10.2.2
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 серпня 2013 року Справа № 812/6017/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Каюди А.М.,
при секретарі: Лисенко Є.М.,
за участю представників:
від позивача: Савін С.М., дов. №1-1/23 від 02.01.2013,
від відповідача: Божінов І.Б., дов. №05-10-4 від 02.01.2013,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Донбасантрацит" до Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення від 13.05.2013 №67/04-09-1498 про застосування фінансових санкцій в частині повернення коштів виплаченої допомоги з тимчасової непрацездатності в сумі 14728,58грн. та застування штрафних фінансових санкцій в сумі 7364,29грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Державне підприємство "Донбасантрацит" (ДП "Донбасантрацит"), звернувся до суду з позовом до Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі ФСС ТВП або Фонд), в якому просив визнати протиправним та скасування рішення від 13.05.2013 №67/04-09-1498 про застосування фінансових санкцій в частині повернення коштів виплаченої допомоги з тимчасової непрацездатності в сумі 14728,58грн. та застування штрафних фінансових санкцій в сумі 7364,29грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав пояснення які співпадають з висновками, викладеними в акті перевірки №04-12-78 від 23.04.2013.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи суд встановив наступне.
Відповідно до направлення виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 78 від 05.04.2013р. головними спеціалістами контрольно-ревізійного відділу Озаринською Н.С. і Соболевою І.В. була здійснена за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. планова перевірка по коштам Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відокремленого підрозділу Шахта "Княгинівська" державного підприємства "Донбасантрацит", результати якої оформлені актом від 23.04.2013р. № 04-12-78 (а.с. 8-17).
Актом перевірки встановлено, що протягом 2012 року позивачем за рахунок коштів Фонду було оплачено листки непрацездатності громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за загальну суму 14728 грн. 58 коп., а саме:
ОСОБА_5 листок непрацездатності №873859 з 05.06.2012 по 19.06.2012 (8 днів*103,03 грн.) на суму 824 грн. 24 коп.;
ОСОБА_5 листок непрацездатності №430160 з 20.06.2012 по 04.07.2012 (8 днів* 103,03 грн.) на суму 824 грн. 24 коп.;
ОСОБА_5 листок непрацездатності №551071 з 25.09.2012 по 12.10.2012 (10 днів* 104,59 грн.) на суму 1045 грн. 90 коп.;
ОСОБА_6 листок непрацездатності №585426 з 31.07.2012 по 17.08.2012 (10 днів*673,05 -грн.) на суму 6730 грн. 50 коп.;
ОСОБА_6 листок непрацездатності №585698 з 13.09.2012 по 28.09.2012 (9 днів*589,30 грн.) на суму 5303 грн. 70 коп.
В судовому засіданні досліджені оригінали зазначених листків непрацездатності, діагноз у всіх листках визначений як "віддалені наслідки черепно-мозкової травми (контузії) отриманої під час бойових дій в Афганістані" (а.с. 23, 24, 56-58).
Також в судовому засіданні були досліджені надані позивачем завірені копії військових квитків та посвідчень учасника бойових дій працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що підтверджують проходження ними служби в рядах Радянської армії та участь у бойових діях в Афганістані (а.с. 51-55, 67-78).
В акті перевірки відповідач робить висновок, про порушення позивачем п. 2 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" №2240-III від 18.01.2001 у зв'язку з оплатою зазначених вище листків непрацездатності громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та зазначає, що оскільки ці громадяни мають військові квитки на момент отримання травм проходили службу в рядах армії, то травми отримані ними як військовослужбовцями. Далі відповідач з посиланням на норми Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", якими передбачено забезпечення виконання цього закону органами державної влади та місцевого самоврядування, робить висновок, що надання допомоги з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за рахунок коштів Фонду не здійснюється (а.с. 13-14).
Позивач не погодився з таким висновком Фонду та надав письмові заперечення до акту перевірки №498 від 30.04.2012 (а.с. 18-20).
Відповідач листом №05-09-1497 від 13.05.2013 надав відповідь на заперечення позивача, в якій з доводами позивача не погодився та знов зазначив, що виплата допомоги з тимчасової втрати працездатності громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за вказаними листками непрацездатності не здійснюється за рахунок коштів Фонду (а.с. 21).
На підставі акту перевірки 13.05.2013 відповідачем приймається рішення №67/04-09-1498 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким зобов'язує позивача повернути неправомірно витрачені страхові кошти в сумі 30622 грн. 73 коп.. та штрафні санкції у розмірі 50% на суму 15311 грн. 37 коп. (а.с. 22).
Позивач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся до суду з даним позовом, в якому просить це рішення скасувати частково в частині повернення коштів виплаченої допомоги з тимчасової непрацездатності в сумі 14728грн. 58 коп. та застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 7364грн. 29коп., разом на суму 22092грн. 87коп. Тобто, позивач просить скасувати прийняте відповідачем рішення в частині сум виплаченої допомоги з тимчасової непрацездатності громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та суми штрафної санкції нарахованої на цю виплату.
Зазначені вище фактичні обставини визнаються сторонами та підтверджені матеріалами справи. Фактично спір між сторонами полягає в тому, чи повинна в даному випадку допомога з тимчасової непрацездатності за наданими листами непрацездатності громадян ОСОБА_5 і ОСОБА_6 оплачуватися за рахунок коштів Фонду.
Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 35 "Страхові випадки, умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" №2240-III від 18.01.2001 (далі Закон №2240) допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:
1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;
2) необхідності догляду за хворою дитиною;
3) необхідності догляду за хворим членом сім'ї;
4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;
5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;
6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;
7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;
8) санаторно-курортного лікування.
Статтею 36 Закону №2240 визначені підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:
1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;
2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби;
3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням;
6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.
Відповідно до частини 2 цієї статті застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що страхові випадки, що сталися з громадянами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повністю підпадають під визначення пункту 1 частини 1 статті 35 Закону №2240 - тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві. Доказів того, що настання непрацездатності пов'язане з нещасним випадком на виробництві суду не надано, так само як і не надано доказів наявності обставин, передбачених статтею 36 Закону №2240, які б були підставою для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Посилання відповідача на Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 є недоречним, оскільки умови та порядок надання допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду визначають не цим законом, а Законом №2240.
За таких обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки від 23.04.2013 №04/12-78 стосовно порушення позивачем вимог Закону №2240 та відсутності підстав для здійснення оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за рахунок коштів Фонду, та неправомірність прийнятого рішення №67/04-09-1498 від 13.05.2013 в частині повернення коштів виплаченої допомоги з тимчасової непрацездатності в сумі 14728,58грн. та застування штрафних фінансових санкцій в сумі 7364,29грн.
За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Державного підприємства "Донбаснатрацит" до Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення від 13.05.2013 №67/04-09-1498 про застосування фінансових санкцій в частині повернення коштів виплаченої допомоги з тимчасової непрацездатності в сумі 14728,58грн. та застування штрафних фінансових санкцій в сумі 7364,29грн. задовольнити повністю.
Визнати неправомірним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №67/04-09-1498 від 13.05.2013 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на суму 20092,87 грн., в частині повернення коштів виплаченої допомоги з тимчасової непрацездатності в сумі 14728,58грн. та застосованої штрафної фінансової санкції в сумі 7364,29грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Донбасантрацит", Луганська область, м. Красний Луч, вул. Косіора, 10, ід. код 32446546 витрати зі сплати судового збору в сумі 221 грн. (двісті двадцять одна гривня 00 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 12.08.2013.
Суддя А.М. Каюда
Судове рішення № 32947485, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 07.08.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 812/6017/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: