Рішення № 32941376, 06.08.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.08.2013 Справа № 905/4662/13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ

до Приватного підприємства «Астон», м.Краматорськ

Ціна позову 3035,34 грн.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «Астон» (далі - відповідач) про стягнення 5035,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.08.2012 позивачем було надано відповідачу послуги з перевезення (транспортні послуги) за маршрутом Алчевськ - Краматорськ але відповідач з позивачем не розрахувався в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 5035,34 грн., в т.ч. сума основного боргу в розмірі 5000 грн., 3% відсотків річних в розмірі 35,34 грн.

11.07.2013 позивачем до суду була надана заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути 3035,34 грн., у зв'язку з частковою сплатою боргу. Зменшення розміру позовних вимог судом прийнято.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, тому справу, на підставі ст.75 ГПК України, розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

13.08.2012 позивачем було надано відповідачу послуги з перевезення (транспортні послуги) за маршрутом Алчевськ - Краматорськ, що підтверджується рахунком - фактурою, актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) (а.с.10-11).

Згідно акту здачі - прийняття виконаних робіт (надання послуг), який підписаний обома сторонами, сторони претензій одна до одної не мають (а.с.11).

Позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога від 06.03.2013 з проханням сплатити суму боргу, яка була отримана відповідачем 13.03.2013 (а.с.15-16).

26.03.2013 та 27.06.2013 відповідач здійснив часткову оплату боргу у сумі 2000грн. та 2000грн. відповідно.

На час прийняття рішення у справі заборгованість у сумі 3000грн. відповідачем не сплачена.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення вказаних вимог закону, відповідач надані позивачем послуги в розмірі 3000 грн. не оплатив. Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача в частині стягнення 3% річних на суму простроченої заборгованості в розмірі 5000 грн. за період з 21.03.2013 по 07.06.2013 підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 32,47грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Астон» (84306, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, б.2В, код ЄДРПОУ 31054936) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) 3000 грн. боргу, 32 грн. 47 коп. 3% річних та 1718 грн. 87 коп. витрат з оплати судового збору.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 09 серпня 2013 року.

Суддя О.В. Говорун