Постанова № 32940676, 12.08.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/5599/13-а

2-а/243/175/2013

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2013 року, суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Профатило П.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 завернулась до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до УПСЗН Слов'янської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила дитину: ОСОБА_2 та 15.12.2012 року стала на облік до УПСЗН Слов'янської міської ради, та їй було призначено допомогу по досягненню дитиною трирічного віку в розмірі 130 грн. щомісячно. Однак з таким нарахуванням та розміром виплат вона не згодна, оскільки зазначений розмір суперечить ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», оскільки зазначеним законом розмір такої допомоги повинен становити не менше прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановлених відповідно ЗУ «Про Державний бюджет України на 2012 рік» в розмірі 961 грн., та ЗУ «Про Державний бюджет України на 2013рік » в розмірі 972грн. Просить суд визнати дії УПСЗН Слов'янської міської ради щодо нарахування, призначення та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірними, та зобов'язати УПСЗН Слов'янської міської ради Донецької області здійснити нарахування та виплату такої допомоги у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 28 листопада 2012 року до травня 2013 року включно та стягнути на її користь 5987,97 грн. судові витрати по справі покласти на відповідача.

На підставі вимог статті 183-2 КАС України дана справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засіданні та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, набуваю висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У наданих суду письмових запереченнях проти позову відповідач зазначив, що позовна заява не підлягає задоволенню, оскільки Управління здійснює виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на підставі Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги сім'ям з дітьми». Щомісячно списки одержувачів допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку формуються заздалегідь в Головному Управлінні праці та соціального захисту населення Донецької ОДА на підставі електронної програми «ASOPD» з урахуванням вимог та розмірів виплат, передбачених законодавством України. Перерахування коштів на зазначені цілі на рахунок Управління проводиться за рахунок коштів Державного бюджету через рахунки Головного УПСЗН Донецької ОДА у визначених вищими органами влади розмірах.

Таким чином Управління нижчого рівня не приймають участі у визначенні розміру виплати і виконують лише делеговані повноваження.

Відповідно до пункту 1.2. Положення України у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України Постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства праці та соціальної політики України, наказами Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, рішеннями міської ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, а також Положеннями про нього. Тому Рішення Конституційного Суду України, яке не вносить зміни до будь - якого вище зазначеного нормативно - правового акту, не змінює повноваження Управління щодо перерахунку чи збільшення розмірів виплат державної соціальної допомоги.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПСЗН Слов'янської міської ради з грудня 2012 року. Із зазначеної дати їй виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 грн. на підставі ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» №2334-Ш від 22.3.2001року та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою КМУ №1751 від 27.12.2001року. Зазначений розмір допомоги виплачується на підставі ст.15 ЗУ«Про державну допомогу сім'ям з дітьми», що має бути не менше ніж 130 грн.

Таким чином, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надаються УПСН відповідно до норм чинного законодавства України, а виплату здійснено ОСОБА_1 у повному обсязі. Тому просить суд відмовити у задоволенні вимог позивача у повному обсязі, з-за відсутності підстав.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, набуваю висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В суді встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПСЗН Слов'янської міської ради, як особа, що отримує соціальну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 11.12.2012 року, тобто з дня звернення із заявою про призначення зазначеної допомоги та по 20.08.2015 року у сумі 130 грн.

Як вбачається з довідки УПСЗН позивачу дійсно у грудні 2012 року нараховано допомогу по догляду за дитиною в розмірі 88,06 грн., в період з січня по травень 2013 року включно по 130 грн. щомісячно.

Відповідно до ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних паравовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень та для всіх судів.

В постанові Верховного Суду України від 25.12.2012року у справі №21-410а12 зазначено: «До внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон N 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом N 2811-XII, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом N 2240-III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 43 Закону N 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу II Закону N 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону N 2811-XII та Закону N 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону N 2811-XII його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону N 2240-III було виключено статті 40 - 44.

Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону N 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону N 107-VI щодо виключення статей 40 - 44 Закону N 2240-III.

Пунктом 2 розділу III Закону N 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення N 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону N 2240-III, а з 1 січня 2009 року -статті 13, 15 Закону N 2811-XII.

Отже на відносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досянення нею трирічного віку особі, яка застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, щодо виплати з 11.12.2012 року, поширюються норми Закону №2240-Ш «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратоюпрацездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», відповідно до ст.43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.Статтею 12 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" встановлено у 2012 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для дітей віком до 6 років: з 1 грудня - 961 гривня. Статтею 7 Закону України від "Про Державний бюджет України на 2013 рік" передбачено, що у 2013 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 972 гривні, з 1 грудня - 1032 гривні.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року N 1751 саме на виконання Закону N 2811-XII (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону N 2154-VI не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону N 2240-III на виконання статті 45 Закону N 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

В суді встановлено, що позивачці, як особі застрахованої в системі загальнообов'язкового соціального страхування, нарахування допомоги по догляду за дитиною повинно здійснюватись відповідно до приписів ст. 43 Закону №2240-Ш.

Здійснені ж нарахування та виплати відповідачем у сумі 130 грн. не відповідають вимогам ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», та ст. 43, 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». При цьому суд погоджується з розрахунками розміру недоотриманої суми допомоги, визначеною позивачем та наведеною в позовній заяві за період з 01.01.2013 року по 31.05.2013 року, яка складає 4210 грн..

Однак суд не може погодитися з розрахунками розміру недоотриманої суми допомоги, визначеною позивачем наведеною в позовній заяві, яка з листопада 2012 року по грудень 2012 року включно, яка складає 1860 грн., оскільки, позивачка подала заяву про надання допомоги по догляду за дитиною до трьох років 11.12.2012 року, то така допомога нараховується та виплачується саме з дати звернення з відповідною заявою, а тому суд приходить до переконання, що сума недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 11.12.2012 року по 31.12.2012 року складає 541,94 грн. (930/31*21 день - 88,06 грн. - допомога, яку позивач отримала в грудні 2012 року) .

Таким чином розмір недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 4751,94 грн.

Тобто зазначене свідчить про порушення відповідачем прав позивача, які підлягають захисту. В то й же час позивач позивач звернувся з вимогами зобов'язати відповідача вчинити певні дії для усунення порушених його прав а також стягнути кошти.

При цьому суд керуючись роз'ясненнями наданими в Постанові Пленуму Вищого Адміністративного Суду україни №7 від 20.05.2013року, (п. п.10.10.2; 10.3) суд має застосувати один із зазначених в ст. 162 КАС України, способів захисту порушеного права. У разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача, суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

З огляду на наведене суд вважає , що способом захисту порушеного права позивача буде визнання дій неправомірними та покладення на відповідача зобов"язання саме здійснення перерахунку та покладення обов'язку виплати недоплачених позивачці сум, що і просить позивач. При цьому не має необхідності здійснювати інший вид захисту порушеннгого права, як то стягнення грошових коштів.

Оскільки відповідача відповідно до норм чинного законоджавства від сплати судового збору звільнено, то витрати по сплаті судового збору позивачеві повертаються за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст.Закону України «Про Державний бюджет України на 2012рік», «Про Державний бюджет України на 2013рік», Рішенням Конституційного Суду України № №10-рп від 22.05.2008 року, Постановою Пленуму Вищого Адміністративного Суду україни №7 від 20.05.2013 року, ст.99,100, 159, 161,162,163, 181 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області щодо нарахування та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку у період з грудня 2012 року по травень 2013 року включно.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області здійснити перерахунок та виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку за період з грудня 2012 року по травень 2013 року включно, в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, з урахуванням проведених виплат.

В частині вимог зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області здійснити перерахунок та виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку за період з листопада 2012 року по 11 грудня 2012 року , в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, з урахуванням проведених виплат та про стягнення суми недоотриманої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку за період з листопада 2012 року по 31.05.2013 року - відмовити.

Стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 34,41 грн.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийнятті постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова постановлена та підписана в нарадчий кімнаті в одному примірнику.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду П.І. Профатило