Рішення № 32935028, 08.08.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.08.2013 Справа № 920/883/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноінвесткомплект», м. Суми

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Орбіта», м. Суми

про стягнення 33 037 грн. 22 коп.

СУДДЯ В.Л.КОТЕЛЬНИЦЬКА

Представники сторін:

від позивача - А.В.Романюк (довіреність б/н від 17.08.2012)

від відповідача - О.С.Іванова (довіреність б/н від 01.10.2012)

За участю секретаря судового засідання - І.М.Мелащенко

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 33 037 грн. 22 коп. заборгованості за надані ним відповідачеві у січні, лютому та березні 2013 року маркетингові послуги згідно договору про надання послуг № М2/16 від 01.07.2011, а також судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву № 198 від 07.06.2013, в якому вимоги позивача не визнає як необґрунтовані та безпідставні. Так, у відзиві відповідач зазначає, що позивачем не були надані відповідачу у визначені договором строки акти виконаних робіт за січень, лютий 2013 року, з моменту підписання яких відліковується строк оплати наданих послуг. Крім того, як наголошує у відзиві відповідач, умовами договору (п.5.2) передбачений його обов'язок оплачувати надані послуги протягом десяти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт на підставі оригіналу рахунку-фактури та за умови відсутності простроченої заборгованості позивача за попередньо отриманий товар від відповідача на підставі укладеного договору поставки № 2/16-10 від 01.12.2010, а позивач мав таку прострочену заборгованість, яку погасив лише у квітні 2013 року.

Позивач надав до суду письмові пояснення б/н б/д, в яких вказує, що в ксерокопіях актів надання послуг за період з травня по грудень 2012 року, зазначена різна кількість холодильного обладнання відповідача, яке було розміщено у господарських одиницях (торгових точках) позивача та зазначає, що посилання відповідача на вимоги п. 4.4 договору про надання послуг №М2/16 від 01.07.2011 та приписи Податкового кодексу України, як підстави у відмові взятих на себе зобов'язань за вказаним договором, необґрунтованими, оскільки позивач виконав свої грошові зобов'язання перед відповідачем за договором поставки № 2/16-10 від 01.12.2010, сплативши у добровільному порядку борг, що виник платіжним дорученням №294 від 26.04.2013.

Крім того в своїх поясненнях позивач наголошує на тому, що сторони договору про надання послуг № М2/16 від 01.07.2011, починаючи з 01.05.2012, визначили ціну маркетингових послуг - в розмірі 400 грн. (з ПДВ) за одну одиницю холодильного обладнання.

Відповідач подав до суду додаткові пояснення №231 віл 10.07.2013, в яких на підтвердження відсутності правових підстав для оплати відповідачем витребуваної позивачем суми заборгованості за договором про надання послуг №М2/16 від 01.07.2011 відповідач додатково надає письмові докази, а саме: акт про проведення службового розслідування відповідно до наказу ТОВ фірма «Орбіта» №04/13 від 12.06.2013 з усіма доданими до нього документами, з яких, на думку відповідача, вбачаться, що позивач в січні, лютому та березні 2013 року не надавав послуг відповідачу за укладеним договором про надання послуг № М2/16 від 01.07.2011, а відтак, відсутні підстави для її оплати.

Відповідачем також була подана до суду письмова відповідь відповідача № 252 від 23.07.2013 на пояснення позивача, в яких він зазначає, що ним було проведено службове розслідування щодо підстав сплати позивачеві 400 грн. за одну одиницю холодильного обладнання та встановлено, що жодних домовленостей між сторонами щодо зміни істотних умов договору № М2/16 від 01.07.2011 досягнуто не було, у зв'язку з чим комісія, яка проводила службове розслідування за даним фактом, дійшла висновку про безпідставність сплати вищезазначеної суми позивачу. Також відповідач вказує на те, що позивачем в обґрунтування позовних вимог так і не було надано жодних документів на підтвердження надання ним послуг за січень-березень 2013 року, у зв'язку з чим у відповідача відсутні підстави для оплати цих послуг.

Представником позивача було подане до суду письмове пояснення від 23.07.2013 (вхідний реєстраційний № 10424), в якому він вважає матеріали службового розслідування, надані відповідачем, неналежним доказами у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, а також зазначає, що в матеріалах справи міститься достатня кількість доказів на підтвердження факту надання позивачем маркетингових послуг відповідачеві протягом січня-березня 2013 року.

Представником позивача були подані до суду письмові пояснення (вхідний реєстраційний № 10933 від 05.08.2013), в яких він наполягає на задоволенні позовних вимог, а також наголошує на тому, що маркетингові послуги ним відповідачу надавались, про що свідчать копії аркушів касових книг господарських одиниць (торгових точок) за січень-березень 2013 року, а рахунки на оплати маркетингових послуг у непрацюючих торгових точках позивача відповідачу не виставлялись.

Відповідач у своїх письмових поясненнях № 270 від 07.08.2013 вважає вищезазначені докази позивача неналежними та такими, що суперечать положенням ч. 2 ст. 34 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2010 між ТОВ «Техноінвесткомплект» (позивачем у справі) та ТОВ Фірма «Орбіта» (відповідачем у справі) було укладено договір поставки №2/16-10, відповідно до якого позивач придбавав у відповідача товар (пиво різних виробників) та брав на себе зобов'язання розрахуватись за придбаний товар відповідно до умов договору. Термін дії даного договору був визначений сторонами до 31.12.2011 із правом пролонгації на один рік, а в частині виконання грошових зобов'язань - до їх повного виконання.

У подальшому між сторонами у справі був укладений договір про надання послуг № М2/16 від 01.07.2011, відповідно до якого ТОВ «Техноінвесткомплект» (виконавець) взяло на себе зобов'язання надати ТОВ «Фірма «Орбіта» (замовнику) маркетингові послуги та послуги по передпродажній підготовці товару, поставленого замовником у торговій мережі виконавця за напрямками, погодженими сторонами у цьому договорі, а замовник зобов'язався своєчасно приймати такі послуги та оплатити їх відповідно до умов договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов даного договору, відповідач передав йому 37 одиниць холодильників, які були розміщені у торгівельних точках ТОВ «Техноінвесткомплект». В подальшому кількість холодильних одиниць, яка розміщувалась у торгівельних одиницях відповідача, періодично змінювалась, так у січні 2013 року в торгівельній мережі відповідача розміщувалось 27 одиниць холодильного обладнання, одержаного від позивача, у лютому 2013 року - 29 одиниць і в березні 2013 року - 22 одиниці холодильного обладнання.

Строк дії даного договору був встановлений до 01.07.2012, з подальшою його пролонгацією на один рік до 01.07.2013.

У відповідності з розділом 4 договору № М2/16 від 01.07.2011 надання послуг проводиться виконавцем у відповідності до умов даного Договору та (у випадку укладення) Додаткових угод, підписаних сторонами, в яких повинні міститися дані щодо назви, виду та торгового знаку товару, щодо якого надаються послуги; порядок, умови, строки надання послуг, та вартість наданих послуг і умови розрахунків (п. 4.1). У разі надання додаткових послуг, не передбачених даним Договором, сторони підписують відповідну Додаткову угоду (п. 4.2). При здачі результатів виконання послуг виконавець та замовник підписують акт виконаних робіт, який є невід'ємною частиною цього Договору (п. 4.3). Виконавець надає замовнику щомісячно рахунок-фактуру, акт виконаних робіт та податкову накладну за надані ним послуги до 5 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому надавалися послуги. Замовник зобов'язаний підписати акт виконаних робіт протягом трьох робочих днів з моменту його отримання від Виконавця. В разі наявності будь-яких претензій замовника щодо строків, кількості та якості наданих виконавцем послуг, строк підписання акту виконаних робіт відкладається до моменту врегулювання розбіжностей між сторонами (п. 4.4).

Оплата послуг та порядок розрахунків між сторонами урегульовано у розділі 5 договору про надання послуг.

Так, згідно з п. 5.1 договору за надання послуг замовник сплачує виконавцю: 3 (три) відсотки від вартості поставленого замовником виконавцю за місяць товару; щомісячно винагороду в розмірі 300 грн. 00 коп. (з ПДВ) за пріоритетне розміщення кожної окремої одиниці холодильного обладнання та за наявність асортиментного переліку товару замовника в ньому. За кожен місяць вартість оплати за розміщення холодильного обладнання, за наявність асортиментного переліку товару замовника в ньому та за надання інших маркетингових послуг підлягає коригуванню в залежності від кількості місць під зазначеним обладнанням, місць, зайнятих товаром, та в залежності від фактичного обсягу маркетингових послуг. Крім того, виконавець (як складову частину маркетингових послуг) забезпечує виконання наступних умов:

- присутність холодильного обладнання замовника біля кіосків виконавця в кількості не менш, ніж 50% від всіх вітчизняних виробників пива;

- розміщення холодильного обладнання замовника в павільйонах виконавця в кількості не менше, ніж 33 % від всіх вітчизняних виробників пива;

- розміщення холодильного обладнання замовника в пріоритетних місцях.

Вибір порядку та умов розрахунку здійснюється замовником за погодженням з виконавцем (п. 5.1.1). Замовник зобов'язаний оплачувати надані послуги протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт на підставі оригіналу рахунку-фактури та за умови відсутності простроченої заборгованості виконавця за попередньо отриманий товар від замовника на підставі укладеного між сторонами договору поставки (п. 5.2). Оплата послуг виконавця здійснюється шляхом перерахування відповідних сум з банківського рахунку замовника на банківський рахунок виконавця згідно з реквізитами, наведеними в цьому Договорі або згідно з письмовими інструкціями виконавця (п. 5.3).

Розділ 6 договору № М2/16 від 01.07.2011 містить положення про відповідальність сторін за цим договором, у відповідності з якими за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків згідно з цим договором, сторона, яка не виконує або виконує неналежним чином такі обов'язки несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п. 6.1). За несвоєчасну оплату наданих виконавцем послуг, замовник сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день затримки оплати послуг, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент виникнення заборгованості (п. 6.2). За несвоєчасне виконання послуг згідно умов цього договору, виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі 0,5 % за кожний день затримки виконання послуг, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент виникнення прострочення з виконання послуг (п. 6.3). В разі порушення умов надання послуг згідно цього договору чи за наявності простроченої заборгованості виконавця за попередньо отриманий товар від замовника, замовник має право зменшити розмір винагороди або відмовитись від сплати винагороди, вказаної в п. 5.1. цього Договору, письмово повідомивши про це виконавця (п. 6.4).

Листом № 90/1 від 11.03.2013, відповідач повідомив позивача про те, що договір про надання послуг №М2/16 від 01.07.2011 достроково розірвано з 11.03.2013.

Позивачем було повернуто відповідачу усе холодильне устаткування згідно накладних від 07.03.2013, від 16.03.2013, від 19.03.2013, від 20.03.2013, від 22.03.2013, від 23.03.2013, від 25.03.2013, від 04.04.2013, копії яких містяться в матеріалах справи.

При цьому, як вказує у поданому до суду позові позивач, за січень, лютий та березень 2013 року (до 11.03.2013) відповідач не сплатив йому загальну суму заборгованості за договором про надання послуг № М2/16 від 01.07.2011, яка становить 33 037 грн. 22 коп. та складається:

- за січень 2013 року - розміщення 27 одиниць холодильного обладнання (за ціною 400 грн. за розміщення однієї одиниці такого обладнання) - 10 800 грн. 00 коп., 3 % вартості поставленого товару - 546,52 грн.;

- за лютий 2013 року - розміщення 29 одиниць холодильного обладнання - 11 600 грн. 00 коп., 3 % вартості поставленого товару - 1290,70 грн.;

- за березень 2013 року - розміщення 22 одиниць холодильного обладнання - 8 800,00 грн.

Вказану суму заборгованості позивач розрахував, виходячи з положень п. 5.1 договору № М2/16.

Відповідач стягнення з нього зазначеної суми заперечує з посиланням на вищевказані положення укладеного договору, оскільки по-перше, пунктом 5.1 договору про надання послуг плата за пріоритетне розміщення кожної одиниці торгівельного обладнання становить 300 грн. 00 коп., а по-друге факт такого розміщення взагалі не доведений позивачем. Крім того, відповідач заперечив нарахування йому 1 837 грн. 22 коп. 3% вартості поставленого товару, оскільки позивачем товар на 6 833 грн. 81 коп. був повернутий відповідачу та не реалізовувався у торгівельних точках.

Суд, дослідивши всі обставини справи дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського кодексу України, яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 Цивільного кодексу України).

У відповідності до вказаних норм законодавства сторони у договорі узгодили порядок розрахунків за надані позивачем послуги, а також відповідальність сторін за невиконання умов укладеного договору.

Так, пунктом 5.1 договору № М2/16 сторонами узгоджена сума щомісячної винагороди за пріоритетне розміщення кожної окремої одиниці холодильного обладнання та за наявність асортиментного переліку товару відповідача у ньому у розмірі 300 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності із ст. 654 названого кодексу зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

В ході судового розгляду позивачем не було надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, що між сторонами була досягнута домовленість щодо підвищення суми винагороди за пріоритетне розміщення холодильного обладнання до 400 грн. 00 коп.

Крім того відповідно до пункту 4.4 договору про надання послуг виконавець (позивач) надає замовнику (відповідачу) щомісячно рахунок-фактуру, акт виконаних робіт та податкову накладну за надані ним послуги до 5 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому надавалися послуги. Замовник зобов'язаний підписати акт виконаних робіт протягом трьох робочих днів з моменту його отримання від Виконавця. В разі наявності будь-яких претензій замовника щодо строків, кількості та якості наданих виконавцем послуг, строк підписання акту виконаних робіт відкладається до моменту врегулювання розбіжностей між сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що акти надання послуг за січень, лютий, березень 2013 року були направлені позивачем відповідачу для підпису та подальшої оплати лише 26.04.2013, що підтверджується копією супровідного листа за вих. № 47. Належних доказів на підтвердження факту пріоритетного розміщення саме тієї кількості холодильного обладнання, яке було зазначено в актах, позивачем суду надано не було.

На підставі викладеного, суд погоджується з запереченнями відповідача в частині відсутності підстав для оплати відповідачем винагороди за пріоритетне розміщення холодильного обладнання відповідача у розмірі 300 грн. 00 коп. за кожну одиницю такого обладнання у зв'язку з невиконанням позивачем пункту 4.4 договору № М2/16.

Заперечення відповідача щодо відсутності підстав для оплати позивачу винагороди за надання маркетингових послуг в повному обсязі через невиконання останнім умов щодо своєчасної оплати поставленого товару згідно договору поставки № 2/16-10 від 01.12.2010 судом до уваги не приймаються з огляду на те, що пунктом 6.4 договору про надання послуг №М2/16 передбачено, що у разі порушення умов надання послуг згідно цього договору чи за наявності простроченої заборгованості виконавця за попередньо отриманий товар від замовника, замовник має право зменшити розмір винагороди або відмовитись від сплати винагороди, вказаної в п.5.1. цього Договору, письмово повідомивши про це виконавця. Відповідачем протягом судового розгляду даної справи не було подано доказів письмового повідомлення позивача в порядку п.5.1 договору про відмову від оплати наданих послуг через існування простроченої заборгованості.

Крім зазначеного, відповідно до пункту 5.1 договору № М2/16 за надання послуг за цим договором відповідач сплачує позивачеві за надання послуг 3% від вартості поставленого замовником виконавцю за місяць товару.

Матеріалами справи підтверджено, та не заперечується відповідачем, що у січні 2013 року відповідачем було поставлено позивачу товару на загальну суму 18 217 грн. 37 коп., у лютому 2013 року - на суму 43 023 грн. 16 коп. (копії відповідних накладних додані до матеріалів справи).

Тому з урахуванням умов договору, суд зазначає, що позивачем правомірно заявлено до стягнення за надані маркетингові послуги 1 837 грн. 22 коп. у якості сплати 3% від вартості поставленого за січень-лютий місяць товару.

Заперечення ж відповідача з приводу того, що позивачем у березні 2013 року було повернуто товару на суму 6 833 грн. 81 коп., у зв'язку з чим має бути і зменшена сума оплати за надані послуги, суд не приймає до уваги, оскільки умови укладеного договору не містять положень щодо можливості такого зменшення у разі часткового повернення товару виконавцем, а сума 3% розраховується саме від вартості поставленого у кожному місяці товару.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Беручи до уваги, що сторонами у повній мірі не були надані докази належного виконання ними своїх зобов'язань за укладеним договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням обсягу виконання взятих не себе зобов'язань кожною із сторін.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України суд відшкодовує позивачу витрати по сплаті судового збору за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Орбіта» (40020, м. Суми, вул. Воровського, 35; код ЄДРПОУ 23633937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноінвесткомплект» (40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, 76/4; код ЄДРПОУ 33389699) 1 837 грн. 22 коп. заборгованості за надані послуги, 95 грн. 68 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.08.2013.

Суддя В.Л.Котельницька