Рішення № 32934960, 05.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2013 р. Справа № 911/2562/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ВІДІКОМ»

до Дочірнього підприємства «ВОРТЕКС»

про стягнення 18773,40 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Заворотнюк М.С., довір. б/н від 20.06.2013 р.

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ВІДІКОМ» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства «ВОРТЕКС» (далі - відповідач) про стягнення 18773,40 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 28.03.2012 р. з ДП «ВОРТЕКС» договору поставки, згідно з яким ТОВ «Торговий дім «ВІДІКОМ» зобов'язувалось передавати у власність відповідача товар, а ДП «ВОРТЕКС» зобов'язувалось приймати і оплачувати його.

Згідно умов договору відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 34273,40 грн., який ДП «ВОРТЕКС» був частково оплачений, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 18773,40 грн. основного боргу, а також судові витрати покласти на відповідача.

У судовому засіданні 05.08.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судові засідання 15.07.2013 р., 05.08.2013 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 05.08.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

28.03.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ВІДІКОМ» (постачальник) та Дочірнім підприємством «ВОРТЕКС» (покупець) було укладено договір поставки, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору.

Згідно з п. 4.1 договору продавець передає у власність покупця товар за договірними цінами, які вказані у національній валюті України у накладних та рахунках на товар.

У відповідності з п. 5.1 договору передача товару здійснюється одночасно з підписанням накладної.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що розрахунки між сторонами проводяться в національній валюті України шляхом оплати покупцем за товар на умовах: 14 календарних днів від дати її поставки згідно накладних.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до кінця 2012 року (п. 11.1 договору).

Відповідно до п. 11.2 договору, в разі прострочки виконання обов'язків щодо оплати вартості товару, даний договір діє до моменту виконання винною стороною взятих на себе зобов'язань.

ТОВ «Торговий дім «ВІДІКОМ» було поставлено ДП «ВОРТЕКС» на виконання умов договору поставки від 28.03.2012 р. товар, що підтверджується видатковими накладними, у тому числі - № РН-0000006 від 20.04.2012 р. на суму 7124,60 грн., № РН-0000007 від 27.04.2012 р. на суму 7162,40 грн., № РН-0000008 від 14.05.2012 р. на суму 2987,60 грн., № РН-0000003 від 30.03.2012 р. на суму 16998,80 грн., копії яких долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом.

ДП «ВОРТЕКС» частково розрахувалось з ТОВ «Торговий дім «ВІДІКОМ» за отриманий товар в сумі 15500,00 грн., що підтверджується звітом по банківському рахунку позивача за період з 01.04.2012 р. до 30.05.2012 р.

ТОВ «Торговий дім «ВІДІКОМ» та ДП «ВОРТЕКС» було підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.06.2012 р. на суму 18773,40 грн.

Оскільки відповідач у повному обсязі не розрахувався з позивачем за поставлений товар за договором поставки від 28.03.2012 р., останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Так, ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач відзиву на позов, контррозрахунку або доказів погашення заборгованості за договором поставки від 28.03.2012 р. суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки від 28.03.2012 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 18773,40 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ВІДІКОМ» у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «ВОРТЕКС» (08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Леніна, 20Г, код 33088417) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ВІДІКОМ» (02225, м. Київ, Деснянський р-н, пр-т Маяковського, 7, кв. 59, код 37675596) - 18773 (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят три) грн. 40 коп. основного боргу, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 12.08.2013 р.

Суддя В.М. Бабкіна