Постанова № 32947219, 16.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2013 р. Справа №2а-10375/10/10/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

при секретарі судового засідання - Ждані В.Є.,

за участю представників сторін:

від позивача - Козін М.С., довіреність від 29.05.2012 року,

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмежено відповідальністю «Алп-Груп»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмежено відповідальністю «Алп-Груп» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.2010 року №0022462301/0 про збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 2101110,00 гривень, в тому числі за основним платежем в сумі 1486268 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 614842,00 гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки № 9983/23-4/36393619 від 26.07.2010 року, покладеного в основу спірного податкового повідомлення-рішення, не ґрунтуються на податковому законодавстві України та суперечать фактичним обставинам справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні адміністративного позову, зазначив, що судово-економічною (бухгалтерською) експертизою підтвердилось необґрунтованість та неправомірність висновків акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 9983/23-4/36393619 від 26.07.2010 року. На думку позивача, укладені угоди мали реальний характер, податковий кредит сформовано на підставі належних чином оформлених податкових накладних, а висновок податкового органу є необґрунтованим і таким, що суперечить чинному законодавству.

Експерт в судовому засіданні пояснив, що згідно з наданими на дослідження документами ТОВ «Алп-Груп» виконання зобов'язань та їх оплата за господарськими операціями відповідно до договорів, укладених з ТОВ «Авіа сервіс-Конті» та ТОВ «Капітал Сервіс Плюс», підтвердились видатковими накладними, податковими накладними та виписками банку.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, надіслав заперечення проти позову.

Суд, враховуючі думку представника позивача, який не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, у тому числі є заперечення відповідача проти позову, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача та експерта, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Алп-Груп» є юридичною особою, зареєстрованою 04.03.2009 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 635266 (т.1 а.с.10) та довідкою з Єдиного держаного реєстру підприємств та організацій України АА №010530 (т.1, а.с.20).

Таким чином, ТОВ «Алп-Груп» є юридичною особою, яка зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням діяльності.

Судом встановлено, що у період з 19.07.2010 року по 23.07.2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції у місті Сімферополі АР Крим проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Алп-Груп» з питань достовірності нарахування податкового кредиту за лютий, березень 2010 року, за результатами якої був складений Акт № 9983/23-4/36393619 від 26.07.2010 року (т. 1 а.с. 27-35).

Згідно Акту перевірки встановлено порушення ст.3, гл.4 ст. 42, ст.44 «Господарського кодексу України», п.1, 2 ст. 215, п.1, 5 ст. 203, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного Кодексу України, п. 1.32 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч.1 пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого податковий кредит зменшено на загальну суму 1691496,00 грн. (у т.ч. за лютий 2010 року - у сумі 203347,00 грн., березень 2010 року - у сумі 1488149,00 грн.) та донараховано податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму - 1486268,00 грн. (у т.ч. за люти 2010 року - у сумі 203347,00 грн., березень 2010 року - у сумі 1282921,00 грн.).

З акту ДПІ №9983/23-4/36393619 від 26.07.2010 року вбачається, що основними постачальниками товарів та послуг ТОВ «Алп-Груп» у лютому-березні 2010 року є ТОВ «Авіасервіс-Конті» та ТОВ «Капітал Сервіс Плюс».

Так, в акті перевірки відповідачем зазначено, що для здійснення господарської діяльності ТОВ «Авіасервіс-Конті» та ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» не мали власних виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, про що свідчать дані декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року. З проведеного аналізу цін придбання та реалізації середня націнка на реалізацію посередницьких послуг з будівництва є економічно недоцільною для реального здійснення господарської діяльності вказаного виду, та свідчить про вигодо формуючі функції по сплаті ПДВ для інших підприємств по ланцюгу ТОВ «Авіасервіс-Конті»;

Окрім того відповідач в акті перевірки зазначає, що системою автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» та його контрагентів встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, що мають стани відмінні від «0», коди операцій здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту. Суб'єктом господарювання порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

На підстав вищевикладеного відповідач робить висновок про зменшення податкового кредиту на загальну суму 1691496,00 гривень та донарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму - 1486268,00 гривень.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим було прийнято податкове повідомлення рішення від 03.08.2010 року №0022462301/0, яким збільшено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 2101110,00 гривень, в тому числі за основним платежем в сумі 1486268 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 614842,00 гривень (т.1, а.с.26).

Перевіряючи правомірність винесення відповідачем вказаного спірного податковго повідомлення-рішення, судом встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом, Товариство з обмежено відповідальністю «Алп-Груп» в періоді, що перевірявся мало господарські взаємовідносини з підприємствами ТОВ «Авіасервіс-Конті» та ТОВ «Капітал Сервіс Плюс», з якими були укладені наступні договори:

- договір №01/09-09, укладений 01.09.2009 між ТОВ «Авіасервіс-Конті» (Продавець) та ТОВ «Алп-Груп» (Покупець), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити Покупцю авіаційно-технічне майно, а останній прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі, вказаної у відповідній видатковій накладній, на розрахунковий рахунок Продавця, а також, по узгодженню сторін, можлива передплата, вексельна форма оплати та взаєморозрахунок (т.1 а.с.47);

- договір №252, укладений 15.04.2009 між ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» (Продавець) та ТОВ «Алп-Груп» (Покупець), відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити Покупцю автозапчастини і автомасла, а останній прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі, вказаної у відповідній видатковій накладній, на розрахунковий рахунок Продавця, а також, по узгодженню сторін, можлива передплата, вексельна форма оплати та взаєморозрахунок (т.1 а.с.249);

- договір №01/03-10, укладений 01.03.2010 року між ТОВ «Авіасервіс-Конті» (Продавець) та ТОВ «Алп-Груп» (Покупець), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити авіаційно-технічне майно, а останній прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі, вказаної у відповідній видатковій накладній, на розрахунковий рахунок Продавця, а також, по узгодженню сторін, можлива передплата, вексельна форма оплати та взаєморозрахунок (т.1, а.с.56). Відповідно до додатку №1 до договору №01/03-10 від 01.03.2010 Продавець доставляє, а Покупець покупає товар на загальну суму 24070920,00 грн., у тому числі ПДВ - 4011820,00 грн.(т.1, а.с.128).

На виконання укладених договорів, позивачем від ТОВ «Авіасервіс-Конті» та ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» були отримані накладні з відміткою про отримання представником позивача зазначених в них товарів на суму 8882917,28 грн. з ПДВ, у тому числі:

- накладна № 8-2 від 02.02.2010 року (постачальник ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 817911,00 гривень, в тому числі ПДВ - 136318,50 гривень (т. 1, а.с. 48);

- накладна №178 від 03.02.2010 року (постачальник ТОВ «Капітал Сервіс Плюс») на суму 402169,49 гривень, в тому числі ПДВ - 67028,25 гривень (т.1, а.с.107-108);

- накладна № 2-3 від 03.03.2010 року (постачальник ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 1877436,00 гривень, в тому числі ПДВ - 312906,00 гривень (т. 1, а.с. 49);

- накладна № 3-3 від 03.03.2010 року (постачальник ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 1403760,00 гривень, в тому числі ПДВ - 233960,00 гривень (т. 1, а.с. 50);

- накладна № 4-3 від 03.03.2010 року (постачальник ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 293860,50 гривень, в тому числі ПДВ - 48976,75 гривень (т. 1, а.с. 51);

- накладна № 317 від 04.03.2010 року (постачальник ТОВ «Капітал Сервіс Плюс») на суму 396580,29 гривень, в тому числі ПДВ - 66096,72 гривень (т. 1, а.с. 95-106);

- накладна № 3-30 від 30.03.2010 року (постачальник ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 3691200,00 гривень, в тому числі ПДВ - 615200,00 гривень (т. 1, а.с. 53).

За лютий-березень 2010 року ТОВ «Авіасервіс-Конті» та ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» на адресу ТОВ «Алп-Груп» виписано податкових накладних на суму 10165417,28 гривень з ПДВ, у тому числі:

- податкова накладна №2-8 від 02.02.2010 року (постачальник ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 817911,00 гривень, в тому числі ПДВ - 136318,50 гривень (т. 1, а.с. 231);

- податкова накладна №178 від 03.02.2010 року (постачальник ТОВ «Капітал Сервіс Плюс») на суму 402169,49 гривень, в тому числі ПДВ - 67028,25 гривень (т.1, а.с.60-65);

- податкова накладна №3032 від 03.03.2010 року (постачальник ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 1877436,00 гривень, в тому числі ПДВ - 312906,00 гривень (т. 1, а.с. 49, зворотна сторінка);

- податкова накладна №3033 від 03.03.2010 року (постачальник ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 1403760,00 гривень, в тому числі ПДВ - 233960,00 гривень (т. 1, а.с.50, зворотна сторінка);

- податкова накладна №3034 від 03.03.2010 року (постачальник ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 293860,50 гривень, в тому числі ПДВ - 48976,75 гривень (т. 1, а.с. 52);

- податкова накладна № 317 від 04.03.2010 року (постачальник ТОВ «Капітал Сервіс Плюс») на суму 396580,29 гривень, в тому числі ПДВ - 66096,72 гривень (т. 1, а.с.72-78);

- податкова накладна № 30033 від 30.03.2010 року (постачальник ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 3691200,00 гривень, в тому числі ПДВ - 615200,00 гривень (т. 1, а.с.53, зворотна сторінка);

- податкова накладна № 29033 від 29.03.2010 року (постачальник ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 1282500,00 гривень, в тому числі ПДВ - 213750,00 гривень (т. 1, а.с.57).

Отримання позивачем цих податкових накладних підтверджується реєстром отриманих податкових накладних за березень, лютий 2010 року (т. 1 а.с. 240-243).

Поставка товарів підтверджується також товарно-транспортними накладними на загальну суму 5191717,28грн., у тому числі:

- товарно-транспортна накладна від 02.02.2010 на суму 817911,00 грн. (т.1, а.с.124-125);

- товарно-транспортна накладна від 03.02.2010 на суму 402169,49 грн. (т.1, а.с.123-124);

- товарно-транспортна накладна від 03.03.2010 на суму 3575056,50 грн.(т.1, а.с.121-122);

- товарно-транспортна накладна від 04.03.2010 на суму 396580,29 грн (т.1, а.с.119-120).

Оплата ТОВ «Алп-Груп» поставленого товару ТОВ «Авіасервіс-Конті» та ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» у сумі 13085693,41 грн. підтверджується відповідними виписками з банку за період з лютого по травень 2010 року, а саме:

- виписка банку від 17.02.2010 року (одержувач ТОВ «Капітал Сервіс Плюс») на суму 256463,04 грн. за запчастини згідно договору 252 від 15.04.2009 року, у т.ч. ПДВ - 42743,84 грн. (т.1, а.с.116);

- виписка банку від 18.03.2010 року (одержувач ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 220000,00 грн. передплата за АТМ згідно договору 01/03-10 від 01.03.2010, у т.ч. ПДВ - 36666,67 грн. (т.1, а.с.57);

- виписка банку від 26.03.2010 року (одержувач ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 85600 грн. передплата за АТМ згідно договору 01/03-10 від 01.03.2010, у т.ч. ПДВ - 14266,67 грн. (т.1, а.с. 57);

- виписка банку від 26.03.2010 року (одержувач ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 585600,00 грн. передплата за АТМ згідно договору 01/03-10 від 01.03.2010, у т.ч. ПДВ - 97600,00 грн. (т.1, а.с. 57);

- виписка банку від 29.03.2010 року (одержувач ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 391300,00 грн. передплата за АТМ згідно договору 01/03-10 від 01.03.2010, у т.ч. ПДВ - 65216,67 грн. (т.1, а.с. 57);

- виписка банку від 06.04.2010 року (одержувач ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 3231965,25 грн. за АТМ згідно договору 01/09-09 від 01.09.2009 року, у т.ч. ПДВ - 538660,87 грн. (т.1, а.с.54);

- виписка банку від 07.04.2010 року (одержувач ТОВ «Капітал Сервіс Плюс») на суму 402169,49 грн. за запчастини згідно договору 252 від 15.04.2009 року, у т.ч. ПДВ - 67028,25 грн. (т.1, а.с.79);

- виписка банку від 08.04.2010 року (одержувач ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 1103500,00 грн. за АТМ згідно договору 01/09-09 від 01.09.2009 року, у т.ч. ПДВ - 183916,67 грн. (т.1, а.с.54);

- виписка банку від 16.04.2010 року (одержувач ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 958404,00 грн. за АТМ згідно договору 01/09-09 від 01.09.2009 року, у т.ч. ПДВ - 159734,00 грн. (т.1, а.с.54);

- виписка банку від 19.04.2010 року (одержувач ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 358000,00 грн. за АТМ згідно договору 01/09-09 від 01.09.2009 року, у т.ч. ПДВ - 59666,67 грн. (т.1, а.с.55);

- виписка банку від 20.04.2010 року (одержувач ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 300000,00 грн. за АТМ згідно договору 01/09-09 від 01.09.2009 року, у т.ч. ПДВ - 50000,00 грн. (т.1, а.с.55);

- виписка банку від 22.04.2010 року (одержувач ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 75804 грн. за АТМ згідно договору 01/09-09 від 01.09.2009 року, у т.ч. ПДВ - 12634,00 грн. (т.1, а.с.55);

- виписка банку від 22.04.2010 року (одержувач ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 227400,00 грн. за АТМ згідно договору 01/09-09 від 01.09.2009 року, у т.ч. ПДВ - 37900,00 грн. (т.1, а.с.55);

- виписка банку від 27.04.2010 року (одержувач ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 22800,00 грн. за АТМ згідно договору 01/09-09 від 01.09.2009 року, у т.ч. ПДВ - 3800,00 грн. (т.1, а.с.);

- виписка банку від 28.04.2010 року (одержувач ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 2574877,00 грн. за АТМ згідно договору 01/09-09 від 01.09.2009 року, у т.ч. ПДВ - 429149,17 грн. (т.1, а.с.55);

- виписка банку від 06.05.2010 року (одержувач ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 528196,00 грн. за АТМ згідно договору 01/09-09 від 01.09.2009 року, у т.ч. ПДВ - 88032,67,00 грн. (т.1, а.с.117);

- виписка банку від 12.05.2010 року (одержувач ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 500000,00 грн. за АТМ згідно договору 01/09-09 від 01.09.2009 року, у т.ч. ПДВ - 83333,33 грн. (т.1, а.с.117);

- виписка банку від 17.05.2010 року (одержувач ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 265700,00 грн. за АТМ згідно договору 01/09-09 від 01.09.2009 року, у т.ч. ПДВ - 44283,33 грн. (т.1, а.с.118);

- виписка банку від 18.05.2010 року (одержувач ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 380400,00 грн. за АТМ згідно договору 01/09-09 від 01.09.2009 року, у т.ч. ПДВ - 62400,00 грн. (т.1, а.с.118);

- виписка банку від 18.05.2010 року (одержувач ТОВ «Капітал Сервіс Плюс») на суму 408551,63 грн. за запчастини згідно договору 252 від 15.04.2009 року, у т.ч. ПДВ - 68091,93 грн. (т.1, а.с.118);

- виписка банку від 28.05.2010 року (одержувач ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 24550,00 грн. за АТМ згідно договору 01/09-09 від 01.09.2009 року, у т.ч. ПДВ - 4092,00 грн. (т.1, а.с.118);

- виписка банку від 28.05.2010 року (одержувач ТОВ «Авіасервіс-Конті») на суму 184413,00 грн. за АТМ згідно договору 01/09-09 від 01.09.2009 року, у т.ч. ПДВ - 30735,50 грн. (т.1, а.с.118).

Виходячи з досліджених документів, стосовно висновку податкової інспекції щодо неправомірного формування, на її думку податкового кредиту позивачем за рахунок його контрагентів ТОВ «Авіасервіс-Конті» та ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» суд зазначає наступне.

Об'єктом оподаткування, відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон) (якій був діючим в період, що був предметом перевірки відповідача), - є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Цим Законом було передбачено право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п. 1.7 Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування передбачені ст.. 7 Закону.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п. 7.5 ст. 7 Закону).

Документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається належним чином оформлена податкова накладна, яка підтверджує сплату податку на додану вартість (пп. 7.2.3 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).

П.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює вимоги до податкових накладних, які надають право покупцю формувати податковий кредит з податку на додану вартість передбачає, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити окремими рядками: порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи; зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах утримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України «Про податок на додану вартість не передбачено.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Певні обмеження щодо формування податкового кредиту передбачені пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

Судом встановлено, що за наслідками придбання у ТОВ «Авіасервіс-Конті» та ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» товарів позивач сформував податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних, які були виписані зареєстрованими на момент укладення цих угод платниками податку на додану вартість.

Будь-яких невідповідностей виписаних ТОВ «Авіасервіс-Конті» та ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» накладних вимогам податкового законодавства, а саме: пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» № 165 від 30.05.2009 року в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено, у зв'язку з чим сума у розмірі 1691496,00 гривень була включена позивачем до складу податкового кредиту правомірно.

Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку підтверджено фактичне здійснення сторонами умов угоди, включення суми ПДВ по вказаній угоді підтверджено відповідними необхідними документами.

Судом під час розгляду справи ухвалою від 31.05.2012 року було призначено судово-економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз. Згідно з висновком №1879 судово-економічної експертизи від 22.02.2013 року, що проведена судовим експертом Перченко Н.М. (а.с. 179-189) висновки акту перевірки Державної податкової в м. Сімферополі АР Крим від 26.07.2010 №9983/23-4/36393619 про зменшення податкового кредиту на загальну суму 1691496,00 грн. (у т.ч. за лютий 2010 року - у сумі 203347,00 грн., березень 2010 року - у сумі 1488149,00 грн.) та донарахування податку на додану вартість на загальну суму - 1486268,00 грн. (у т.ч. за лютий 2010 року - у сумі 203347,00 грн., березень 2010 року - у сумі 1282921,00 грн.) документально та нормативно не підтверджуються.

Як встановлено судом та підтверджується висновком експерта, виконання зобов'язань та їх оплата за господарськими операціями відповідно до договорів, укладених з ТОВ «Авіасервіс-Конті» та ТОВ «Капітал Сервіс Плюс», підтверджується:

- видатковими накладними, а саме отримання товарів за лютий-березень 2010 року від ТОВ «Авіа сервіс-Конті» та ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» на суму 8882917,28грн., у тому числі ПДВ 1480486,22 грн.;

- податковими накладними, а саме придбання товарів за лютий-березень 2010 року від ТОВ «Авіасервіс-Конті» та ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» на суму 8882917,28грн., у тому числі ПДВ 1480486,22 грн., передплата товарів за лютий-березень 2010 року від ТОВ «Авіасервіс-Конті» та ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» на суму 1282500,00 грн., у тому числі ПДВ - 213750,00 грн.;

- виписками банку, а саме оплата ТОВ «Алп-Груп» за товари, отримані від ТОВ «Авіасервіс-Конті» та ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» відповідно до укладених договорів, в сумі 13085693,41 грн. за період лютий-травень 2010 року.

Суд, дослідивши даний висновок №1879 судово-економічної експертизи в порядку ст. 86 КАС України, який складено судовим експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку (ст. 384, 385 КК України), яким під час дослідження використовувались методи документальної перевірки та зіставлення відповідно до методики за реєстраційним кодом 11.0.08 «Методи, способи та прийоми, які використовуються при проведенні судово-економічних експертиз», не знаходить підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів встановлених висновком експерта по даній справі. Дані про заінтересованість експерта в розгляді справи відсутні, його висновки об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам, відповідають первинним та додатковим документам позивача, наявним в матеріалах справи.

Висновки відповідача щодо нікчемності правочинів з зазначеними контрагентами та завищення податкового кредиту, суд вважає необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 215 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до зазначених частин 1-3, 5 і 6 статті 203 ЦК загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Розглядаючи справу у межах доводів відповідача щодо нікчемності укладених правочинів, суд зазначає, що відповідач посилається на порушення під час укладення вказаних угод відповідачем вимог ч.1 та 2 ст.228 ЦК, а саме: укладений правочин порушує публічний порядок.

Згідно з частинами 1 та 2 ст.228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Однак, суд зазначає, що відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто позивач та його контрагенти мають право вільного вибору як контрагента по угоді, так і виду та якості товарів, що ними придбаваються, а також право вільного вибору наступного розпорядження придбаним товаром - продати його іншим особам, використовувати у власній виробничій діяльності и таке інше.

Відповідно до ст. 69 КАС України докази в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ст. 70 КАС України).

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Навпаки з наданих позивачем доказів вбачається, що договір мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки товар був поставлений, оплата проведена, договір виконано сторонами в повному обсязі.

Посилання ДПІ у м. Сімферополі ДПС в акті перевірки на статті 203, 215 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Крім того, суд звертає увагу на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняте спірне повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій у спірному податковому повідомленні-рішенні.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0022462301/0 від 03.08.2010 року про збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 2101110,00 гривень, в тому числі за основним платежем в сумі 1486268 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 614842,00 гривень, не може бути визнане таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, а тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

При цьому, згідно зі ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, при чому до останніх належать, зокрема, витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.

Судом встановлено, що за проведення судово-економічної експертизи Товариство з обмежено відповідальністю «Алп-Груп» перерахувало Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз грошові кошти у розмірі 7356,00 гривень.

За таких обставин, враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за можливе стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 гривень та витрати, пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи, в розмірі 7356,00 гривень.

В судовому засіданні 16.04.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 19.04.2013 року.

Керуючись статтями 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 03.08.2010 року №0022462301/0, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Алп-Груп», на суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в загальному розмірі 2101110 (два мільйони сто одна тисяча сто десять) гривень 00 копійок.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алп-Груп», судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алп-Груп», судові витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи у розмірі 7356 (сім тисяч триста п'ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.