Постанова № 32947200, 08.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

Дата ухвалення
08.08.2013
Номер справи
826/9787/13-а
Номер документу
32947200
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 серпня 2013 року № 826/9787/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриф-С" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000012205 від 05.02.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гриф-С» звернулось до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.02.2013 №0000012205.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки формування податкового кредиту за господарськими операціями підтверджено первинною документацією, господарські операції були реальними, у зв'язку з чим є підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби - в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання в судове засідання не прибула, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у районі м. Києва Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Гриф-С» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012 валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012 за результатом якої складено акт від 21.01.2013 №89/22-50/34183647 (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акту перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог, зокрема, пп. 7.4.1, п. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013 №0000012205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 428 837,50 грн. (за основним платежем 1 223 069 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 205 768,5 грн.).

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень були наступні обставини, які відображені в акті, а саме: в ході розслідування кримінальних справ відносно директора ТОВ «Євро Клас Трейд» Буц М.О. за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.. 212 ч. З КК України, за фактом фіктивного підприємництва-створення та придбання суб'єктів господарської діяльності, зокрема ТОВ «Промелекро-75», ТОВ «Агенство «Віасат», ТОВ «ЛоуКонсалт» з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочинів, передбачених ст..ст. 28 ч. 2, ст.. 205 ч. 2, ст.. 27 ч. 5 ст. 212 ч. 3 КК України та кримінальна справа, яка порушена за фактом створення ТОВ «Фаворит Економікс» з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченими ч.2 ст. 205 КК України встановлено, що ТОВ «Фаворит Економікс» задіяне в схему «мінімізації» податкових зобов'язань, яка об'єднана єдиними фінансово-грошовими потоками з наступними підприємствами ТОВ «ТК Мерком», ТОВ «Танафлекс», ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Вертхаус», ТОВ «КренберБуд», ТОВ «Опена», ТОВ «Нодексент», ТОВ «Нумовал ТЕК», які зареєстровані без наміру здійснення господарської діяльності, яка полягає в формуванні податкового кредиту в документах податкової звітності та приховування реальних перерахувань, на підставі правочинів, які не дають право формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Також, в акті перевірки зазначено, що актом ДПІ у Вишгородському районі встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) ТОВ «АгенствоВіасат», а відтак договори відповідно до пп. 1, 2 ст. 215,пп. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, а тому угоди укладені ТОВ «АгенствоВіасат» з контрагентами мають ознаки нікчемності.

Крім того, в акті перевірки вказано, що актом ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС встановлено, що у зв'язку з відсутністю у по ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників, у вищезазначеного підприємства відсутній об'єкт оподаткування по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям, таким чином реальність здійснення фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) за період з 01.10.2011 року по 30.06.2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків є непідтвердженою.

З матеріалів справи вбачається, що актом Яготинської МДПІ встановлено, що у діях посадових осіб ТОВ «Промелектро-75» вбачається умисел на проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб та ухилення від сплати податків. У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Промелектро-75» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям.

Також, в акті перевірки вказано, що актом Бориспільської ОДПІ Київської області встановлено, що угоди укладені між по ТОВ «ЛоуКонсалт» та його контрагентами є - нікчемними, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «ЛоуКонсалт» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям.

Крім того, в акті перевірки вказано, що за результатами аналізу інформаційних баз даних податкової по ТОВ «Гриф-С» встановлено відхилення між задекларованим податковим кредитом та задекларованими податковими зобов'язаннями по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Торгінвекспром», ТОВ «Торгівельна компанія «Мерком», ТОВ «Танафлекс», ТОВ «Укрмаптех», ТОВ «ЛоуКонсалт», ТОВ «Агенство Віасат», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь».

На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку, що правочині укладені між позивачем та зазначеними вище контрагентами є нікчемними.

Як вбачаться з матеріалів справи та не заперечується сторонами позивачем не надано до перевірки первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «Нумовал ТЕК», ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Танафлекс», оскільки оригінали таких документів вилучено слідчим СВ Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві старшим лейтенантом міліції Синицьким І.С. згідно протоколу виїмки від 22.11.2010 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачаться, що позивачем не надано до перевірки документи по взаємовідносинам з ТОВ «АгенствоВіасат», ТОВ «ЛоуКонсалт», ТОВ «Промелектро-75» оскільки такі документи за період з 01.03.2011 по 31.07.2011 направлено до СВ Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві (листи №46/05-19165 від 02.02.2012, №46/05-19107 від 22.02.2012).

Відповідно до п. 85.9. ст. 85 Податкового кодексу України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Відповідно до п. 1.15 р. 1 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 14.04.2011 N 213, у разі якщо під час проведення документальної перевірки до органу ДПС за місцем обліку від платника податків надійшло повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів або документи були вилучені правоохоронними та іншими органами, у зв'язку з чим подальше проведення перевірки неможливе, особами, які здійснюють перевірку, складається акт довільної форми.

В акті викладаються причини неможливості продовжувати перевірку у терміни, зазначені у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про здійснення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості проведення. Цей акт реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому п. 1.8 цього розділу.

На підставі цього акта керівником органу ДПС, яким було призначено перевірку, виноситься наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки на строк, визначений відповідно до п. 44.5 ст. 44 та п. 85.9 ст. 85 ПКУ, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам). Новий наказ на проведення перевірки не видається та нові направлення на проведення перевірки не виписуються.

У разі вилучення документів правоохоронними або іншими органами підрозділ, який проводить (очолює) перевірку, забезпечує підготовку та направлення у той же день письмового запиту до відповідного органу про надання органу ДПС копій зазначених документів або забезпечення доступу до перевірки таких документів.

У запиті зазначаються: інформація щодо переліку вилучених документів, дані протоколу (іншого документа), на підставі якого були вилучені документи, посилання на п. 85.9 ст. 85 ПКУ щодо обов'язку відповідного органу забезпечити протягом 3 робочих днів з дня отримання запиту надання органу ДПС копій документів або доступу його посадовим (службовим) особам до перевірки таких документів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем всупереч зазначених вище норм податкового законодавства терміни перевірки позивача не перенесено до отримання вилучених правоохоронними органами документів, а перевірку проведено виключно на підставі актів перевірки контрагентів позивача.

З акту перевірки вбачається. що при проведенні перевірки встановлено, що правочини між позивачем та постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5. 6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, органи державної податкової служби не наділені правом самостійно визначати сумнівність чи фіктивність правочинів, а тому вони мають право звернутися до суду з метою визнання договору недійсним, а не самостійно вирішувати дане питання.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України № К-1470/09 від 15.04.2009 року.

Окрім того, за п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними":… при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Однак, відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно будь-кого з контрагентів за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договори, укладені позивачем з даними товариствами до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними.

Слід відмітити, що податковим органом не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "фіктивності" здійснених позивачем господарських операцій. Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про фіктивність проведених позивачем господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.03.2008 року по справі № К-23642/07.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Отже, висновки Відповідача про порушення Позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу змісту договірних відносин, які існували між контрагентами контрагентів позивача, не є належними доказами по справі, оскільки результати аналізу другого ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються Позивача.

Враховуючи, що перевірку проведено з порушенням вимог п. 85.9. ст. 85 Податкового кодексу України, оскільки висновки акту перевірки ґрунтуються виключно на припущеннях, на думку суду висновок Акту перевірки про порушення позивачем пп. 7.4.1, п. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є необґрунтованим та , а відтак наявні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 05.02.2013 №0000012205.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведена правомірність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Гриф-С» підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013 №0000012205 прийняте Державною податковою інспекцію у Деснянському районі м. Києва.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда

Попередній документ : 32946701
Наступний документ : 32947203