ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2013 рокуСправа № 912/972/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/972/13
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентр Смарт", м. Кривий Ріг
до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5", м. Кіровоград
про стягнення 80177,07 грн.,
за участю представника позивача - Матвєєвої М.О., довіреність від 02.08.2013р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Металоцентр Смарт" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" - 80177,07 грн. заборгованості за договором поставки від 13.07.2012р., з них: 68939,98 грн. основного боргу, 1832,90 грн. 3% річних, 231,72 грн. втрат від інфляції, 9172,47 грн. пені, з покладенням на відповідача судових витрат.
Ухвалою від 03.07.2013 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у даній справі, справу призначено до судового розгляду на 08.08.2013 р. та витребувано від сторін необхідні докази.
Позивач 08.08.2013 р. подав уточнений розрахунок позовних вимог, з врахуванням оплати 01.07.2013 р. 1500,00 грн. боргу, та зазначає, що заборгованість відповідача становить: 67439,98 грн. основного боргу, 1788,79 грн. 3% річних, 8265,64 грн. пені та 196,94 грн. втрат від інфляції.
При цьому, заяву про зменшення позовних вимог позивачем не подано.
Відповідач відзив на позов та будь-яких клопотань господарському суду не подав, позовні вимоги не заперечив. Представник відповідача у судовому засіданні участі не брав, хоча останній був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду даної справи, що підтверджується, зокрема, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 70).
З огляду на викладене справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
13.07.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Металоцентр Смарт" (надалі - постачальник) та відкритим акціонерним товариством "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" (надалі - покупець) укладено договір поставки №ОФ 0356 (надалі - договір поставки від 13.07.2012р.), за умовами якого постачальник зобов'язався в порядку та строки, визначені цим договором та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами, передати товар у власність покупця, а останній прийняти товар та оплатити його.
Асортимент товару, що поставляється, строки та умови його поставки, ціна, порядок і строки його оплати обумовлюються сторонами в цьому договорі та в рахунках, які прирівнюються сторонами до специфікації (в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України) і є його невід'ємними частинами.
Згідно пунктів 2.1., 2.11. договору поставки від 13.07.2012р. постачальник здійснює оплату товару на підставі заповненої покупцем і отриманої від покупця заявки, на умовах, які визначені в ній. Зазначені в заявці умови поставки товару стосуються лише поставки товару в цій заявці. Поставка товару здійснюється лише після отримання постачальником оплати за нього.
Відповідно до п. 3.2. договору поставки від 13.07.2012р. покупець здійснює 100% передоплату за замовлений товар, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3 робочих днів з дня отримання рахунку.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013 р.
Договір поставки від 13.07.2012р. підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.
В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленого товару, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.
Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки від 13.07.2012р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 235088,98 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: №МСОФ-00556 від 23.07.12 р. на суму 113729,00 грн., №МСОФ-01106 від 23.08.12 р. на суму 6149,00 грн., №МСОФ-01105 від 23.08.12 р. на суму 36132,50 грн., №МСОФ-01944 від 02.10.12 р. на суму 65712,58 грн., №МСОФ-01945 від 02.10.12 р. на суму 13365,90 грн.
Відповідач отримав поставлену продукцію, що підтверджується наявними в справі довіреностями: №59 від 23.07.2012р.; №72 від 17.08.2012р.; №91 від 01.10.2012р.
Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату поставленої продукції.
Відповідач зобов'язання по договору поставки від 13.07.2012 р. виконав частково та оплатив отриманий товар на загальну суму 166149,00 грн.
Станом на дату звернення до господарського суду (позовна заява направлена позивачем на адресу суду 27.06.2013 р.) заборгованість відповідача по договору поставки від 13.07.2012 р. складала 68939,98 грн.
Вказана заборгованість погоджена сторонами в акті звірки взаєморозрахунків станом на 13.06.2013 р. підписаному сторонами без зауважень.
Позивачем направлено відповідачу претензію № 155 від 20.03.2013 р. з вимогою сплатити суму боргу, яка отримана відповідачем 25.03.2013 р., що підтверджується, зокрема, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, відповідач на претензію позивача не відреагував, заборгованість за оплачений товар не перерахував.
В подальшому, після звернення позивача до господарського суду з позовом відповідачем було сплачено 1500,00 грн. боргу, що підтверджується платіжними дорученнями № 82 від 01.07.2013 р.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено факт сплати відповідачем 1500,00 грн. основного боргу, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з відсутністю предмета спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Доказів сплати заборгованості в сумі 67439,98 грн. відповідачем господарському суду не надано.
В силу вимог ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 67439,98 грн. підлягають задоволенню господарським судом.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1832,90 грн. 3% річних, 231,72 грн. втрат від інфляції та 9172,47 грн. пені.
Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, господарський суд враховує вимоги ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно обґрунтованого розрахунку позивача сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача за період з жовтня 2012 р. по червень 2013 р., складає 196,94 грн. (а.с.73-75).
Господарський суд враховує, що рахунки № МСОФ-00787 від 27.09.2012 р. та № МСОФ-00806 від 28.09.2012 р. отримані відповідачем 01.10.2012 р., тому вони мали бути оплачені відповідачем відповідно до умов договору до 05.10.2010 р.
З огляду на викладене розрахунок 3% річних із суми 13365,90 грн. має бути здійснено за 286 днів, а не за 288, як зазначено в розрахунку позивача (а.с.73), а із суми 65712,58 грн. за 73 дні, а не за 76.
Таким чином, сума 3 % річних, яка підлягає стягненню з відповідача складає 1771,17 грн.
Вирішуючи спір в частині стягнення пені, господарський суд враховує, що згідно п. 7.2. договору поставки від 13.07.2012 р. у випадку прострочення оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальникові пеню в розмірі 0,1% неоплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені до моменту фактичної оплати.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи те, що розрахунок пені із суми 13365,90 грн. також має бути здійснено за 286 днів, а не за 288, як зазначено в розрахунку позивача (а.с.73), а із суми 65712,58 за 73 дні, а не за 76 сума нарахованої пені, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 8896,65 грн.
За викладених обставин, позов підлягає частковому задоволенню на суму 78304,74 грн., яка складається із: 67439,98 грн. основного боргу, 8896,65 грн. пені, 1771,17 грн. - 3% річних та 196,94 грн. інфляційних втрат.
Провадження у справі в частині стягнення 1500,00 грн. підлягає припиненню.
В іншій частині слід відмовити.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 80, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" (25001, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 20, кв. 55, ідентифікаційний код 13753190) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентр Смарт" (50045, м. Кривий Ріг, вул. Купріна, 125, ідентифікаційний код 37861990 ) - 78304,74 грн. заборгованості, в т.ч. 67439,98 грн. основного боргу, 8896,65 грн. пені, 1771,17 грн. - 3% річних , 196,94 грн. інфляційних втрат та 1720,50 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Провадження у справі в частині стягнення 1500,00 грн. припинити.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копію рішення направити відповідачу за адресою: м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 20, кв. 55.
Повне рішення складено 13.08.2013 р.
Суддя О.Б. Шевчук
Судове рішення № 32941098, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 08.08.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 912/972/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: