Постанова № 32933873, 06.08.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2013 р. Справа № 809/1894/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Житняк Л.М.,

представника позивача Цюп"як Л.І.,

представника відповідача Урядка Р.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медобори" до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000202200, №0000192200 від 16.05.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медобори" звернулося в суд із позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000202200, №0000192200 від 16.05.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Медобори" з питань дотримання вимог податкового валютного законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП "Авантис" за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією складено акт від 25.04.2013 року №683/220/31249825 відповідно до висновку якого встановлено фіктивність правочинів, вчинених Товариством з обмеженою відповідальністю "Медобори" із Приватним підприємством "Авантис". Вказані висновки Долинської об'єднаної державної податкової інспекції , позивач вважає протиправними, а прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення такими, що грубо порушують його права та законні інтереси.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів зазначених в позовній заяві. Додатково суду вказала, що в акті перевірки №683/220/31249825 від 25.04.2013 року з питань дотримання вимог податкового валютного законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з Приватним підприємством "Авантис" за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року вказано, що при її проведенні використовувався акт невиїзної позапланової документальної перевірки Приватного підприємства "Авантис" ДПІ у Печерському районі м.Києва з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Інжбуд груп" за грудень 2011 року. Зокрема, позивачем брався до уваги той факт, що фінансово-господарська діяльність Приватного підприємства "Авантис" здійснювалася поза межами правового поля, а взаємовідносини між контрагентами є фіктивними.

Такі висновки податкового органу не заслуговують на увагу та спростовуються наявністю акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), акту звірки взаємних розрахунків, податкових, видаткових накладних, платіжних дорученнь, а також оборотно-сальдовою відомістю по рахунку. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив з мотивів викладених в письмовому запереченні відповідача. Додатково вказав, що в ході проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Медобори" встановлено, що Товариство, в період який підлягав перевірці, здійснювало господарські операції з Приватним підприємством "Авантис". На думку податкового органу, укладені договори є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок, і направлені на незаконне заволодіння майном держави; договори не спрямовані на реальне настання правових наслідків обумовлених у них зважаючи на таке.

Від ДПІ у Печерському районі м.Києва отримано акт позапланової документальної перевірки Приватного підприємства "Авантис" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Інжбуд груп" за грудень 2011 року, за висновками якого правочини укладені вказаним Підприємством із контрагентами мають ознаки нікчемності. Оскільки, отриманий Приватним підприємством "Авантис" товар в подальшому був реалізований позивачу, на думку податкового органу вказане свідчить і про фіктивність укладених угод між вказаним Підприємством та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медобори".

Таким чином, податковим органом встановлено завищення від'ємного значення Товариством з обмеженою відповідальністю "Медобори" різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 10830 за грудень 2011 року по фінансово-господарських операціях із Приватним підприємством "Авантис".

Враховуючи факти, які встановлені під час даних перевірок Долинська об'єднана державна податкова інспекція дійшла висновку, що укладені договори між позивачем та Приватним підприємством "Авантис" відповідно до підпунктів 1, 2 статті 215, підпунктів 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Вважає, що позивачем не підтверджено товарність господарських операцій, які здійснювалися у період, що підлягав перевірці, із Приватним підприємством "Авантис" та безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ. Виявлені перевіркою порушення, допущені позивачем, викладені в акті перевірки, в подальшому сформовані податковими повідомленнями-рішеннями. Вважає дії податкового органу правомірними, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медобори" Державним реєстратором Долинської районної державної адміністрації 03.01.2001 року зареєстроване юридичною особою та включене до ЄДРПОУ, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №366584 та копією довідки з ЄДРПОУ №420216 (а.с.10-11).

Крім того, позивач Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією 11.01.2001 року взятий на податковий облік, про що свідчить копія довідки від 17.03.2008 року №42 (а.с.12).

Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Медобори" з питань дотримання вимог податкового валютного законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з Приватним підприємством "Авантис", за результатами якої відповідачем 25.04.2013 року складено акт за №683/220/31249825 (а.с.14-21).

За наслідками перевірки, податковим органом сформовано податкове повідомлення рішення №0000192200 від 16.05.2013 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 12455 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000202200 від 16.05.2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10830 грн. (а.с.22-23).

Висновки відповідача за результатами проведеної перевірки мотивовано тим, що в період, який підлягав перевірці, позивачем здійснювалися фінансово-господарські відносини по придбанню ТМЦ (дизельне паливо) із Приватним підприємством "Авантис" . ДПІ у Печерському районі м.Києва проведено невиїзну документальну позапланову перевірку вказаного Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Інжбуд груп" за грудень 2011 року, в ході якої виявлено факти порушення Приватним підприємством "Авантис" вимог податкового законодавства.

В процесі перевірки податковим органом не виявлено документів, на підтвердження руху товару від продавця (постачальника) до Приватного підприємства "Авантис", що в свою чергу свідчить про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій по наданню податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, для штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не маючи при цьому реального товарного характеру.

Так як товар придбаний вказаним Підприємством у ТОВ "Інжбуд груп" немаючи реального характеру, в подальшому був реалізований позивачу, свідчить про те, що правочини між Приватним підприємством "Авантис" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медобори", здійснені без мети настання реальних наслідків та є безтоварними.

Вказані обставини, на думку податкового органу, свідчать, що господарські операції, здійсненні в період, що підлягав перевірці, між позивачем та Приватним підприємством "Авантис" мають ознаки нікчемності.

Вирішуючи правомірність дій Долинської об'єднаної державної податкової інспекції щодо визначення нікчемними правочинів між Товариством з обмеженою відповідальністю "Медобори" та Приватним підприємством "Авантис", суд дійшов до висновку про необґрунтованість такої позиції податкового органу та визначення її без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття, виходячи з наступного.

До спірних правовідносин з приводу правильності формування податкового кредиту за господарськими операціями підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України, який вступив в дію із 01.01.2011 року.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість судом встановлено наступне.

Актом перевірки, за результатами якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, визнано нікчемність господарських операцій між позивачем та Приватним підприємством "Авантис" по поставці то придбанню ТМЦ. При цьому Долинська об'єднана державна податкова інспекція посилається на акт невиїзної документальної позапланової перевірки вказаного Приватного підприємства "Авантис" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Інжбуд груп" за грудень 2011 року, за висновками якого операції Підприємства не підтвердилися стосовно врахування реального часу здійснення операцій, відсутності необхідних умов для результатів відповідної діяльності, трудових ресурсів, основних фондів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідне для виконання такого постачання. Не підтверджено також наявність поставок товарів (послуг) від Приватного підприємства "Авантис" підприємствам покупцям, що в свою чергу свідчить про те, що правочини між вказаним Підприємством та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків, а отже є нікчемними. Встановлено формування податкового кредиту за рахунок інших контрагентів (які мають ознаки фіктивності) з метою надання податкової вигоди третім особам в частині надання їм права на податковий кредит.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Між Приватним підприємством "Авантис" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медобори" (Покупець) 12.05.2011 року було укладено договір поставки нафтопродуктів №1205-01 згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти у відповідності з умовам, визначеними Договором (а.с.24-26).

На підтвердження виконання вказаного договору, його сторонами були сформовані видаткова накладна №РН-111201-02 від 01.12.2011 року на загальну суму 64981,31 грн., на таку ж суму податкова накладна від 01.12.2011 року №120114 та акт звірки взаємних розрахунків за грудень 2011 року (а.с.27-28).

Позивачем здійснено повний розрахунок за наданий Приватним підприємством "Авантис" товар у безготівковій формі, що підтверджується копією платіжного доручення №569 від 14.12.2011 року (а.с.30).

Як встановлено судом, видами діяльності позивача було технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, вантажний автомобільний транспорт «Основний», допоміжне обслуговування наземного транспорту. На момент здійснення перевірки основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Медобори" були вантажні перевезення (а.с.14-15).

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю Приватного підприємства "Авантис", формування валових витрат та витрат податкового кредиту з податку на додану вартість судом встановлено наступне.

Як вже зазначено, між позивачем та Приватним підприємством "Авантис" було укладено договір поставки нафтопродуктів.

Попередньо судом зазначено предмет та обставини укладення вказаного договору між позивачем та його контрагентом.

На виконання вказаного договору були сформовані податкову накладну, видаткову накладну на суму вартості наданої продукції, оформлено акт звірки взаємних розрахунків.

Позивачем представлено оборотно-сальдову відомість по рахунку за грудень 2011 року, що містить розрахунки з контрагентом ПП "Авантис" (а.с.32-33). Доказів про відсутність реального руху коштів від позивача до ПП "Авантис" відповідачем суду не представлено.

Позивачем, з дотриманням вимог Податкового кодексу України до податкового кредиту з цього податку включено податкову накладну за вищевказаною господарською операцією.

У Податковому кодексі України платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування валових витрат, податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

За цих же обставин не може впливати на формування валових витрат, податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування вчинення дій від імені керівника юридичної особи - контрагента, відомості про якого містяться у вказаному Єдиному державному реєстрі, іншою особою.

Зазначеної вище позиції притримується й Верховний Суд України, який у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На час здійснення господарських операцій з позивачем, його контрагент зареєстрований як юридична особа 04.02.2003 року, а також мав в наявності свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Серед видів діяльності Приватного підприємства "Авантис" є посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами, оптова торгівля паливом, інші види оптової торгівлі, рекламна діяльність. Вказана інформація міститься в акті невиїзної позапланової документальної перевірки Приватного підприємства "Авантис" №50-22-2/32308954 від 24.01.2013 року (а.с.42-43).

Варто зазначити, що вказаний перелік видів діяльності підприємства "Авантис" підтверджує зв'язок із реалізованими нафтопродуктами позивачу.

Факт отримання позивачем та використання в своїй діяльності нафтопродуктів також підтверджується укладенням договору оренди від 01.05.2011 року №2011/1 за предметом якого ПАТ "Прикарпаттяобленерго" (Орендодавець) зобов'язується передати, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Медобори" (Орендар) прийняти в строкове платне користування резервуар металічний для зберігання нафтопродуктів, що знаходиться в м.Долина, вул.Яворницького, 4, загальною ємкістю 10 м куб. згідно умов вказаного договору, орендоване майно надається в оренду Орендарю платно. Розмір оренди становить 300 грн., в тому числі податок на додану вартість - 50 грн. (а.с.83).

Підтвердженням сплати позивачем орендної плати по вказаному договору слугує наявні в матеріалах справи копії податкової накладної від 01.12.2011 року №1/023, а також акту здачі-приймання виконаних робіт від 31.12.2011 року (а.с.84-85).

Суд приходить до висновку, що господарські операції Товариства з обмеженою відповідальністю "Медобори" та Приватного підприємства "Авантис" мали реальний характер, а пред'явлені акт взаємних розрахунків, податкова, видаткова накладні та платіжне доручення є первинними документами у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, судом встановлені: рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та Приватним підприємством "Авантис", спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції та зв'язок між фактом надання позивачу послуг, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Щодо висновків відповідача про нікчемність угоди укладеної між позивачем і Приватним підприємством "Авантис" суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Із змісту акту перевірки, на підставі якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення вбачається, що документальне оформлення господарських операцій позивача із його контрагентом не є достатнім доказом того, що дані господарські операції були реальними, з огляду на висновки матеріалів перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва Приватного підприємства "Авантис" про виявлені факти порушення Приватним підприємством "Авантис" вимог податкового законодавства, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій по наданню податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, для штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не маючи при цьому реального товарного характеру.

Суд не погоджується із такою позицією податкового органу, оскільки дані обставини не можуть слугувати висновком про порушення податкового законодавства саме позивачем, оскільки не залежать від волі останнього.

Цивільний кодекс України (стаття 215) визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними. Крім того, відповідачем не надано доказів, що правочин визнаний недійсним в судовому порядку.

Згідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Цивільним і господарським кодексами передбачено, що для визнання договору недійним є наявність умислу в обох сторін або однієї із них.

В ході проведення відповідачем перевірки позивача, податковим органом було взято до уваги акт невиїзної документальної позапланової перевірки вказаного Приватним підприємством "Авантис" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Інжбуд груп" за грудень 2011 року.

В акті перевірки відповідача, за результатами якого були прийняті спірне податкове повідомлення-рішення, перевіряючими як одну із основних обставин, яка ставить під сумнів взаємовідносини між позивачем та ПП "Авантис" і їх реальність, зроблено посилання на висновки вищевказаного податкового органу.

З цього приводу суду зазначає наступне.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб - сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Порушення Приватним підприємством "Авантис" вимог податкового законодавства жодним чином не вказують на фіктивність господарської діяльності позивача, як і не позбавляють права формувати податковий кредит.

Суд зазначає, що оцінюватися при дослідженні факту господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. В даному випадку це правочин між позивачем та Приватним підприємством "Авантис".

Відповідачем неправомірно не взято до уваги довідки перевірок позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за вересень-жовтень 2011 року, за результатами яких, згідно платіжних доручень №168 та №169 від 28.03.2012 року, позивачу з Державного бюджету України відшкодовано ПДВ у сумі 27713 грн. та 29579 грн. відповідно (а.с.61-80).

Суд приходить до висновку, що податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні договору між позивачем з його контрагентом. Доказів на підтвердження факту порушення позивачем встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності, наявності шкоди заподіяної державі, суду не надано.

Таким чином, відсутність наявності в діях хоча б однієї зі сторін угоди умислу на її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зумовлює відсутність підстав для висновку відповідача щодо нікчемності договору укладеного між позивачем і його контрагентом, та як наслідок, відсутність встановлених перевіркою порушень податкового законодавства позивачем.

Суд вважає, що позивач не несе відповідальності за можливу недостовірність інформації про контрагентів, а саме щодо наявності чи відсутності основних фондів і виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів.

Відповідно до пункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначений як сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 вказаного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як зазначалося вище, в матеріалах справи наявні копії відповідних документів, які підтверджують факт правомірності формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Суд вважає, що відповідачем інших доводів правомірності прийняття спірних рішеннь не наведено, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 16.05.2013 року за №0000192200 та №0000202200 - скасуванню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції за №0000192200 від 16.05.2013 року про збідьшення ТОВ "Медобори" грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 12455 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції за №0000202200 від 16.05.2013 року про зменшення ТОВ "Медобори" розміру від"ємного значення по податку на додану вартість у розмірі 10830 грн.

Стягнути з Державного бюджету України в користь ТОВ "Медобори" 232,85 грн. сплаченого ним судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга на постанову подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 12.08.2013 року.