Рішення № 329463, 21.12.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.12.06 р. Справа № 45/269

за позовом: Дочірньої компанії „Газ України”, Національної акціонерної компанії

„Нафтогаз України”, ЄДРПОУ 31301827, м. Київ

до відповідача: Комунального підприємства „Макіївтепломережа”,

ЄДРПОУ 31534547, м. Макіївка

про стягнення 5 833 416 грн. 34 коп.

Суддя Б.Д. Плотніцький

при секретарі судового засідання Ляшенко Л.В.

Представники:

Від позивача: Бережний Р.В.– гол.юрисконс.

Від відповідача: Клюєва В.С.- юрисконс.

В засіданні суду брали участь

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства „Макіївтепломережа”, про стягнення заборгованості у сумі 5 833 416 грн. 34 коп., в тому числі основний борг – 5 036 819 грн. 22 коп., пеня – 455 147 грн. 13 коп., інфляція – 321 377 грн. 34 коп. та три проценти річних – 110 072 грн. 65 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань по договору №06/05/673-ТЕ-8/318 від 01.04.2005р. про постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, в частині своєчасної та повної оплати наданого газу, акти приймання – передачі природного газу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №12-7781 від 10.10.2006р. позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі

Уточненням на відзив №12-8789 від 20.11.2006р. Комунальне підприємство „Макіївтепломережа” позовні вимоги визнає у сумі основного боргу - 5 036 819 грн. 22 коп., в іншій частині стягнення штрафних санкцій просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх доводів посилається на велику дебіторську та кредиторську заборгованість, яка наявна у відповідача на даний час та виникла у зв’язку з несплатою населенням комунальних послуг.

З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що заборгованість виникла не з його вини, тому просить не застосовувати до нього штрафні санкції.

Крім цього, Комунальним підприємством „Макіївтепломережа” заявлене клопотання про залучення до участі у справі Макіївську міську раду, м.Макіївка

В судовому засіданні 21.12.2006р. відповідачем заявлені клопотання №12-10213 від 20.12.2006р. про відмову в задоволенні позову в частині штрафних санкцій та №12-10214 від 20.12.2006р. про припинення провадження по справі у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

01.04.2005р. між Дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” – позивачем, та Комунальним підприємством „Макіївтепломережа”, – відповідачем, підписаний договір №06/05-673-ТЕ-8/318 про постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.

Згідно з умовами зазначеного договору позивач зобов’язаний передати у власність відповідачу в 2006р. природний газ.

Відповідач, в свою чергу, повинен прийняти газ та сплатити його вартість.

За змістом п.6.1 договору №06/05-673-ТЕ-8/318 від 01.04.2005р. оплата здійснюється відповідачем грошовими коштами плановими платежами до 20 та 30 числа місяця поставки газу.

При цьому, остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання –передачі газу до 10 числа, наступного за звітним місяця.

На виконання умов договору позивач протягом квітня, жовтня – грудня 2005р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 5 036 819 грн. 22 коп. (з урахуванням часткової сплати відповідачем заборгованості).

Пунктом 7.2 договору №06/05-673-ТЕ-8/318 від 01.04.2005р. встановлено, що в разі несплати або несвоєчасної сплати за спожитий газ в обумовлені сторонами строки відповідач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

З урахуванням п.7.2 договору №06/05-673-ТЕ-8/318 від 01.04.2005р., на підставі п.6 ст.231 Господарського кодексу України, ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані та пред’явлені до стягнення пеня у сумі 455 147 грн. 13 коп., інфляція у сумі 321 377 грн. 34 коп. та три проценти річних у сумі 110 072 грн. 65 коп.

Відповідач, позовні вимоги в частині основного боргу у сумі 5 036 819 грн. 22 коп. визнає у повному обсязі.

Проти позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 455 147 грн. 13 коп., інфляції у сумі 321 377 грн. 34 коп. та трьох процентів річних у сумі 110 072 грн. 65 коп. заперечує та просить в задоволенні вимог позивача в цій частині відмовити.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на виникнення заборгованості не з його вини.

Господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 5 036 819 грн. 22 коп. підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, за приписом ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт поставки природного газу підтверджується актами приймання – передачі природного газу від 30.04.2005р., 31.10.2005р., 30.11.2005р., №13 від 31.12.2005р. та 14 від 31.12.2005р., які підписані представниками обох сторін та скріплені печатками.

Копії даних актів наявні в матеріалах справи (а.с. 20-27).

Всупереч ст.ст.526,530 Цивільного кодексу України відповідачем не виконані зобов’язання в частині повного та своєчасного виконання грошових зобов’язань, зокрема, оплати вартості отриманої продукції на суму 5 036 819 грн. 22 коп. (з урахуванням часткового погашення заборгованості).

В уточненнях до відзиву на позовну заяву №12-8789 від 20.11.2006р. Комунальним підприємством „Макіївтепломережа” позовні вимоги в частині основного боргу у сумі 5 036 819 грн. 22 коп. визнані у повному обсязі.

Згідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

На підставі зазначеного, господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 5 036 819 грн. 22 коп. підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 455 147 грн. 13 коп., інфляції у сумі 321 377 грн. 34 коп. та трьох процентів річних у сумі 110 072 грн. 65 коп., підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що під час укладення договору №06/05-673-ТЕ-8/318 від 01.04.2005р. п.6.1 сторонами обумовлені строки оплати, зокрема оплата здійснюється відповідачем грошовими коштами плановими платежами щодекадно до 20 та 30 числа місяця поставки газу.

При цьому, остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання –передачі газу до 10 числа, наступного за звітним місяця.

Як було встановлено судом, акти приймання – передачі природного газу, копії яких наявні в матеріалах справи, були підписані за період квітня, жовтня – грудня 2005р.

Крім цього, п.7.2 зазначеного договору встановлено, що у випадку неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у визначені строки відповідач повинен сплатити крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції інфляцію та три проценти річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

При цьому господарський суд звертає увагу, що п. 7.1 договору №06/05-673-ТЕ-8/318 від 01.04.2005р. сторонами передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань по даному договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством.

За приписом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає випадки, коли боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Оскільки відповідачем порушені умови договору №06/05-673-ТЕ-8/318 від 01.04.2005р. в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару, про що свідчить уточнений відзив на позов, акт звірки розрахунків, позивачем з урахування вимог ст.231 Господарського кодексу України, ст.625 Цивільного кодексу України, п. 7.2 вказаного договору нараховані та пред’явлені до стягнення пеня у сумі 455 147 грн. 13 коп., інфляція у сумі 321 377 грн. 34 коп. та три проценти річних у сумі 110 072 грн. 65 коп.

Розрахунок суми санкцій є арифметично вірним, а також таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи та за боку відповідача не заперечується.

Таким чином, господарський суд вважає, що позивачем правомірно нараховані та пред’явлені до стягнення пеня у сумі 455 147 грн. 13 коп., інфляція у сумі 321 377 грн. 34 коп. та три проценти річних у сумі 110 072 грн. 65 коп.

З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Клопотання позивача про залучення до справи Макіївської міської ради, про відмову в задоволенні позову в частині штрафних санкцій та про припинення провадження по справі у зв’язку з відсутністю предмету спору, господарським судом залишені без задоволення у зв’язку з необґрунтованістю на непідтвердженістю доказами та фактичними обставинами справи.

Враховуючи, що відповідачем підтверджене невиконання зобов’язань по договору №06/05-673-ТЕ-8/318 від 01.04.2005р., господарський суд вважає, що судові витрати, у відповідності з вимогами ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 43, 49, ч.5 ст. 78, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ до Комунального підприємства „Макіївтепломережа”, м. Макіївка, задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства „Макіївтепломережа”, м. Макіївка на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ заборгованість у сумі 5 833 416 грн. 34 коп., в тому числі основний борг – 5 036 819 грн. 22 коп., пеня – 455 147 грн. 13 коп., інфляція – 231 377 грн. 34 коп. та три проценти річних – 110 072 грн. 65 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 25 500 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням чинності.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення підписаний 25.12.2006р.

Суддя Плотніцький Б.Д.