Постанова № 329460, 05.12.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.06 р. Справа № 7/282а

Суддя господарського суду Донецької області Малашкевич С.А.

при секретарі судового засідання Скрипник О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Спільне підприємство “ГЕВІС” м. Краматорськ Донецької області

До відповідача: Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

Про: скасування податкового повідомлення-рішення № 0001062343/0 від 06.05.2006 р.

за участю:

представника позивача: Афонічна С.Л., представник за довіреністю, Скрипник Т.В., представник за довіреністю

представника відповідача: Павленко Г.С., представник за довіреністю, Балабко І.В., представник за довіреністю

Суть справи:

Спільне підприємство “ГЕВІС” м. Краматорськ звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.05.2006 р. № 0001062343/0, прийнятого ДПІ у м. Краматорську про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 88 921 грн. 60 коп.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на відсутність факту здійснення ним готівкових розрахунків з приватним підприємцем у сумі 54 477, 80 грн., яка перевищує граничний розмір, встановлений НБУ, оскільки 09.04.2005 р., ніяких касових операцій по видачі готівки з каси підприємства для проведення розрахунків з постачальниками не відбувалося. Розрахунки, які описані в акті перевірки відповідачем, відбулися між приватним підприємцем Бездушним О.І. та фізичною особою Сидоренко І.С., яка передала власні готівкові кошти в оплату за виконані роботи. Такі відносини регулюються Цивільним кодексом України і не підпадають під дію актів НБУ. Посилання в податковому повідомленні-рішенні, при встановлені терміну сплати, на норми Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон № 2181), на думку позивача є безпідставними, оскільки „Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні”, не відноситься до податкового законодавства, а його порушення не пов’язано зі сплатою податків.

Судом були досліджені надані сторонами документальні докази, зокрема документи додані до позовної заяви та заперечень до неї, а також заслухані пояснення представників сторін.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив.

За результатами планової в’їздної перевірки з питань дотримання позивачем податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 р. по 31.12.2005 р. відповідачем був складений акт № 496/23-6-14324054 від 25.04.2006 р. (далі акт перевірки). Перевіркою було встановлено і в акті відображено, у тому числі, порушення позивачем п.п. 2.3 п. 2 „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою правління НБУ № 637 від 15.12.2005 р. із змінами та доповненнями (далі “Положення про ведення касових операцій”) та п. 1 Постанови Правління НБУ № 32 від 09.02.2005 р. “Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку” (далі Постанова НБУ № 32), а саме виявлений факт перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства на кінець робочого дня у розмірі 44 460, 80 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем було прийняте рішення № 0001062343/0 від 06.05.2006 р., яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 88 921, 60 грн., згідно ст. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки ” № 436/95 (далі Указ Президента України № 436/95).

Позивач оспорює зазначене рішення відповідача і просить визнати його недійсним.

Вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході перевірки відповідачем був виявлений факт перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства на кінець робочого дня у розмірі 44 460, 80 грн., отриманий розрахунковим шляхом при перевірці авансових звітів підзвітних осіб. А саме, Краматорською філією АКБ “Укрсоцбанк” встановлений ліміт залишку готівкових коштів у касі позивача у розмірі 17, 00 грн. Підзвітною особою Сидоренко І.Є. 29.04.2005 р. в бухгалтерію позивача був наданий авансовий звіт № АО-0000004 про використання готівки виданої на відрядження або під звіт. Відповідно до зазначеного документа, підзвітною особою було витрачено 54 477, 80 грн. Зазначені кошти, згідно доданих до звіту документів, зокрема, квитанції до прибуткового касового ордеру № 36 від 29.04.2005 р., були витрачені для сплати позивачем—Спільним підприємством “ГЕВІС” робіт ПП Бездушному О.І. за договором № 3009 від 30.09.2004 р. Зазначена операція відображалась в бухгалтерському обліку позивача по дебіту рахунку 631 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” та кредиту рахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами” на суму 54 477, 80 грн.

Підпунктом 2.3 п. 2 „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, в редакції чинній на час здійснення розрахунків, встановлено, що гранична сума готівкового розрахунку підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється, відповідною Постановою правління НБУ. Пунктом 1 Постанови Правління НБУ № 32 від 09.02.2005 р. встановлено граничну суму готівкового розрахунку між підприємствами (підприємцями) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, відповідно до п.п. 2.3 п.2 „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” у розмірі 10 000, 00 грн.

Позивачем, в порушення зазначених норм, розрахунок за готівку з ПП Бездушним О.І. за прибутковим касовим ордером № 36 від 29.04.2005 р. був здійснений на суму 54 477, 80 грн., тобто на 44 477 грн. більше дозволеного. Отже, відповідач з посиланням на первинні документи позивача, обґрунтовано вказує в акті перевірки на наявність факту перевищення граничної суми готівкового розрахунку одного підприємства з підприємцем, що є порушенням п.п. 2.3 п. 2 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні ” та п. 1 Постанови Правління НБУ № 32 від 09.02.2005 р.

Не беруться до уваги доводи позивача в частині того, що розрахунки проводилися не підприємством, а фізичною особою з використанням власних коштів. Зазначене твердження спростовується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 36 від 29.04.2005 р., за яким кошти прийняті від СП “ГЕВІС” через Сидоренко І.Е. Тобто платником, а отже й учасником розрахункової операції був саме позивач, а не фізична особа—Сидоренко І.Е. Остання була представником позивача, на що він сам вказує, виконувала доручення по сплаті, від імені СП “ГЕВІС”, виконаних підприємцем робіт за господарським договором № 3009 від 30.09.2004 р., зобов’язаним за яким було СП “ГЕВІС”.

Посилання позивача на норми цивільного законодавства, зокрема, ст. 1158, ст. 1160 Цивільного кодексу України в межах, яких, як вказує позивач, діяв гр. Сидоренко І.Е., також підтверджують, що зазначена особа діяла в інтересах СП “ГЕВІС”. У зв’язку з чим, готівкові розрахунки проводились саме між цим підприємством та приватним підприємцем.

Згідно п.п 2.3 п. 2 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, у разі здійснення підприємством готівкових операцій з іншим підприємством (підприємцем) понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Як вказувалося вище, встановлений позивачу ліміт каси становив 17, 00 грн. Тобто перевищення ліміту в день проведення розрахунків з ПП Бездушним О.І. склало 44 460, 80 грн.

У випадку перевищення, за таких умов, ліміту каси до порушників застосовується штрафна санкція у двократному розмірі виявленої понадлімітної суми, відповідно до Указ Президента України № 436/95 (із змінами та доповненнями).

Вказані санкції поширюються і на випадки, коли для підприємства працівником придбаваються товари (роботи, послуги) з використанням власних готівкових коштів, оскільки виключень зазначений Указ для відповідних випадків не робить.

За таких умов, відповідачем правомірно були застосовані оспорюваним рішенням фінансові санкції в сумі 88 921, 60 грн.

Не беруться до уваги заперечення позивача в частині того, що рішення відповідачем прийнято на підставі норм Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Відповідачем було прийнято саме “рішення”, а не “податкове повідомлення-рішення”, яке приймається за порушення норм Закону України № 2181. В рішенні вказано на порушення саме “Положення про ведення касових операцій” і підстави нарахування штрафу—Указ Президента України № 436/95. Отже, штрафні санкції визначені відповідачем не як податкове зобов’язання.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ № 637 від 15.12.2005 р., Постановою Правління НБУ № 32 від 09.02.2005 р. “Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку”, Указом Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки ” № 436/95, ст. ст. 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити в позовних вимогах Спільного підприємства “ГЕВІС” м. Краматорськ до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001062343/0 від 06.05.2006 р.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова викладена у повному обсязі 12.12.2006 р.

Суддя Малашкевич С.А.