Рішення № 32935005, 12.08.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" серпня 2013 р.Справа № 916/1486/13

За позовом Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго";

до відповідача Дністровське міжрайонне управління водного господарства

про стягнення 72840,48грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Швидкий О.О. - за дорученням;

Від відповідача: Паньков С.В. - за дорученням;

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Дністровського міжрайонного управління водного господарства (далі - Відповідач) про стягнення суми пені в розмірі 36 568,42 грн., 3% річних в розмірі 12 258,15 грн., збитків від інфляції в розмірі 24 013,91 грн., по договору № 940 від 14.03.2006р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що між ПАТ «Одесаобленерго» та відповідачем 14 березня 2006 року був укладений Договір про постачання електричної енергії № 940 (далі - Договір). В період з квітня 2010р. по травень 2013р. відповідачем була спожита електрична енергія, проте оплату за спожиту електроенергію відповідач проводив несвоєчасно, з порушенням строків, встановлених Договором, внаслідок чого відповідачеві за період часу прострочення з 19.05.2010р. до 31.05.2013р. позивачем нарахована сума 3% річних в розмірі 12 258,15 грн., збитки від інфляції розмірі 24 013,91 грн. Крім того, за період часу з 13.06.2012р. до 13.02.2013р. за прострочення оплати за спожиту електроенергію Позивачем нарахована пеня у розмірі 36 568,42 грн.

З наведених підстав, керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 12, 54, 82 ГПК України, позивач просить позов задовольнити та стягнути з Відповідача вказані вище суми заборгованості.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.06.2013р. суддею Гуляу Г.І. за даним позовом порушено провадження у справі №916/1486/13 та призначено розгляд справи в засіданні суду на 08.07.2013р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.07.2013р. відкладено розгляд справи на 22.07.2013р. у зв'язку з необхідністю надання сторонами додаткових документів та неявкою відповідача у засідання.

22.07.2013р., приймаючи до уваги присутність у судовому засіданні обох сторін та враховуючи необхідність надання часу сторонам для надання додаткових пояснень та документів, було відкладено розгляд справи на 12.08.2013р.

Під час розгляду справи, відповідачем у порядку ст. 59 ГПК України, було надано відзив, а також уточнений відзив на позовну заяву, якими відповідач повідомив суд, що не погоджується з періодом нарахування пені, вважаючи, що позивачем були порушені строки її нарахування. Також, посилаючись на ст. 233 ГК України та ст. 83 ГПК України, відповідач просить суд розглянути питання щодо зменшення розміру нарахованої пені на 13 721,52 грн.

Позивачем надано до суду пояснення та заперечення на відзив відповідача, в яких ним були надані пояснення щодо сум та періодів нарахування пені, 3% річних та збитків від інфляції з посиланням на рахунки, оплати за якими відповідач здійснював з порушенням строків, а також ним була виказана незгода щодо можливості зменшення суми нарахованої пені та наведені доводи в обґрунтування відповідної позиції.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши надані докази, господарський суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом, виходячи з наявних у справі документів, між ПАТ «Одесаобленерго» та Дністровським міжрайонним управлінням водного господарства 14 березня 2006 року був укладений Договір № 940 про постачання електричної енергії (далі - Договір).

Відповідно до п.9.4. Договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2006р. та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або перегляд умов.

Згідно п.2.2. Договору, позивач постачає відповідачеві електроенергію, в обсягах визначених додатком №1 до Договору («Обсяги постачання електричної енергії споживачу»), а відповідач зобов'язаний своєчасно проводити оплату за електроенергію та виконувати інші умови Договору.

Пунктом 9.7. Договору вказано, що Споживач при укладанні останнього ознайомлений з Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Відповідно до п. 2.2.4 та додатку №5 до Договору споживач повинен протягом 10 операційних днів з дня отримання рахунку здійснити його оплату.

Згідно до п.4.2.1. Договору, за внесення платежів з порушенням термінів, визначених додатком №5, відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.

У відповідності до статей 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

В період часу з квітня 2010р. по травень 2013р. відповідачем було спожито електричну енергію, що підтверджено наданими позивачем до суду документами, а саме: актами про обсяги використаної електроенергії, актами про обсяги спожитої електроенергії відповідача та рахунків-фактур, виписаних позивачем за спожиту активну та реактивну електроенергію. Однак, розрахунки відповідач здійснював не своєчасно, порушуючи встановлений Договором 10-денний термін оплати, що підтверджується рахунками-фактурами, списками платежів відповідача, а також банківськими виписками. За прострочення оплат рахунків позивачем були нараховані суми: пені у розмірі 36 568,42 грн., 3% річних у розмірі 12 258,15 грн., індексу інфляції у розмірі 24 013,91 грн. 3% річних нараховані за періоди: за активну електроенергію з 19.05.2010р. до 14.02.2013р. - 12 011,02 грн., за реактивну електроенергію з 19.05.2010р. до 24.12.2012р. - 247,13 грн. Збитки від інфляції нараховані за періоди: за прострочення оплати активної електроенергії з 13.08.2010р. до 14.01.2013р. - 23 539,28 грн., за прострочення оплати реактивної електроенергії. позивачем надані відповідні розрахунки.

Доводи відповідача Стосовно порушення періоду нарахування пені позивачем судом відхиляються. Сума пені нарахована позивачем за період з 13.06.2012р. по 13.02.2013р., за кожен день прострочення оплати рахунків окремо. Загальна кількість днів нарахування пені становить 152 дні. Тож розрахунок здійснений в межах строку спеціальної позовної давності, встановленого ст. 258 ЦК України (1 рік) та не порушуючи строку нарахування пені, встановленого ст. 232 ГК України (6 місяців). Таким чином розрахунки позивача щодо нарахувань пені є вірними.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд погоджується з ними повністю щодо нарахувань пені, 3% річних та індексу інфляції.

Суд, вивчивши посилання відповідача на положення ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України як на підставу для зменшення розміру пені, відхиляє відповідне прохання відповідача з огляду на наступне.

Так, відповідачем посилаючись на вказані норми зазначено, що його підприємство є неприбутковою організацією та оплата спожитої електроенергії повністю залежить від фінансування з Державного бюджету України.

Положеннями ч. 1 ст. 233 ГК України унормовано, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Ч.3 ст. 83 ГПК України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд не встановив обставини, які б могли свідчити про винятковість даного випадку та можливого застосування положень ст. 83 ГПК України для зменшення суми пені. Відповідачем також не надано жодних доказів, що давали б підставу вважати такий випадок винятковим. В даному випадку має місце просте несвоєчасне виконання договірних зобов'язань. Тож, суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 83 ГПК України для зменшення суми пені.

Суд також відхиляє прохання відповідача про зменшення суми пені з огляду на положення ст. 233 ГК України. Так, судом не встановлено обставин, що давали б підстави вважати нараховані штрафні санкції надмірно великими порівняно зі збитками позивача, відповідачем не надано докази на підтвердження його скрутного майнового становища, неплатоспроможності, підтверджень понесених збитків, надмірності нарахованої пені понесеним позивачем збиткам, а також будь-яких доказів, що б обумовили застосування судом ст.233 ГК України. Таким чином суд не приймає до уваги прохання відповідача щодо можливості зменшення пені з огляду на вказані ним ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України.

Статтею 193 ГК України, статтею 525, 526 ЦК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема: письмовими і речовими доказами.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, приймаючи до уваги вищесказане, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» та стягнення з відповідача пені у розмірі 36 568,42 грн., 3% річних - 12 258,15 грн. та збитків від інфляції у розмірі 24 013,91 грн.

У відповідності до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дністровського міжрайонного управління водного господарства (67654, с. Маяки, вул. Богачова, 83, Біляївського району, Одеської області, р/р 35223003000858 у УДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 05387185) на користь публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28 Б, р/р 26001060262272 в Южному ГРУ Приватбанку м. Одеса, МФО 328704, код ЄДРПОУ 00131713): пеню за несвоєчасну оплату спожитої електроенергії в сумі 36 568,42 грн. (тридцять шість тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 42 коп.; 3% річних за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії в сумі 12 258,15 грн. (дванадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім) грн. 15 коп.; індекс інфляції за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії в сумі 24 013,91 грн. (двадцять чотири тисячі тринадцять) грн. 91 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 13 серпня 2013 року

Суддя Гуляк Г.І.