Ухвала суду № 32942251, 06.08.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 р.Справа № 820/1753/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Шабанової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2013р. по справі № 820/1753/13-а

за позовом Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області

до Комунального підприємства "Харківське районне бюро технічної інвентаризації", Відділу державної реєстрації майнових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції треті особи ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Тест ЛТД"

про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Покотилівська селищна рада Харківського району Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до відповідача 1 - Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації», відповідача 2 - відділу державної реєстрації майнових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції, в якому просив визнати неправомірною відмову відповідача 1 про скасування державної реєстрації будівлі - гуртожитку, розташованого в с. Покотилівка Харківського району Харківської області по вул. Тімірязєва, 1-а, зареєстрованого за третьою особою у справі - Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко- Тест ЛТД".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2013р. позовні вимоги задоволені.

Визнано неправомірною відмову Комунального підприємства "Харківське районне бюро технічної інвентаризації щодо скасування державної реєстрації прав стосовно будівлі гуртожитку, розташованого в с. Покотилівка Харківського району Харківської області по вул. Тімірязєва, 1-а, зареєстрованого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко- Тест ЛТД", оформлену листом від 27.12.2012р. вих. № 1001.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2013р. Комунальне підприємство «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, представників сторін та третьої особи колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Колегією суддів встановлено, що будівля гуртожитку, розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Покотилівка, вул. Тімірязєва 1А, придбана TOB фірмою "Еко- Тест ЛТД" у асоціації "Пошук" за договором купівлі-продажу № 5 від 06.08.1992 року. Майно передано за актом приймання-передачі від 20.08.1992 р.

Право власності на будівлю гуртожитку зареєстровано за TOB фірмою "Еко-Тест ЛТД" на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 11.03.2005 р. по справі № 2-1481, що підтверджується копією витягу.

Зокрема, рішенням Харківського районного суду Харківської області від 11.03.2005 р. по справі № 2-1481, визнано дійсним правочин купівлі - продажу від 06.08.1992 р. між TOB фірмою "Еко-Тест ЛТД" та асоціацією "Пошук", перереєстрованою у Харківську асоціацію "Харківагробуд", п'ятиповерхового будинку гуртожитку загальною площею 2424 кв.м., розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Покотилівка, вул. Тімірязєва 1А та визнано право власності на зазначену будівлю за TOB фірмою "Еко-Тест ЛТД".

Ухвалою судової колегії судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області від 17.01.2012 р. по справі № 2-1481/2005 р. рішення Харківського районного суду Харківської області від 11.03.2005 р. скасовано, а провадження у справі закрито з тих підстав, що спір підлягав розгляду в господарському суді.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.05.2012 р. по справі № 6-7553св12 ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 17.01.2012 р. залишено без змін.

Згідно пояснень представників ТОВ фірма "Еко - Тест ЛТД" вказане товариство, після скасування рішення Харківського районного суду Харківської області про визнання права власності на будівлю, до Господарського суду з позовом про визнання права власності на спірну будівлю не зверталося.

В зв'язку з наведеним позивач звернувся до відповідача 1 з листом від 06.02.2012р. № 174/02-15, згідно якого просив скасувати державну реєстрацію права власності на вказану вище будівлю за ТОВ "Еко-Тест ЛТД", на яку відповіді не отримав.

Бездіяльність відповідача 1 позивач оскаржив до суду та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012р. по справі № 2а-8009/12/2070 його позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо не розгляду заяви позивача та зобов'язано розглянути заяву від 06.02.2012р. № 174/02-15 в установленому законом порядку.

Після отримання рішення суду позивач звернувся до відповідача 1 з листами, в тому числі листом від 17.12.2012р. № 2127/02-15 (вхідний 1903 від 17.12.2012р.) (а.с. 13-14).

Так, згідно зазначеного листа позивач просив відмінити державну реєстрацію будівлі гуртожитку, яка розташована по вул. Тімірязєва, 1-а в с. Покотилівка Харківського району Харківської області, посилаючись на судове рішення, яким скасовано рішення про визнання за ТОВ "Еко-Тест ЛТД" права власності на нерухоме майно, а також постанову, яким задоволено позовні вимоги про визнання незаконною бездіяльності відповідача 1 щодо не розгляду попереднього звернення.

На дану заяву відповідачем 1 надано відповідь, оформлену листом від 27.12.2012р. вих. № 1001 (а.с. 33).

Згідно вказаного листа позивачу відмолено у скасуванні державної реєстрації зазначеної будівлі з посиланням на п. 3.5.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445, яке було чинним на час надання відповіді.

Зокрема, згідно вказаної відповіді КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" зазначило, що Ухвала судової колегії з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області від 17.01.2012р. не є рішенням суду про визнання права власності на нерухоме майно або встановлення факту права власності на об'єкт нерухомого майна, оскільки в її резолютивній частині лише скасовано рішення Харківського районного суду Харківської області від 11.03.2005р. та зазначено про закриття провадження у справі.

При цьому, з посиланням на п. 3.5.4 зазначеного вище Положення, відповідач 1 вказав, що реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншим нормативно-правовим актам, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства. БТІ не є органом, що приймає рішення про визнання або невизнання за певною особою права власності, надання або позбавлення будь-яких осіб права власності на нерухоме майно на підставі наданих власниками правовстановлюючих документів згідно з чинним законодавством.

Проте, колегія суддів не погоджується з такою позицією відповідача 1, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини склалися внаслідок рішення про відмову в скасуванні державної реєстрації згідно заяви Покотилівської селищної ради від 17.12.2012р. № 2127/02-15 (вхідний 1903 від 17.12.2012р.) щодо будівлі гуртожитку, що розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, сел. Покотилівка, вул. Тімірязєва № 1А, зареєстрованого в КП "ХРБТІ" 29 квітня 2005 року, реєстраційний номер 10647347.

Суд зазначає, що відповідач 1 - КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" є суб'єктом владних повноважень, який у даних правовідносинах реалізовував повноваження, надані йому на час виникнення спору нормами пункту 5 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за N 157/6445 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно".

Частиною першою статті 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Згідно статті 15 Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться згідно встановленого порядку.

Таким порядком на час виникнення спірних правовідносин було Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 N 1692/5), зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за N 157/6445.

Зазначене Тимчасове положення визначає, зокрема, порядок проведення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (пп. 1.1 п. 1).

Відповідно до п. 3.4 Тимчасового положення за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в ній.

З огляду на вищенаведені норми суд доходить висновку, що кожна заява про державну реєстрацію прав, яка надходила до КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" повинна була розглядатися останнім; за наслідками розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ повинен був прийняти одне із рішень про державну реєстрацію прав або відмову в ній.

Крім того така заява, яка містить прохання про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, включаючи їх припинення, що тягне за собою скасування (припинення) державної реєстрації права власності мала бути розглянута за правилами, визначеними Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року N 7/5, оскільки на той час іншого нормативного документу, згідно якого можливо було розглядати заяви такого змісту не існувало.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачу відповідачем 1 на його заяву надано відповідь, яка містить формальне посилання на Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року N 7/5, проте яка оформлена у довільній формі у вигляді листа та без дотримання вимог, передбачених п. 3.6. Положення.

Колегія суддів не приймає доводи відповідача 1, згідно яких лист позивача від 17.12.2012р. про скасування державної реєстрації прав було розглянуто "в загальному порядку", тобто відповідь надано не за формою, визначеною в додатку 7 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року N 7/5, оскільки лист позивача було подано без дотримання форми, визначеної додатком 1 до вказаного Положення.

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що заяви, які фактично містять питання про реєстрацію прав власності на нерухоме майно мали розглядатися з урахуванням встановленого порядку, тобто Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року N 7/5.

Та обставина, що подана позивачем заява за формою не відповідала встановленій Тимчасовим положенням формі та не була сплачена держмитом, надавала державному реєстратору право, згідно п. 3.2 Тимчасового положення, зупинити її розгляд та письмово повідомити заявника шляхом надіслання на його адресу рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію. Також, згідно п. 3.3 Тимчасового положення у разі якщо заявником (заявниками) не усунено зазначені обставини в тридцяти денний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, реєстратор БТІ приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

З матеріалів справи вбачається, що фактичною підставою для відмови в задоволенні заяви позивача вказано п. 3.5.4 Тимчасового положення, тобто подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, проте рішення про відмову відповідачем 1 оформлено у вигляді листа без вказання реквізитів, передбачених п. 3.6 та додатком 7 Тимчасового положення та за підписом директора БТІ.

Тобто, фактично надаючи рішення про відмову в державній реєстрації прав, відповідач 1 не дотримав форми, передбаченої для такого рішення, чим порушив права позивача, а заяву було розглянуто не реєстратором БТІ, як це передбачено Тимчасовим положенням, а директором БТІ.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача 1, що ухвала Апеляційного суду Харківської області від 17.01.2012р., не є рішенням суду про визнання права власності на нерухоме майно або встановлення факту права власності на об'єкт нерухомого майна та не входить до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, згідно додатку 2 до Тимчасового положення. В даній справі таким правовстановлювальним документом було рішення Харківського районного суду Харківської області від 11.03.2005р.

Проте, колегія суддів зазначає, що ухвала Апеляційного суду Харківської області від 17.01.2012р., яким рішення Харківського районного суду Харківської області від 11.03.2005р. було скасовано, є рішенням суду, яким скасовано правовстановлювальний документ, на підставі якого проводилася державна реєстрація права власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у зв'язку з чим в Реєстрі прав власності на нерухоме майно починаючи з 17.01.2012 року міститься запис про право власності на будівлю-гуртожиток за ТОВ «Еко-Тест ЛТД» без законних на то підстав, що в свою чергу створює об'єктивні перепони Покотилівській селищній раді Харківського району Харківської області в праві володіння, користування та розпорядження належним їй майном.

При цьому тлумачити вказану ухвалу Апеляційного суду Харківської області не має потреби, оскільки в ній прямо вказано правовстановлювальний документ, який нею скасовується. За таких обставин доводи відповідача 1 про заборону тлумачити зміст поданих документів не відносяться до суті спірного питання.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування відповідачем 1 не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2013р. по справі № 820/1753/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.

Повний текст ухвали виготовлений 12.08.2013 р.