Рішення № 32944795, 08.08.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2013 р. Справа № 915/1104/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" /40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10/

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульяновський зернокомплекс" /54051, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 352/

про стягнення 6976,51 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Кубанова А.М. (довіреність від 01.08.13р. № 26)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 6642,35 грн. основного боргу, 274,20 грн. пені, 55,26 грн. 3% річних та 4,70 грн. інфляційних нарахувань.

Заявлений позов позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.05.08р. № 1162-Т в частині оплати послуг теплопостачання за період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року.

Відповідач позов позивача визнав в повному обсязі.

Ухвалою суду від 01.07.13р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 08.08.13р. об 11 год. 00 хв.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.05.08р. між сторонами був укладений договір № 1165-Т (далі -договір), за яким позивач зобов'язався надати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - послуги), а відповідач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1. договору).

Згідно з п.п. 3.2., 3.3., 3.4., 3.5. договору:

- розрахунковим періодом є календарний місяць (далі - розрахунковий місяць);

- відповідач до 15 числа розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період;

- щомісячно до 6-го числа відповідач отримує від позивача акт прийому-передачі теплової енергії (далі - акт прийому-передачі послуг), форма якого є невід'ємною частиною договору, та рахунок за спожиту теплову енергію. Несвоєчасне отримання рахунку не звільняє відповідача від відповідальності щодо сплати за надані позивачем послуги;

- остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Відповідно до п. 5.1.5. договору у разі несвоєчасної сплати відповідачем грошових коштів, які передбачені термінами цього договору, за послуги позивача, відповідач сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла на момент прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем) від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день (враховуючи вихідні і святкові дні) прострочення виконання грошового зобов'язання. Відповідач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу позивача зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних.

Відповідно до п. 10.1 договору договір укладається на 1 рік і набирає чинності з дня його укладання. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Згідно з п.п. 9, 10 додатку № 2 до договору для підтвердження кількості фактично спожитих послуг, щомісячно до 6 числа сторони складають та підписують акт прийому-передачі послуг. Відповідач протягом 2 днів з дня отримання від позивача акту прийому-передачі послуг, зобов'язаний направити позивачу підписаний зі свого боку акт прийому-передачі послуг або вмотивовану відмову від його підписання. Якщо відповідач протягом вказаного строку не підпише зі свого боку вищезгаданий акт та не надасть вмотивовану відмову щодо причин його не підписання, вважається, що акт прийому-передачі послуг є підписаним без заперечень, а послуги (теплова енергія) вважаються наданими в обсязі, вказаному в акті.

На виконання умов договору, у період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року, позивач надав відповідачу послуги з теплопостачання на загальну суму 6642,35 грн., що підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг, рахунками, поясненнями позивача та іншими доказами.

Відповідач свої зобов'язання з оплати вказаних послуг з теплопостачання не виконав, у зв'язку з чим і виник спір у даній справі, що підтверджується поясненнями позивача та визнається відповідачем.

Таким чином, станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 6642,35 грн., що підтверджується позивачем та визнається відповідачем.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Як встановлено судом станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 6642,35 грн., а отже позов позивача в цій частині підлягає повному задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За цих підстав, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні нарахування в сумі 4,70 грн. та 3 % річних в сумі 55,26 грн., а отже позов позивача в цій частині також підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За цих підстав, враховуючи п. 5.1.5 договору, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 274,20 грн., а отже позов позивача в цій частині також підлягає задоволенню господарським судом.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульяновський зернокомплекс" (54051, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 352; 40035, м. Суми, вул. Заливна, 13; код 32185857) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код 33698892) основний борг в сумі 6642 (шість тисяч шістсот сорок дві) грн. 35 коп., пеню в сумі 274 (двісті сімдесят чотири) грн. 20 коп., 3% річних в сумі 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 26 коп., інфляційні нарахування в сумі 4 (чотири) грн. 70 коп. та судовий збір в сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 13.08.2013р.

Суддя Д.О.Бездоля