Постанова № 32943329, 12.08.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 року

Справа № 803/1650/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області до Управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Володимира - Волинського про стягнення фінансових санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області (УПФУ в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі) звернулося з позовом до Управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Володимира - Волинського (УВКГ) про стягнення фінансових санкцій та пені в сумі 262549,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески. В період з 2007 по 2010 рік УВКГ систематично порушувало строки нарахування та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду. За несвоєчасну сплату страхових внесків рішенням УПФУ в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі від 03 липня 2009 року № 119 до відповідача застосовано фінансові санкції та нараховано пеню на загальну суму 272674,06 грн. 10 серпня 2009 року між позивачем та управлінням УВКГ укладено договір про розстрочення сплати штрафу та пені. У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору 10 грудня 2012 року УПФУ в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі прийнято рішення про розірвання договору розстрочення. Несплачена сума розстроченого боргу в сумі 262549,45 грн. була перенесена до картки особового рахунку страхувальника і несплачена відповідачем. Позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

У судове засідання представник позивача не прибув. Від представника позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.23).

Представник відповідача також не прибув у судове засідання. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.22), про причини неприбуття суд не повідомив. Заява про визнання позову, заперечення проти позову, докази у спростування позовних вимог від відповідача не надходили.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, при цьому від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що УВКГ зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Володимир-Волинської міської ради Волинської області (а.с.9) та є платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до УПФУ в м. Володимирі- Волинському та Володимир-Волинському районі.

Абзацом 2 пункту першого статті 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин між сторонами) страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини шостої статті 20 вказаного закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, є календарний місяць.

Пунктом 2 частини дев’ятої статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачене право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції за порушення вимог, передбачених частиною дванадцятою статті 20 цього Закону. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. В свою чергу, страхувальники відповідно до частини першої статті 105 цього Закону мають право на оскарження дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб у порядку підлеглості до вищого органу або посадової особи, а також у судовому порядку.

Рішенням начальника УПФУ в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі від 03 липня 2009 року № 119 до відповідача за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01 січня 2007 року по 01 січня 2009 року застосовано штраф у розмірі 219 875, 82 коп. та нараховано пеню в розмірі 52 798,00 грн. Копія даного рішення була отримана відповідачем 10 серпні 2009 року (а.с.11). Вказане рішення УВКГ оскаржене не було.

Згідно з договором від 10 серпня 2009 року, укладеним між УПФУ в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі та УВКГ, відповідачу розстрочено сплату накладеного штрафу та пені на період з 10 серпня 2009 року до 20 червня 2014 року (а.с.12). У зв’язку із підписанням договору про розстрочення заборгованості відповідач узгодив нараховані йому ще 03 липня 2009 року штраф і пеню. Проте через неналежне виконання відповідачем умов договору розстрочення від 10 серпня 2009 року начальником УПФУ в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі 10 грудня 2012 року прийнято рішення про розірвання договору розстрочення боргу (а.с.14). На день розірвання договору платником не було сплачено 262 549,12 грн. розстрочених штрафу та пені, нарахованих рішенням від 03 липня 2009 року № 119. Зазначені обставини підтверджується копією акта від 18 липня 2013 року, карткою особового рахунку відповідача, розрахунком боргу (а.с.7-10).

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 71 цього Кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду доказів про сплату заборгованості чи інших доказів у спростування позовних вимог позивача.

Враховуючи те, що заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 262 549,45 грн. підтверджена матеріалами справи, відповідачем добровільно не погашена, то суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Володимира-Волинського (44700, Волинська область, м. Володимир-Волинський, вулиця Луцька, 211, ідентифікаційний код 05391703) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області (44700, Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Соборна, 1, ідентифікаційний код 37602528) заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені в сумі 262 549,45 грн. (двісті шістдесят дві тисячі п’ятсот сорок дев’ять грн. 45 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В. Каленюк