою не наділеною таким правом, колегією суддів оцінюються критично, оскільки даний Договір не визнаний недійсним, ні сторонами та ні у встановленому законом порядку. На підставі цього Договору відповідачем виписувались довіреності, в яких зазначались усі реквізити покупця по Договору, на отримання товару передбаченого договором (засоби захисту рослин) на ту суму, яка кожного разу відповідала, вартості зазначеної у видаткових накладних (№РН-0000327 від 21 квітня 2011 року, №РН-0001121 від 07 липня 2011 року, №РН-0001427 від 15 вересня 2011 року, №РН-0000520 від 10 травня 2011 року), виписаними продавцем-постачальником, та які також мали усі необхідні реквізити, як продавця так і покупця, для проведення розрахунків з посиланням на зазначений спірний Договір поставки №55-04/11ХМ від 16 квітня 2011 року. Надалі, відповідачем було підписано акт звірки від 16 листопада 2011 року, де заборгованість підтверджена саме цими накладними.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, посилання відповідача на те, що господарським судом було незаконно відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у цій справі до вирішення справи №924/516/13 за позовом ТОВ "Обрій-Плюс" до ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги №55-04/11ХмВ від 30 травня 2012 року, судовою колегією також відхиляються як безпідставні, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

У даному випадку такої пов'язаності справ і неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи не існувало, а тому у місцевого господарського суду, з висновком якого погодилася й апеляційна інстанція, не було підстав для зупинення провадження в даній справі. У разі ж визнання Договору відступлення права вимоги №55-04/11ХмВ від 30 травня 2012 року недійсним, відповідач не буде позбавлений права звернутися до господарського суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Інші заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 29.04.13 р. у справі №924/190/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Обрій-Плюс" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №924/190/13-г повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Бучинська Г.Б.