Постанова № 32948810, 13.08.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2013 р.Справа № 916/991/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Шевченко В.В.

Суддів: Мирошниченко М.А., Головея В.М.

при секретарі судового засідання: Шкрабак О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Сєдова В.Ю. - за дорученням

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Державного закладу "Дорожня лікарня "ДП "Одеська залізниця"

на рішення господарського суду Одеської області

від 08 липня 2013 року

у справі № 916/991/13

за позовом Комунального підприємства "Іллічівськтеплоенерго"

до Державного закладу "Дорожня лікарня "ДП "Одеська залізниця"

про стягнення 24.932 грн. 76 коп.

ВСТАНОВИЛА:

12.04.2013 р. Комунальне підприємство "Іллічівськтеплоенерго" (далі позивач, КП) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного закладу "Дорожня лікарня ДП "Одеська залізниця" (далі відповідач, Лікарня) про стягнення заборгованості в сумі 24.932 грн. 76 коп.

Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором про постачання теплової енергії № 184-Б153 від 01.08.2008 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманої теплової енергії до приміщення Лікарні, розташованого у будинку № 4 по вул. Олександрійській в м. Іллічівську, Одеської області, внаслідок чого має борг по її оплаті за період з жовтня 2011 р. по січень 2013 р. в сумі 23.329 грн. 89 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 1.085 грн. - пені, 517 грн. 96 коп. - 3% річних а також відшкодувати понесені судові витрати по справі на сплату судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп.

У відзиві на позов відповідач заперечував щодо існування в нього заборгованості по оплаті поставленої з жовтня 2011 р. по січень 2013 р. теплової енергії в сумі 23.329 грн. 89 коп. посилаючись на те, що з 01.11.2012 р. договір припинив свою дію, а тому позивач не вірно зазначив період постачання теплової енергії на опалення, а також не вірно застосував тариф, оскільки жодних змін до договору стосовно тарифів сторони не вносили, внаслідок чого заборгованість за постачання теплової енергії за період з жовтня 2011 по 01.11.2012 р. складає 19,222 Гкал загальною вартістю 3.793 грн. 65 коп., у зв'язку з чим саме на цю суму боргу повинні нараховуватися 3% річних та пеня.

Крім того, відповідач, починаючи з жовтня 2011 р. за теплову енергію не сплачував у зв'язку з тим, що позивач нерегулярно надавав на адресу відповідача рахунки, а акти про надання послуг теплопостачання позивачем відповідачу були направлені взагалі лише 06.12.2012 р. за період з жовтня 2011 р. по листопад 2012 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.07.2013 р. (суддя Гуляк Г.І.) позов КП задоволений у повному обсязі та з відповідача на користь позивача стягнуто: 23.329 грн. 89 коп. - боргу 1.085 грн. - пені, 517 грн. 96 коп. - 3% річних а також 1720 грн. 50 коп. - понесених судових витрат на оплату судового збору за подання позову.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором про постачання теплової енергії № 184-Б153 від 01.08.2008 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманої теплової енергії до приміщення Лікарні, розташованого у будинку № 4 по вул. Олександрійській в м. Іллічівську, Одеської області, внаслідок чого має борг по її оплаті за період з жовтня 2011 р. по січень 2013 р. в сумі 23.329 грн. 89 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 1.085 грн. - пені, 517 грн. 96 коп. - 3% річних а також відшкодувати понесені судові витрати по справі на сплату судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп.

Вищенаведені заперечення відповідача не прийняті місцевим судом до уваги внаслідок їх безпідставності та необґрунтованості.

В апеляційній скарзі відповідач фактично дублює свої доводи викладені у відзиві на позов і просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог КП.

Про день, час і місце розгляду справи скаржник був своєчасно та належним чином повідомлений, але не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив. В судовому засіданні представник позивача просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 01.11.2008 р. між сторонами у справі був укладений договір про постачання теплової енергії № 184-Б за умовами якого позивач зобов'язався постачати теплову енергію на опалення та гаряче водопостачання до будинку № 4 по вул. Олександрійській у м. Іллічівську в потрібних відповідачеві обсягах, а останній своєчасно та в повному обсязі сплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно умов договору.

У договорі сторонами погоджено, що їх правовідносини регулюються умовами цього договору, Законом України „Про житлово-комунальні послуги", Законом України „Про теплопостачання", а також „Правилами користування тепловою енергією", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198.

Відповідно до п. 10.1 договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 01.11.2009 р.

Згідно п. 10.4. договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

Твердження скаржника про те, що з 01.11.2011 р. договір припинив свою дію відповідно до листа позивача від 07.06.2012 р. правомірно не прийняті місцевим судом до уваги, оскільки, по-перше, зі змісту вищезазначеного листа (а.с.63), на який посилається відповідач як на підставу припинення дії договору, взагалі не вбачається про намір позивача припинити дію договору, а видно, що КП попереджає Лікарню про те, що станом на 07.06.2012 р. остання має борг по оплаті за послуги з централізованого постачання теплової енергії у розмірі 14.250 грн. 93 коп. та переконливо просить відповідача погасити цю заборгованість в найкоротші терміни, оскільки у разі не проведення цих платежів послуги з централізованого постачання теплової енергії у новому опалювальному сезону 2012-2013 років надаватися не будуть, а по-друге, відповідно до приписів ст. 275 ГК України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається, внаслідок чого посилання скаржника на те, що договір припинив свою дію з 01.11.2011 р. є необґрунтованим та не можуть бути прийнятими до уваги.

Таким чином, оскільки жодною стороною не було заявлено про припинення дії вказаного договору або про перегляд його умов, то цей договір є діючим до сьогоднішнього часу.

З розпоряджень голови Іллічівської міської ради № 622 від 14.10.2011 р. № 352 від 22.10.2012 р. та актів про підключення системи теплопостачання в опалювальних сезонах 2011-2012 р. р. та 2012-2013 р. р. видно, що у період з жовтня 2011 р. по січень 2013 р. позивачем надавались послуги щодо поставки теплової енергії до будинку № 4 по вул. Олександрійській в м. Іллічівську, в тому числі і до приміщення відповідача, розташованого в цьому будинку, площею 106 кв. м.

У п. 6.4 договору сторонами встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, а згідно з п. 6.5. договору оплата послуг відповідачем повинна здійснюватися щомісячно по рахункам енергопостачальної організації на протязі трьох банківських днів з моменту отримання рахунку.

Відповідно до п. 3.2.2. договору споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок сплати теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені договором.

Умовами п. 5.1. договору та п. п. 1.1. та 1.2. додатку № 1 до договору визначено, що облік споживання теплової енергії визначається на опалення розрахунковим способом. Кількість спожитої теплової енергії на опалення визначається згідно теплового навантаження будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплопостачального обладнання споживача в розрахунковому періоді.

Виходячи з розрахункового способу визначення обсягів поставленої теплової енергії позивач поставив відповідачеві до площі 106 кв. м., яку займає останній у будинку № 4 по вул. Олександрійській у м. Іллічівську у жовтня 2011 р. - 1,15646 Г/кал; у листопаді 2011 р. - 2,42777 Г/кал, у грудні 2011 р. - 2,94120 Г/кал, у січні 2012 р. - 3,85403 Г/кал, у лютому 2012 р. - 4,55115 Г/кал; у березні 2012 р. - 2,94931 Г/кал, у квітні 2012 р. - 0,78493 Г/кал, у жовтні 2012 р. - 0,55713 Г/кал, у листопаді 2012 р. - 2,22622 Г/кал, у грудні 2012 р. - 3,81348 Г/кал, у січні 2013 р. - 3,87205 Г/кал; а всього за зазначений період часу - 29,1337403 Г/кал загальною вартістю 23.329 грн. 80 грн.

Здійснений позивачем розрахунок обсягу поставленої теплової енергії відповідачу перевірений як місцевим , так і апеляційним судом та є правильними і вірним та, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, не спростований Лікарнею ані в цілому, ані за його складовими.

Умовами п. 6.1. договору встановлено, що тарифи за надані послуги на момент укладення договору з урахуванням ПДВ становлять: абонентна плата за 100 Кал/год приєднаного навантаження - 1 грн. 53 коп., що нараховується щомісяця протягом року; плата за спожиту теплову енергію - 197 грн. 36 коп. за 1 Гкал, що нараховується за фактичне споживання теплової енергії у кожному місяці (п. п. 6.1.2 договору).

У п. 6.2 договору сторонами визначено, що розмір плати за послуги може бути змінено в односторонньому порядку, на підставі рішення Іллічівської міської ради.

Але, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 869 „Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" тарифи на теплову енергію встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та є сумою трьох тарифів, а саме тарифу на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 157 від 30.09.2011 р., яка набрала чинності з 01.10.2011 р., встановлено тариф у наступному розмірі: за абонентну плату за 100 Кал/год приєднаного навантаження - 1 грн. 24 коп., за плату за спожиту теплову енергію - 569 грн. 38 коп. за 1 Гкал. (без ПДВ).

Як вбачається з матеріалів справи при здійсненні розрахунку вартості поставленої теплової енергії позивач в спірний період керувався тарифами, які встановлені Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України, а саме: у розмірі за абонентну плату за 100 Кал/год приєднаного навантаження - 1 грн. 24 коп., за плату за спожиту теплову енергію - 569 грн. 38 коп. за 1 Гкал. (без ПДВ), у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку щодо обґрунтованості застосування позивачем саме цих тарифів при здійсненні розрахунку вартості поставленої теплової енергії до приміщення відповідача.

Посилання відповідача щодо не повідомлення його позивачем про зміну тарифів правомірно не прийняті місцевим судом до уваги, оскільки розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно тарифів, встановлених Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та ці тарифи були опубліковані в засобах масової інформації, у зв'язку з чим ці дані є загальновідомими. Крім того, існує офіційний сайт КП (ilychevsk-rada.gov.ua), на якому орган влади та місцевого самоврядування міста Іллічівська своєчасно оприлюднили усі прийнятті нормативні акти, у тому числі і тарифи на теплову енергію, яка відпускається КП, а враховуючи положення ст. 1 Закону України „Про телекомунікації" система Інтернет це всесвітня інформаційна система загального доступу, у зв'язку з чим відноситься до засобів масової інформації.

Доводи скаржника про те, що він не отримував від позивача рахунки на оплату спожитої теплової енергії місцевий суд підставне не прийняв до уваги, оскільки вони є голослівним та повністю спростовуються матеріалами справи, зокрема: поштовими квитанціями про направлення вищезазначених рахунків позивачем відповідачеві та поштовими повідомлення про їх вручення останньому.

Оскільки, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач здійснював оплату отриманої в період з жовтня 2011 р. по січень 2013 р. теплової енергії вартістю 23.329 грн. 80 коп. і відповідних рахунків позивача та цей факт повністю визнаний останнім в акті звірки взаємних розрахунків від 18.04.2013 р., а складання актів про надання послуг з теплопостачання взагалі не передбачено умовами укладеного між сторонами договору, то суд першої інстанції підставне, відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, стягнув з відповідача на користь позивача названу суму боргу, так як зобов'язання має виконуватися своєчасно і належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Так як згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, а у п. 7.2.3 договору сторонами передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, то суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 517 грн. 96 коп. - 3% річних та 1085 грн. - пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а здійснений позивачем розрахунок розміру 3% річних та пені перевірений як місцевим, так і апеляційним судом та є правильними і вірним, а також не спростований Лікарнею ані в цілому, ані за їх складовими.

Понесені позивачем судові витрати по справі на сплату судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп. правильно, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладені судом першої інстанції на відповідача.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 08.07.2013 року у справі № 916/991/13 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного закладу "Дорожня лікарня "ДП "Одеська залізниця" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.08.2013 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Головей В.М.