Постанова № 32944373, 02.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р. справа № 200/670/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Центральний Універмаг» на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2013 року в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

до Дніпропетровської міської ради

третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Центральний Універмаг»

про зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» у січні 2013 року звернулись до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом, в якому просили, з урахуванням уточнених позовних вимог, зобов'язати Дніпропетровську міську раду розглянути питання щодо надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 під об'єктом нерухомості, який належить позивачам на праві спільної часткової власності, з метою надання земельної ділянки в оренду за умови відсутності письмової згоди користувача земельної ділянки (ТДВ «Центральний Універмаг») на вилучення частини земельної ділянки та зобов'язати Дніпропетровську міську раду розглянути питання щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 під об'єктом нерухомості, який належить позивачам на праві спільної часткової власності, з метою надання земельної ділянки в оренду за умови відсутності письмової згоди користувача земельної ділянки (ТДВ «Центральний Універмаг») на вилучення частини земельної ділянки.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволені позову. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності в прибудові літ. А1 - 4 до будівлі літ. А - 4 «Торгівельний центр» належить нежиле приміщення поз.1 - 6. ПАТ «Укрсоцбанк» на праві приватної власності в прибудові літ. А1 - 4 належить приміщення третього поверху поз. 7-27 та четвертого поверху поз. 28-41 загальною площею 560,2 кв. м. Вказані об'єкти розташовані за адресою АДРЕСА_1 та складають єдиний об'єкт нерухомого майна - прибудову літ. А1-4 до будівлі літ. А-4 «Торгівельний центр».

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею на підставі рішення Дніпропетровської міської Ради народних депутатів від 23 вересня 1992 року № 34 та рішення виконкому Дніпропетровської міської Ради народних депутатів від 17 серпня 1995 року № 1152 Відкритому акціонерному товариству «Центральний універмаг» (правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю «Центральний Універмаг») надано у постійне користування землю для фактичного розміщення центрального універмагу по АДРЕСА_1.

У вересні 2012 року позивачі звернулись до Товариства з додатковою відповідальністю «Центральний Універмаг» з проханням надати нотаріально засвідчену згоду на вилучення частини земельної ділянки під прибудовою літ. А1-4 до будівлі літ. А-4 «Торгівельний центр» у зв'язку з необхідністю отримання у користування земельної ділянки під нерухомим майном, що належить їм на праві власності, проте відповіді не отримали, а тому в листопаді 2012 року звернулись до Дніпропетровської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0316, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, без відповідної згоди постійного землекористувача.

Як вбачається з відповіді Дніпропетровської міської ради № 8/22-2410 від 27 грудня 2012 року, відсутність в доданих до клопотання документах нотаріально засвідченої письмової згоди землекористувача на вилучення земельної ділянки або її частини суперечить нормам чинного законодавства та унеможливлює розгляд питання стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 5 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Суд зазначає, що порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачено статтею 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Положеннями частини 2 статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Таким чином законом передбачено певний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, дотримання якого є обов'язковим, а також визначено чіткий перелік документів, за наявності яких здійснюється розгляд клопотання зацікавленої особи про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка перебуває у державній чи комунальній власності, у користування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» при зверненні до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка перебуває у державній чи комунальній власності, у користування, не було надано нотаріально засвідченої письмової згоди постійного землекористувача (ТДВ «Центральний Універмаг») на вилучення земельної ділянки.

Дніпропетровською міською радою було розглянуто клопотання зацікавлених осіб та надано мотивовану відповідь щодо необхідності надання нотаріально посвідченої згоди землекористувача на вилучення земельної ділянки.

При цьому в судовому засіданні представник ОСОБА_1 погодився, що дії відповідача відповідають чинному законодавству. Також представник позивача не пояснив, які права та інтереси останнього порушені з боку Дніпропетровської міської ради в сфері публічних правовідносин.

Окрім того в самій позовній заяві позивачами не ставились вимоги щодо оскарження дій Дніпропетровської міської ради, тоді як відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зобов'язання суб'єкта владних повноважень є лише способом поновлення порушеного права, факт якого не доведено позивачами в межах даної адміністративної справи.

Разом з тим суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент набуття позивачами права власності на нерухоме майно) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Таким чином у позивачі дійсно мають право на отримання в постійне користування земельної ділянки, на якій розташовано будівлю, що належить їм на праві спільної часткової власності, проте наявність такого права не позбавляє обов'язку останніх дотримуватися встановленого законом порядку надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, зокрема, обов'язку надати всі передбачені законом документи.

Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що з огляду на те, що постійний землекористувач земельної ділянки (ТДВ «Центральний Універмаг»), розташованої за адресою АДРЕСА_1, не надає позивачам письмової нотаріально засвідченої згоди на вилучення земельної ділянки, що перешкоджає її отриманню вказаними особами у користування, вбачається спір про право, який може бути вирішено в порядку цивільного чи господарського судочинства в залежності від суб'єктного складу спору.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому вбачаються підстави для скасування постанови та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Центральний Універмаг» задовольнити.

Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2013 року в адміністративній справі № 200/670/13-а скасувати.

У задоволені позову ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Дніпропетровської міської ради, третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Центральний Універмаг» про зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 02 липня 2013 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова