Постанова № 32945888, 13.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року Справа № 5021/1692/12

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. (доповідач) - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Некрасівського фермерсько-селянського господарства, м. Глухів Сумської області,

на рішення господарського суду Сумської області від 25.01.2013

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2013

зі справи № 5021/1692/12

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - Підприємець), м. Суми,

до Некрасівського фермерсько-селянського господарства (далі - Господарство)

про стягнення штрафних санкцій в сумі 203 185,93 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - Деркачова А.Є., Кугая А.В.,

ВСТАНОВИВ:

Підприємець звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з Господарства 203 185,93 грн. штрафу, що мотивував неналежним виконанням відповідачем умов договору про спільну діяльність від 22.05.2006 (далі - Договір про спільну діяльність).

Рішенням господарського суду Сумської області від 25.01.2013 (суддя Левченко П.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 (колегія суддів у складі: Сіверін В.І. - головуючий суддя, судді Терещенко О.І., Тихий П.В.), позов задоволено.

Прийняті судові рішення з посиланням на приписи статей 204, 525, 526, 629, 1130, 1131, 1132, 1133 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 193 Господарського кодексу України мотивовано порушенням Господарством договірних зобов'язань [шляхом неповідомлення ним іншої сторони про внесення змін до договору оренди землі з розташованим на ній водним об'єктом загальнодержавного значення від 22.05.2006 (далі - Договір оренди землі) та створення перешкод позивачу в здійсненні спільної діяльності], що відповідно до пунктів 3.2, 3.4, 10.3.1 Договору про спільну діяльність є підставою для застосування штрафу.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Господарство просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального права, а позов "залишити без розгляду повністю".

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Клопотання Підприємця про відкладення судового розгляду, мотивоване його хворобою, касаційною інстанцією відхилено через неподання доказів наведеного в клопотанні та доказів неможливості участі в даному судовому засіданні як самого позивача, так і іншого уповноваженого ним представника.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

За приписами статей 526, 549, 551 610, 611 ЦК України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; порушенням зобов'язання є його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки; неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами:

- з боку Господарства мало місце невиконання договірних зобов'язань перед Підприємцем стосовно повідомлення останнього про внесення змін до Договору оренди землі та щодо нестворення позивачу перешкод у здійсненні спільної діяльності (пункти 3.2, 3.4 чинного Договору про спільну діяльність);

- пунктом 10.3.1 Договору про спільну діяльність передбачено, що за невиконання пунктів 3.2, 3.4 цього Договору Господарство "сплачує штраф, розмір якого визначається 20 % (двадцять відсотків) від нормативно грошової оцінки на дату вчинення порушення".

У прийнятті судових рішень зі справи місцевий та апеляційний господарські суди виходили з наявності підстав для стягнення з Господарства 203 185,93 грн. штрафу, що складає 20 % від загальної нормативної грошової оцінки всієї земельної ділянки, площею 87,0996 га, переданої Господарством для спільної з позивачем діяльності (водний об'єкт та прибережна захисна смуга; ділянка НОМЕР_1 - 0,7049 га, ділянка НОМЕР_2 - 86,3947 га; пункт 6.1 Договору про спільну діяльність).

При цьому вони відхилили заперечення Господарства стосовно невизначеності в Договорі про спільну діяльність об'єкта, грошова оцінка якого має визначати розмір штрафу, пославшись на те, що:

- предметом Договору про спільну діяльність є організація спільної діяльності щодо користування зазначеною земельною ділянкою, а тому "ні про яку іншу нормативну грошову оцінку крім нормативної грошової оцінки вищезгаданої земельної ділянки не могло йти мови у цьому договорі";

- сторони підписали Договір про спільну діяльність без складання протоколу розбіжностей;

- питань щодо змісту пункту 10.3.1 Договору про спільну діяльність до подання даного позову не виникало, зміст його був однаково зрозумілий обом сторонам і потреби в його тлумаченні не було.

Водночас згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

У свою чергу, правильність розрахунку штрафу (його розміру) входить до предмету доказування зі справи, внаслідок чого визначення об'єкту "нормативно грошової оцінки" має вирішальне значення для прийняття правильного судового рішення по суті даного спору.

Разом з тим як суд першої інстанції, так і апеляційний господарський суд, встановивши відсутність зазначення в Договорі про спільну діяльність (пункт 10.3.1) відповідного об'єкту, залишивши поза увагою принцип свободи договору та посилання в пункті 6.1 Договору про спільну діяльність на дві земельні ділянки (площею 0,7049 га та 86,3947 га), не навівши доказів узгодження сторонами умов цього Договору щодо відповідного об'єкту як це викладено Підприємцем у позовній заяві, замість застосування при прийнятті судових рішень зі справи встановлених ними фактів (фактичних умов Договору про спільну діяльність) помилково виходили з власних припущень з цього приводу та безпідставно визнали позовні вимоги Підприємця доведеними.

За таких обставин касаційна інстанція, беручи до уваги достатню повноту дослідження попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, вважає за необхідне рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи згідно з частиною першою статті 11110 ГПК України скасувати внаслідок неправильного застосування норм матеріального права і прийняти нове рішення про відмову Підприємству в задоволенні даного позову.

Керуючись статтями 49, 1117, 1119-11111, 122 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Некрасівського фермерсько-селянського господарства задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Сумської області від 25.01.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 зі справи № 5021/1692/12 скасувати.

3. У задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Некрасівського фермерсько-селянського господарства 4 063 (чотири тисячі шістдесят три) грн. 72 коп. судового збору з апеляційної та касаційної скарг.

5. Здійснити поворот виконання рішення господарського суду Сумської області від 25.01.2013 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 зі справи № 5021/1692/12 стосовно стягнення з Некрасівського фермерсько-селянського господарства 203 185,93 грн. заборгованості та 4 063,72 грн. судового збору в разі подання названим господарством необхідних заяви та довідки про списання зазначених сум.

5. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Сумської області.

Суддя Б.Львов

Суддя І.Бенедисюк

Суддя В.Харченко