Ухвала суду № 32941349, 13.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Загацька Т.В.

Суддя-доповідач - Бадахова Т.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року справа №805/7629/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бадахової Т.П.

суддів: Старосуда М.І., Чебанова О.О.

при секретарі судового засідання: Овчаренко М.Б.

за участю сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Лисенков Д.М. за довір.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року по справі № 805/7629/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.01.2013 року №0000031530/2300110/15-17-3,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.01.2013 року №0000031530/2300110/15-17-3 про зменшення суми грошового зобов'язання у розмірі 17 146,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою і просив апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін і перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, позивач зареєстрований як юридична особа 25 січня 2008 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 35711134 (арк.спр.8).

18 грудня 2012 року відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача за звітний податковий період протягом 9 місяців 2012 року, на підставі якої складено акт №5867/15-111-3/35711134.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.138.10.6 «а», «б» п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України позивач у наданій декларації з податку на прибуток підприємства за дев'ять місяців 2012 року декларує у складі витрат (р.06.4.1 та р.06.4.2 додатку ІВ) суму коштів, які добровільно перераховані протягом звітного року до неприбуткової організації у розмірі, що перевищує 4% оподаткованого прибутку попереднього звітного року у розмірі 267 544,00 грн. За наслідками роботи за 2011 рік ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» отримано прибуток у розмірі 4 647 351,00 грн., а отже 4% складає - 185 894,00 грн. Таким чином, підприємством завищено суму витрат на 81 650,00 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання на 17 146,00 грн. (арк.спр.10-11).

29 січня 2013 року на підставі вищезазначеного акту, відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення №0000031530/2300110/15-17-3, згідно якого сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 17146,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4286,50 грн. (арк.спр.12).

Пунктом 152.1 ст.152 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що директор Донецького ліцею №12 звернувся до позивача з клопотанням №01/10-291 від 04.05.2012 року щодо надання допомоги для проведення ремонтних робіт (арк.спр.47).

На виконання зазначеного клопотання позивачем були проведені відповідні ремонтні роботи, що підтверджується наступними документами: довіреністю №0068 від 08.08.2012 року, довіреністю №0072 від 16.08.2012 року, видатковою накладною №141 від 09.08.2012 року, видатковою накладною №143 від 16.08.2012 року, актом приймання - передання наданих робіт (послуг) від 31.08.2012 року №1, листом з інформацією про витрати праці робітників ділянки РСР та обсяги виконаних робіт по ремонту ліцею №12 (арк.спр.48-53).

Листом від 19.06.2012 року №139 директор Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 звернулась з проханням до позивача щодо надання допомоги для придбання будівельних матеріалів, які необхідні для ремонту будівлі школи (арк.спр.55).

На виконання вищевказаного листа позивачем були передані будівельні матеріали, що підтверджується наступними документами: видатковою накладною №137 від 23.07.2012 року, довіреністю №0059 від 23.07.2012 року, актом приймання - передання товарно - матеріальних цінностей від 19.07.2012 року (арк.спр.56-58).

08 листопада 2012 року позивачем до податкового органу була подана декларація з податку на прибуток підприємства за звітний період - три квартали 2012 року.

Згідно додатку ІВ до декларації від 08.11.2012 року, позивачем у складі інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат були задекларовані витрати, а саме:

- в рядку 06.4.1 додатку ІВ позивач зазначив суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій у розмірі, що не перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року у розмірі 81 650 грн.

- в рядку 06.4.2 додатку ІВ позивач зазначив суми коштів, перераховані роботодавцями первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу, передбачені колективними договорами (угодами) відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», в межах 4% оподатковуваного прибутку за попередній звітний рік з урахуванням положень абзацу «а» підпункту 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України в розмірі 185 894,00 грн. (арк.спр.17).

Отже, позивач відніс 185 894,00 грн. до складу валових витрат у рядку 06.4.2 додатку ІВ в межах чітко визначених абзацом «б» підпункту 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 ПК України 4% оподаткованого прибутку за 2011 рік, як самостійний вид витрат, перерахований профспілковій організації згідно колективних договорів на 2011-2012 роки та окремо визначив 81 650,00 грн. у складі валових витрат рядку 06.4.1 додатку ІВ в межах, що не перевищує 4% також чітко визначених абзацом «а» підпункту 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 ПК України оподаткованого прибутку за 2011 рік.

Доводи апелянта про те, що кошти, які були добровільно перераховані до неприбуткових організацій та суми коштів, які перераховані роботодавцями первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу відповідно до колективного договору разом перевищують 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року є необґрунтованими, з наступних підстав:

Підпунктом 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 ПК України встановлено, що інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема:

а) суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у статті 157 цього розділу в розмірі, що не перевищує чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;

б) суми коштів, перераховані роботодавцями первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу, передбачені колективними договорами (угодами) відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», в межах чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку за попередній звітний рік з урахуванням положень абзацу «а» підпункту 138.10.6 пункту 138.10 цієї статті. При цьому в разі якщо за результатами попереднього звітного року платником податку отримано від'ємний результат об'єкта оподаткування, то сума коштів, що перераховується, визначається з урахуванням оподатковуваного прибутку, отриманого в році, що передує року декларування такого річного від'ємного значення, але не раніш як за чотири попередні звітні роки.

Таким чином, вказані позивачем витрати за абзацами «а» та «б» підпункту 138.10.6 п. 138.10 статті 138 ПК України є різними видами витрат, з різними ставками оподаткування, а саме: до 4% оподаткованого прибутку попереднього звітного року, тобто, від 0 до 4 % за абзацом «а» та чітко визначені 4% оподаткованого прибутку попереднього звітного року за абзацом «б».

Крім цього, колегія суддів вважає, що оскільки порядку заповнення декларації з податку на прибуток підприємства та додатків до неї центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, на даний час не розроблено, тому думка відповідача про те, що рядки 06.4.1 та 06.4.2 додатку ІВ слід скласти разом є власним тлумаченням податкового органу, що виходить за межі його повноважень та є необґрунтованим.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року по справі № 805/7629/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року по справі № 805/7629/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 серпня 2013 року. Повний текст виготовлено 13 серпня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України безпосередньо протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: Т.П.Бадахова

Судді: М.І.Старосуд

О.О. Чебанов