Постанова № 32940951, 05.08.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2013 року Справа № 803/1513/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волдінера Ф.А.,

при секретарі судового засідання Приходай Я.О.,

за участю представника позивача Максимчука Ю.В.,

представника відповідача Кузьменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діалог-Турбо» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діалог-Турбо» (надалі - ТзОВ «Діалог-Турбо») звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2013 року: №0002352201, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 79 898, 50 грн., в тому числі: за основним платежем - 70935 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8963, 50 грн.; №0002342201, яким Луцька ОДПІ збільшила товариству суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 96 363 грн., в тому числі: за основним платежем - 85100 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11203 грн.

Ухвалою суду від 24.07.2013 року у справі було допущено заміну відповідача Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби її правонаступником Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Волинській області (надалі - Луцька ОДПІ).

Позовні вимоги обґрунтовано наступним. Згідно акту №195/22.1/32649928 від 10.04.2013 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Діалог-Турбо» з питань, що становлять предмет заперечення до акту позапланової виїзної документальної перевірки № 1401/22.1/32649928 від 12.03.2013 року було виявлено, що укладені з контрагентами договори містять ознаки нікчемності внаслідок чого позивачем були завищені витати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а також було занижено суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету. Позивач вважає такі твердження Луцької ОДПІ безпідставними, оскільки, всі проведені господарські операції відображені в податковому та бухгалтерському обліку на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, що були надані податковому орану під час перевірки. Висновки зроблені в акті перевірки про нікчемність укладених ТзОВ «Діалог-Турбо» правочинів ґрунтуються на припущеннях, оскільки підприємством не порушена жодна з норм Цивільного кодексу України і дані правочини не є такими, що порушують публічний порядок. Відтак, позивач вважає хибними зроблені в акті перевірки висновки, а винесені оскаржувані податкові повідомлення нечинними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та додатково пояснив, що під час проведення перевірки були надані всі необхідні первинні документи на підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні та в судовому засіданні пред'явленні позовні вимоги заперечила, мотивуючи тим, що правочини, укладені між позивачем та ПП «Індастріалсервіс», ПП «Прототип СЛВ», ПП «Паралель ВІД» є нікчемними, оскільки в ході проведеної перевірки ТзОВ «Діалог-Турбо» з'ясовано, що підприємство не надало документів, підтверджуючих транспортування товарно-матеріальних цінностей, цивільно-правових договорів, доручення на їх отримання, рахунків-фактур.

Документи мають силу первинних лише у разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж вони складені формально, але фізичного переміщення товару не відбулося від продавця до покупця, ці документи не можуть вважатися первинними та слугувати підставою для відображення операції в податковому обігу. Оскільки, податковими перевірками ПП «Індастріалсервіс», ПП «Прототип СЛВ», ПП «Паралель ВІД» встановлена відсутність фактичних можливостей виконати господарські операції, а також не надано доказів фізичного переміщення товару, а відтак представник Луцької ОДПІ вважає, що у зв'язку з допущеними порушеннями при формуванні витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені в у повній відповідності до вимог податкового законодавства.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що з 28.03.2012 року по 03.04.2013 року Луцькою ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Діалог-Турбо» з питань, що становлять предмет заперечення до акту позапланової виїзної документальної перевірки № 1401/22.1/32649928 від 12.03.2013 року, про що складено акт перевірки від 10.04.2013 року за №195/22.1/32649928.

Перевіркою встановлено порушення п. 1.4 ст. 1, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1, п. 7.1., ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 70935 грн., в тому числі за січень 2010 р. - 6770 грн., за березень 2010 р. - 11095 грн., за листопад 2010 р. - 17985 грн., та за квітень 2011 р. - 35085 грн.; п. 3.1 ст. 3, п. 5.2, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету на загальну суму 85 160 грн., в тому числі за І квартал 2010 р. в сумі 22331 грн., за IV квартал 2010 р. в сумі 22481 грн. та за II квартал 2011 р. в сумі 40348 грн.

За результатами перевірки податковим органом 18.04.2013 року були винесені податкові повідомлення-рішення №0002352201, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 79 898, 50 грн., в тому числі: за основним платежем - 70935 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8963, 50 грн.; №0002342201, яким Луцька ОДПІ збільшила товариству суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 96 363 грн., в тому числі: за основним платежем - 85100 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11203 грн.

Висновки податкового органу, які знайшли своє відображення в актах перевірки, про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток ґрунтуються на тому, що валові витрати та податковий кредит позивача за наслідками операцій з ПП «Індастріалсервіс», ПП «Прототип СЛВ», ПП «Паралель ВІД» сформовані неправомірно, оскільки угоди, укладені з даними контрагентами є нікчемними в силу того, що операції з придбання товарів і послуг не мали реального характеру. Дані твердження Луцької ОДПІ ґрунтуються на досліджених при проведенні перевірки даних по господарських операціях з контрагентами, а саме:

1) з ПП «Індастріалсервіс» встановлено наступне.

В березні 2010 року між ТзОВ «Діалог-Турбо» та ПП «Індастріалсервіс» було укладено усні договори про надання транспортних послуг та купівлі продажу товарів (круг, труба, сталь листова). Факт виконання послуг підтверджується актами здачі-прийомки виконаних робіт № 6 від 12.03.2010 року, № 7 від 23.03.2010 року, № 63 від 26.11.2010 року. Крім того, на підтвердження виконання договорів ПП «Індастріалсервіс» були видані податкові накладні: № 36 від 12.03.2010 року на суму 14 520 грн. , № 36 від 12.03.2010 року на суму 14 520 грн., № 39 від 17.03.2010 року на суму 33331, 44 грн., № 46 від 23.2010 р. на суму 18720 грн., № 339 від 05.11.2010 року на суму 35532 грн. та № 369 від 26.11.2010 р. на суму 28174,24 грн. Розрахунок за надані послуги та отриманий товар проводився готівкою згідно авансових звітів та квитанцій прибуткових касових ордерів на загальну суму 174483, 48 грн. Однак, як вбачається з акту перевірки № 5524/22-1/36892640 від 25.10.2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Індастріалсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13.01.2010 року по 15.10.2012 року директор ПП «Індастріалсервіс» ОСОБА_4 жодних бухгалтерських документів не підписував та фінансовою діяльністю не займався, але у взаємовідносинах з ТзОВ «Діалог-Турбо» наявні підписи із зазначенням ОСОБА_4 як директора ПП «Індастріалсервіс». Крім того, під час проведення перевірки підприємством не були надані договори купівлі-продажу, товарно-транспортні накладні, рахунки фактури, доручення на отримання товару,що підтверджували реальність здійснення господарських операцій.

2) з ПП «Паралель ВІД» встановлено наступне.

Позивачем були укладені договори № 20, № 21 від 01.03.2011 року та № 24 від 25.03.2011 року з ПП «Індастріалсервіс» щодо надання останнім транспортних послуг, монтажно-складських робіт, а також купівлі товарів (електричних двигунів та редукторів) на загальну суму 210511, 20 грн. на підтвердження виконання договорів ПП «Паралель ВІД» були виписані податкові накладні: № 128 від 01.04.2011 р. на суму 59880 грн., № 136 від 05.04.2011 р. 24000 грн., № 150 від 26.04.2011 р. на суму 22500 грн., № 152 від 22.04.2011 р. на суму 18000 грн., № 153 від 29.04.2010 р. на суму 86131, 20 грн. Оплата за надані послуги та отриманий товар проводився готівкою згідно авансових звітів та квитанцій прибуткових касових ордерів на загальну суму 210 511, 20 грн. Однак, як вбачається з акту перевірки № 5522/22-1/37319777 від 25.10.2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Індастріалсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.10.2010 року по 15.10.2012 року директор ПП «Індастріалсервіс» ОСОБА_5 жодних бухгалтерських документів не підписував та фінансовою діяльністю не займався, але у взаємовідносинах з ТзОВ «Діалог-Турбо» наявні підписи із зазначенням ОСОБА_5 як директора ПП «Індастріалсервіс». Крім того, під час проведення перевірки підприємством не були надані товарно-транспортні накладні, рахунки фактури, доручення на отримання товару, рахунки-фактури, що підтверджували реальність здійснення господарських операцій.

3) ПП «Прототип СЛВ» встановлено наступне.

Зазначеним товариством згідно попередніх домовленостей було поставлено ТзОВ «Діалог-Турбо» товари (цемент, труба, круг) на загальну суму 40620, 30 грн. Отриманий товар був повністю оплачений ТзОВ «Діалог-Турбо» згідно авансових звітів та квитанцій прибуткових касових ордерів на суму 40620, 30 грн. ПП «Прототип СЛВ» було виписано податкову накладну № 322 від 15.01.2010 р. на суму 40620, 30 грн.

Однак, як вбачається з акту перевірки № 5521/22-1/36394654 від 25.10.2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Прототип СЛВ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.02.2010 року по 15.10.2012 року директор ПП «Прототип СЛВ» ОСОБА_6 жодних бухгалтерських документів не підписував та фінансовою діяльністю не займався, але у взаємовідносинах з ТзОВ «Діалог-Турбо» наявні підписи із зазначенням ОСОБА_6як директора ПП «Прототип СЛВ». Крім того, під час проведення перевірки підприємством не були надані товарно-транспортні накладні або подорожні листи, що засвідчували факт транспортування товару від постачальника.

З огляду на вищевикладене, податкова інспекція посилаючись на відсутність обґрунтованості розумних економічних або інших причин (ділової мети) дійшла висновку, що вказані платники податків (ПП «Індастріалсервіс», ПП «Прототип СЛВ», ПП «Паралель ВІД») не мали намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, що призвело до відображення податкового кредиту та валових витрат, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто проведення «безтоварних» операцій без сплати грошових коштів та податків від цих операцій спричиняє шкоду державі та суспільству. Тому, зазначені операції, відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 215, частин 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли в 2010 році, а відтак до них застосовуються норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зокрема, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Згідно з п.п.11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З наведених положень Закону випливає, що обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства на оплату товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність господарських операцій з придбання цих товарів (робіт, послуг) підкріплена належними документами та зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу права власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у. зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпунктів 7.2.1 та 7.2.6 пункту 1.2 статті 7 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та. є підставою для нарахування податкового кредиту.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Із досліджених в судовому засіданні видаткових та податкових накладних, актів здачі-прийомки робіт вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати, як юридичну так і господарську сутність укладених правочинів, їхніх учасників, а також грошову складову вчинених господарських операцій, а відтак наявні дефекти форми, на які акцентує увагу Луцька ОДПІ, не є підставою для визнання цих документів недійсними.

Для підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ПП «Паралель ВІД», ПП «Прототип СЛВ», ПП «Індастріалсервіс», ТзОВ «Діалог-Турбо» надало суду договори, податкові та видаткові накладні виписані під час здійснення господарської діяльності з контрагентами, як доказ використання робіт та послуг в подальшому у власній господарській діяльності.

Отже, з урахуванням наявних первинних документів на підставі яких ТзОВ «Діалог-Турбо» сформовано валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинах із ПП «Паралель ВІД», ПП «Прототип СЛВ», ПП «Індастріалсервіс», а також з урахуванням наявних у матеріалах справи первинних документів використання в подальшому наданих та отриманих позивачем послуг у власній господарській діяльності, у суду відсутні підстави вважати, що діяльність ТзОВ «Діалог-Турбо» з зазначеними контрагентами фактично не відбувалась.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що наявність пояснень директорів ПП «Паралель ВІД», ПП «Прототип СЛВ», ПП «Індастріалсервіс» - ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про непричетність до діяльності зазначених юридичних осіб, свідчить про відсутність фактичних господарських відносин позивача з ПП «Паралель ВІД», ПП «Прототип СЛВ», ПП «Індастріалсервіс», оскільки відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також, не можуть бути прийняті судом до уваги та покладені в основу даного рішення відсутність товарно-транспортних накладних, які на думку Луцької ОДПІ свідчать про нікчемність господарських операцій ТзОВ «Діалог-Турбо» з ПП «Паралель ВІД», ПП «Прототип СЛВ», ПП «Індастріалсервіс», оскільки, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, поставки товару здійснювались не позивачем, а контрагентами, у зв'язку з чим відсутність товарно-транспортних накладних не може бути підставою для визнання господарських операцій нікчемними.

З огляду на зазначене, про відсутність фактичної господарської діяльності може свідчити, зокрема, відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і виробничих активів, а відтак сама наявність пояснень директорів ПП «Паралель ВІД», ПП «Прототип СЛВ», ПП «Індастріалсервіс» про відсутність з їхнього боку управлінської діяльності не може бути безумовним доказом відсутності фактичної господарської діяльності зазначених юридичних осіб.

Крім того, висновки податкового перевірки, сформовані в акті №195/22.1/32649928 від 10.04.2013 року, фактично ґрунтуються лише на актах перевірки № 5524/22-1/36892640 від 25.10.2012 року, № 5522/22-1/37319777 від 25.10.2012 року, № 5521/22-1/36394654 від 25.10.2012 відносно ПП «Паралель ВІД», ПП «Прототип СЛВ», ПП «Індастріалсервіс», а не на наявних документах бухгалтерського та податкового обліку наданих під час перевірки та наявних у матеріалах справи.

Водночас в судовому засіданні були досліджені первинні та бухгалтерські документи, що свідчать про використання в господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей, одержаних позивачем на підставі договорів від ПП «Паралель ВІД», ПП «Прототип СЛВ», ПП «Індастріалсервіс» та подальшу (після обробки) їх реалізацію позивачем.

Про наявність зазначених обставин свідчать досліджені в судовому засіданні видаткові накладні та акти переробки, які відповідають вимогам до первинних документів встановлених чинним законодавством.

Таким чином, при здійсненні господарських операцій з ПП «Паралель ВІД», ПП «Прототип СЛВ», ПП «Індастріалсервіс» в діях позивача була наявна господарська мета, яка полягає в отриманні прибутку.

Згідно з частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані позивачем та дослідженні в судовому засіданні докази, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, підтверджують відповідність суті укладених позивачем правочинів змісту фактичних господарських операцій, а також правильність відображення таких операцій в бухгалтерському обліку, а відтак свідчать про правомірність формування складу валових витрат та включення до складу податкового кредиту витрат за досліджуваними господарськими операціями.

Відповідно до приписів частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до частини 2 цієї ж норми, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що при винесенні податкових повідомлень-рішень №0002352201 та №0002342201 від 18.04.2013 року відповідачем не було дотримано вимог чинного законодавства України та не було враховано усіх обставин, які мають значення для прийняття рішень. Відтак, оскаржувані повідомлення-рішення є незаконними, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби №0002352201 та №0002342201 від 18.04.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діалог Турбо» сплачений судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 62 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається позивачем та відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 12 серпня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ф.А. Волдінер