Ухвала суду № 32945800, 22.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 липня 2013 року Справа № 5004/2012/11

Вищий господарський суд України у складі судді:

головуючого:Владимиренко С.В.суддів:Бакуліної С.В. Добролюбової Т.В. Мирошниченка С.В. Шевчук С.Р.

розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 12.03.2013у справі№ 5004/2012/11за позовом Прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Фонду державного майна Українидо1) Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист", 2) Виконавчого комітету Луцької міської радитреті особи:1) Приватне акціонерне товариство "Укрпрофтур", 2) Комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації"провизнання недійсним та скасування рішення, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Прокурором міста Луцька Волинської області подано позов в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Волиньтурист", Виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів від 21.12.1995 № 560 і від 23.02.2001 № 95 "Про оформлення права власності на майно", визнання права власності за державою в особі Фонду державного майна України на будівлю вбудовано-прибудованого приміщення загальною площею 657,8 кв.м., за адресою: місто Луцьк, вул. Грушевського, 33, та про зобов'язання повернути державі в особі Фонду державного майна України вказане майно.

Рішенням господарського суду Волинської області від 24.11.2011 у справі № 5004/2012/11, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2012, позовні вимоги Прокурора задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2013 у справі № 5004/2012/11 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 залишено без змін.

Приватним акціонерним товариством "Волиньтурист" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.03.2013 у справі № 5004/2012/11, у якій заявник просить вказану постанову Вищого господарського суду України скасувати, прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 21.11.2012 у справі № 5017/729/2012, від 04.06.2013 у справі № 15/17-4474-2011 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає, що справа № 5004/2012/11 не підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 12.03.2013 у справі № 5004/2012/11, про перегляд якої просить заявник, та постанов Вищого господарського суду України від 21.11.2012 у справі № 5017/729/2012, від 04.06.2013 у справі № 15/17-4474-2011, на які він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

Так, приймаючи постанову від 12.03.2013 у справі № 5004/2012/11, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо задоволення позову про визнання незаконним та скасування рішення відповідача-2 "Про оформлення права власності на майно", визнання права власності на спірне нерухоме майно за державою в особі Фонду державного майна України та про зобов'язання повернути державі в особі Фонду державного майна України вказане майно з підстав перевищення відповідачем-2 своїх повноважень при прийнятті оспорюваних рішень, що порушило інтереси Держави в особі Фонду державного майна України. Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що відповідачем-2 при прийнятті спірного рішення було перевищено свої повноваження, оскільки спірне нерухоме майно належить до державної власності і повноваження щодо розпорядження цим майном від імені держави належить до виключної компетенції Фонду державного майна України. Крім того, в постанові зазначено про відсутність підстав для застосування строку позовної давності за статтею 268 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент прийняття оспорюваного судового рішення), про що заявляв відповідач.

При цьому у постанові від 21.11.2012 у справі № 5017/729/2012, на яку заявник посилається, Вищий господарський суд України погодився з висновками апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні позову щодо визнання недійсним та скасування рішення міської ради, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі, заявленого з тих підстав, що спірне нерухоме майно є державним і передавалось профспілковим організаціям лише у відання. Відповідного висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановленні судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що відповідач-2 є власником спірного майна, яке увійшло до його статутного фонду (капіталу), позивачем не доведено порушення його права або інтересу.

У постанові від 04.06.2013 у справі № 15/17-4474-2011, на яку також посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про визнання незаконними та скасування рішень міської ради "Про оформлення свідоцтва про право власності відповідача на будівлі санаторію" та свідоцтв про право власності на спірне нерухоме майно та визнання права власності на зазначені будівлі за державою з огляду на сплив строку позовної давності для захисту права держави ще до набрання чинності Цивільним кодексом України (01.01.2004). Так, суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій вірно застосували до спірних правовідносин положення статті 80 Цивільного кодексу УРСР, за якою закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Таким чином, відповідні правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116-11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному акціонерному товариству "Волиньтурист" у допуску справи № 5004/2012/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя:С.Владимиренко Судді:С.Бакуліна Т.Добролюбова С.Мирошниченко С.Шевчук