Рішення № 32934811, 05.08.2013, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 2-2317/11

2/703/8/13

.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.08.2013 Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Гудзюка І.В.

при секретарі Гречка В.В.

за участю представників:

позивача - Попельнюх Т.І.,

відповідачки - ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

15 червня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № С550Є100000224, згідно умов якого ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 34700 доларів США грн. на термін до 14 червня 2022 року, а відповідачка зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідно договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідачка повинна надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості по кредиту, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідачка сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Посилаючись на викладені обставини і те, що в порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачка свої зобов'язання виконала частково, наслідками чого у банку достроково виникло право на повернення всієї суми кредиту, банк, з врахуванням положень ч. 2 ст. 1050 України, звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості станом на 05 вересня 2011 року в сумі 51 847, 29 доларів США, яка складається:

- 31724,50 доларів США - заборгованість за кредитом;

- 11009,72 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1483,68 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

- 7629,39 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Представники відповідачки позов визнали частково та пояснили, що визнають позов лише в загальній сумі 37 484, 49 доларі США, що складається із заборгованості за кредитом - 29191,95 дол. США та заборгованості за користування кредитом - 8289, 54 дол. США.

При цьому представник відповідачки адвокат ОСОБА_3 вказав, що правилами використання готівкової іноземної валюти на території України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2007 року №200, передбачені операції, за якими банк має право отримувати комісійну винагороду у валюті, при цьому, цими Правилами не передбачено, що банк має право отримувати комісійну винагороду у валюті за кредитними операціями. Пунктом 8.8 Правил передбачено, що уповноважений банк отримує комісійну винагороду у валюті за кредитними операціями, передбаченими цими правилами, згідно з власними тарифами виключно у гривнях. У зв'язку із цим нарахування комісії відповідачу банківською установою є безпідставним.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також спати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.

Зазначена норма закону застосовується також до відносин за кредитним договором в силу вимог ст.1054 ЦК України.

Боржник взятих на себе зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 05 вересня 2011 року утворилась заборгованість по кредиту.

26 липня 2011 року банк повідомляв боржника ОСОБА_4 про нараховану суму боргу, про що відображено в реєстрі претензій, однак вона її не сплатила і ніяких заходів відносно погашення кредиту не вчиняла ( а.с. 10-13).

Не погоджуючись із розрахунком банку щодо загальної суми заборгованості представник відповідача в ході розгляду справи заявила клопотання про призначення по справі судово-економічної експертизи на предмет визначення заборгованості, яка існує у відповідачки перед банком станом на 05 вересня 2011 року.

Згідно висновку №СЕ2013/027 судово-економічної експертизи від 21 червня 2013 року по кредитному договору №СSS0G100000224 від 15 червня 2007 року станом на 05 вересня 2011 року у ОСОБА_4 існувала заборгованість в загальній сумі 38105, 49 доларів США, зокрема:

- 29191,95 доларів США - заборгованість за кредитом;

- 8289,54 доларів США - заборгованість по відсотках за користування кредитом;

- 624, 00 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.

Визначити розмір пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором не видалося за можливе у зв'язку з відсутністю графіка погашення кредиту, та в розрахунку заборгованості до позовної заяви банк не зазначив суми простроченого кредиту та відсотків, на які нараховувалася пеня.

Зокрема, в мотивувальній частині експертного висновку зазначено, що при дослідженні даних кредитного договору, встановлено, він, всупереч вимогам п. 3.2 постанови Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 не містить графіку погашення платежів із докладним розписом сукупної вартості кредиту за кожним платіжним періодом.

При цьому, клопотання експерта про надання графіку погашення кредиту ПАТ КБ «ПриватБанк» не виконав. Також, на виконання клопотання судового експерта банк не надав розшифровку рахунків, на які банк зараховував кошти позичальника ОСОБА_4 за їх призначенням, а надав тільки ком пакт-диск, в якому відображені операції по зарахуванню коштів, але зміст цих операцій не розшифрований.

Досліджуючи питання, що стосується наявності станом на 05 вересня 2011 року заборгованості по комісії за користування кредитом, експерт вказує, що, оскільки позичальником підписаний кредитний договір №1, яким передбачена сплата комісійної винагороди, то цю винагороду позичальник ОСОБА_4 повинна була сплачувати у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати, а не у долах США, як фактично сплачувала.

Згідно положень ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання зобов'язання у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання, тобто комісія або винагорода.

Виходячи із зазначеного, та розрахунку судового експерта, наведеного у додатку №2 до висновку експертизи, заборгованість ОСОБА_4 по комісійній винагороді станом на 05 вересня 2011 року становила 624, 00 долара США.

Дослідивши висновок експерта, суд, відповідно до положень ч.2 ст. 147 ЦПК України, запропонував експерту дати усне пояснення свого висновку, оскільки представники відповідачки вказували, що станом на 05 вересня 2011 року у ОСОБА_4 не існувало простроченої заборгованості по сплаті кредиту.

Разом з тим, у своєму поясненні до висновку №СЕ2013/027 від 21 червня 2013 року судово-економічної експертизи, експерт ОСОБА_5 зазначила, що в період сплати щомісяця позичальник ОСОБА_4 повинна була надавати банку кошти (щомісячний платіж) в сумі 451, 49 доларів США для погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, та який ОСОБА_4 повинна сплачувати в період із 21-го по 26-е число кожного місяця.

Тобто, за період із 15 червня 2007 року по 05 вересня 2011 року відповідачка повинна була сплатити банку кошти в загальній сумі 22890, 55 долара США, хоча, виходячи із наявних у справі документів, сплатила банку кошти в загальній сумі 12288, 10 доларів США.

Таким чином, експерт прийшла до висновку, що загальна прострочена заборгованість ОСОБА_4 по кредитному договору станом на 05 вересня 2011 року становила10602, 45 доларів США.

З врахуванням висновку експерта та пояснень до нього, суд вважає, що із відповідачки на користь банку підлягають стягненню по кредитному договору від 15 червня 2007 року станом на 05 вересня 2011 року заборгованість в загальній сумі 38 105, 49 доларів США, що еквівалентно 304 577, 18 грн. ((38105,49 х 7,9930 грн. (офіційний курс гривні до дол. США, встановленого Національним банком України на день винесення рішення)).

Сума заборгованості повинна бути стягнута із відповідачки на користь банку саме в доларах США, оскільки згідно роз'яснень п. 12 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК. Разом із тим, як за пред'явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Відповідно до положень ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем в якості судових витрат сплачено 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що в сумі становить 1820 грн.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судові витрати, які підлягають стягненню із ОСОБА_4 на користь банку становлять 1337, 62 грн.

На підставі наведеного, ст..ст. 526, 554, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 59, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканки АДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 29092829003111, МФО 305299 заборгованість за договором кредиту №CSS0G100000224 від 15 червня 2007 року станом на 05 вересня 2011 року в загальній сумі 38105, 49 дол. США, що еквівалентно 304577 грн. 18 коп.

Стягнути із ОСОБА_4 користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 64993919400001, МФО 305299 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1337 грн. 62 коп. судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження -після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.

Головуючий: І. В. Гудзюк