Ухвала суду № 32941749, 08.08.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 р. Справа № 2877/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.,

з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Лукор" до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції, третьої особи без самостійних вимог - відділу Держкомзему у місті Калуші Івано-Франківської області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В :

01.08.2006 року закрите акціонерне товариство "Лукор" звернулось в суд з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення №0001152301/0 від 19.05.2006 року. В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що податкове повідомлення-рішення №0001152301/0 від 19.05.2006 року, яким підприємству визначено суму податкового зобовязання за платежем земельний податок у розмірі 1053075,54 грн., в тому числі основного платежу в сумі 702050,36 грн. та штрафних (фінансових) санкції 351025,18грн., прийнято в порушення вимог Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ та Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 року позов задоволено, з тих підстав, що рішення податкового органу щодо визначення податкових зобовязань та застосування штрафних санкцій не можуть ґрунтуватись на рішенні іншого субєкта владних повноважень, яке не набрало чинності у встановленому законом порядку. Не погодившись з прийнятою постановою, Калуська ОДПІ оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати дану постанову.

При цьому, апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема зазначає, що суд без належного обґрунтування погодився з доводами платника податків, що донарахування земельного податку здійснено у зв»язку з прийняттям Верховною Радою України постанови «Про встановлення меж міста Калуша Івано-Франківської області, оскільки цією Постановою в межі міста включено зовсім іншу земельну ділянку, ніж та яка є обєктом оподаткування ЗАТ «Лукор».

Також, рішення сесії Калуської міської ради від 29.09.2005 року №800 «Про встановлення коефіцієнту функціонального використання та місця знаходження земельної ділянки», яким затверджено для ЗАТ «Лукор» коефіцієнт функціонального використання та місця знаходження земельної ділянки в розмірі 1,9 було відомо позивачу, а тому в порушення ст.ст.7,13,14 Закону України від 03.07.1992 року від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ», підприємство занизило узгоджену суму земельного податку по Калуській міській раді.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що необхідно відмовити в задоволенні апеляційної скарги, з наступних мотивів. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у розмірах, встановлених законом.

Закрите акціонерне товариство "Лукор" 06.12.2000 року зареєстровано Калуською міською радою Івано-Франківської області, взято на податковий облік та являється платником земельного податку.

Працівниками Калуської ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ЗАТ «Лукор» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по податку на додану вартість за період травень-грудень 2005 року та по інших податках та неподаткових платежах за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року

За результатами перевірки 15.05.2006 року складено акт перевірки за №374/23-1/31256759 в якому зафіксовано порушення підприємством вимог п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III, ст.ст.7,13,14 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ .

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято оскаржуване рішення за №0001152301/0 від 19.05.2006 року, яким визначено суму податкового зобов'язання по земельному податку в сумі 1053075,54 грн. в тому числі 702050,36 грн. основного боргу та 351025,18 грн. штрафних (фінансових) санкцій. За наслідком адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення, Калуською ОДПІ таке залишено без змін, а скаргу підприємства без задоволення.

Стосовно заниження позивачем земельного податку по Калуській міській раді за період липень - грудень 2005 року, то необхідно вказати, що 17.05.2005 року набрала чинності Постанова Верховної Ради України «Про встановлення меж міста Калуша Івано-Франківської області від 08.04.2005року №2537-VI, відповідно до якої всі земельні ділянки, що використовуються ЗАТ «Лукор», знаходяться в межах м. Калуша.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області по справі № А-5/131 від 06.09.2005-09.09.2005 року, яка набрала законної сили, визнано недійсним рішення сесії Калуської міської ради №375 «Про затвердження матеріалів грошової оцінки земель міста Калуша» в частині включення території земель, які займає ЗАТ «Лукор», в зону, що входить в межі м.Калуша.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що при визначені розміру земельного податку податковий орган керувався ставками земельного податку, встановленого ч.2 ст.7 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ», а з 29.09.2005 року ставка податку на земельні ділянки ЗАТ «Лукор», розраховувалась з урахуванням коефіцієнту, затвердженого рішенням сесії Калуської міської ради від 29.09.2005 року №800. Частиною першою статті 2 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ» встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель, з часу реєстрації договорів позивач являється платником земельного податку. Відповідно до договорів оренди земельних ділянок від 05.09.2005 року за №№ 1, 2, 3 у користуванні ЗАТ "Лукор" знаходиться ряд земельних ділянок розташованих на території Калуської міської ради.

Статтею 14 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Позивачем у відповідності до вказаної норми подавались Калуській ОДПІ податкові розрахунки земельного податку на 2005 рік. Суд першої інстанції встановив і цього не заперечує сторона відповідача, що рішенням сесії Калуської міської ради № 447 «Про затвердження ставок плати за користування земельними ресурсами, форм довідок визначення грошової оцінки земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради» від 16.02.2001 року затверджено ставки земельного податку за використання земельних ресурсів, наданих для несільськогосподарських потреб на території Калуської міської ради, по зонах містобудівної цінності земель (додаток №2 до рішення міської ради), відповідно до якого визначений коефіцієнт функціонального використання та місця знаходження земельних ділянок, які перебувають в користуванні ЗАТ «Лукор» в розмірі 0,87.

Рішенням сесії Калуської міської ради від 29.09.2005 року №800 «Про встановлення коефіцієнту функціонального використання та місця знаходження земельної ділянки» затверджено для ЗАТ «Лукор» коефіцієнт функціонального використання та місця знаходження земельної ділянки в розмірі 1,9. Відповідно додаток №2 до рішення сесії Калузької міської ради №447 «Про затвердження ставок плати за користування земельними ресурсами, форм довідок визначення грошової оцінки земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради» від 16.02.2001 року відмінено. Пунктом 3 цього рішення контроль за його виконанням покладено на заступника міського голови з питань економіки та власності, однак відповідно листа виконавчого комітету від 27.09.2011 року, рішення Калуської міської ради від 29.09.2005 року № 800 "Про встановлення коефіцієнту функціонального використання та місця знаходження земельної ділянки" офіційно не оприлюднювалося через засоби масової інформації в зв»язку з тим, що згідно п.4 ст.70 Регламенту Калуської міської ради, затвердженому рішенням сесії міської ради від 24.07.2002 року №51 рішення міської ради, які не мають загального значення чи нормативного характеру, можуть не публікуватися і набирають чинності з моменту одержання їх державними органами або органами місцевого самоврядування, якщо міською радою на встановлено інший термін набрання ними чинності.

Проте, згідно ч. 3 ст. 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Відповідно до приписів ч.ч.1,3 ст. 17 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Статтею 20 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ встановлено, що платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України Закони України, які впливають на формування доходної чи видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми відповідних законів, що впливають на формування доходної та/або видаткової частини бюджетів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим. Статтею 4 цього Кодексу встановлено, що нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є, зокрема, рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.

В силу ч. 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Також, відповідно до Рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 року у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої ст.19, ст.44 Конституції України, ст.25, ч.14 ст. 46, ч.1, 10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) встановлено, що проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

При цьому, рішення Калуської міської ради № 800 від 29.09.2005 року, яким затверджено коефіцієнт грошової нормативної оцінки землі, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване рішення, не набрало чинності в силу ч. 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", так як не було опубліковане і цього не спростовує жодними доказами сторона апелянта. Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи, прийшов до вірного висновку та в спосіб визначений ст. 162 КАС України визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №0001152301/0 від 19.05.2006 року.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Івано-Франківський окружний адміністративний суду правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 року у справі №2а-2642/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Р.Б.Хобор

І.О.Яворський

Повний текст виготовлено 09.08.2013р.