Вирок № 32943059, 09.08.2013, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3224/13-к

Провадження№ 1-кп/629/226/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2013 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко О.А., при секретарі Авраменко О.С., за участю прокурора Шульги Ю.М., обвинуваченого - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Демидов, Смоленської області, Російської Федерації, громадянина України, пенсіонера, інваліда 2-ї групи, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.310 ч.2 КК України -

встановив:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, знаходячись за місцем проживання на території домоволодіння по АДРЕСА_1, з весни 2013 року, точна дата слідством не встановлена, до 12 липня 2013 року, шляхом культивування, та прополюванням бур'янів, вирощував 110 кущів коноплі з метою доведення їх до стадії достигання та подальшого вживання шляхом куріння.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.310 ч.2 ККУкраїни - незаконне вирощування конопель, у кількості п'ятдесят і більше рослин.

13.07.2013 року між старшим прокурором Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області Шульгою Ю.М., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.ст.468,469,472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст.310 ч. 2 КК України, обвинувачений у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ст.310 ч.2 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі із звільненням його згідно ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає обов'язки, передбачені ст.76 КК України, зобов'язавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені ОСОБА_1

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст.468,469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги

і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України, та дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнав себе винуватим, згідно із ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, потерпілих від злочину немає.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, кваліфікуючи його дії за ст.310 ч.2 КК України - незаконне вирощування конопель, у кількості п'ятдесят і більше рослин, за якою належить призначити йому узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки із звільненням його на підставі ст.75 КК України, від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки, якщо ОСОБА_1 протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів та прекурсорів №1193 від 18.07.2013 року в розмірі 367,08 грн. (т.2 а.с.42-43,44).

Долю речових доказів суд, вирішує в поряду ст. 100 КПК України: рослини роду коноплі в кількості 110 (сто десять) штук, масою 2380,0 грам, які знаходяться на зберіганні на складі ВРЗ УМЗ ГУМВС України в Харківській області, згідно квитанції про приймання речових доказів №11709 від 24.07.2013 року - знищити (т.2 а.с.42-43,46).

Керуючись ст.ст.314,373-376,475 КПК України, суд, -

засудив:

Затвердити угоду від 13.07.2013 року про визнання винуватості, укладену між старшим прокурором Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області Шульгою Ю.М. та обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання - у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 роки не вчинить нових злочинів та виконає обов'язки покладені на нього судом, а саме п.п.2,3,4 ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Речові докази - рослини конопель в кількості в кількості 110 (сто десять) штук, масою 2380,0 грам, які знаходяться на зберіганні на складі ВРЗ УМЗ ГУМВС України в Харківській області, згідно квитанції про приймання речових доказів №11709 від 24.07.2013 року - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів та прекурсорів №1193 від 18.07.2013 року в розмірі 367,08 гривень, перерахувавши їх на р/р31115106700015 Лозівського УДКСУ Харківської області, МФО851011, код одержувача 38053090.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_1 не обирати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.А. Ткаченко