Постанова № 32933092, 08.08.2013, Залізничний районний суд м. Сімферополя

Справа № 122/17087/13-а

Провадження по справі 2-а/122/265/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2013 року м. Сімферополь

Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:

головуючого судді - Домнікової М.В.

при секретарі - Шерет Ф.М.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

представника відповідача - Калініченко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим про скасування постанови про адміністративне правопорушення №257 від 22.05.2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2013 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим (далі - Інспекція ДАБК в АР Крим), про скасування постанови №257 від 22.05.2013 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 6800 грн.

Позов мотивовано тим, що 25.05.2013 року відповідачем було винесено постанову №257 від 22.05.2013 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 6800 грн. за невиконання вимог припису інспекції ДАБК в АР Крим від 29.03.2013 року - про усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, зупинення будівельних робіт, усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом знесення самочинно збудованого об'єкта, розташованого за адресою АДРЕСА_1. Позивач зазначає, що відповідачем вже тричі виносилися постанови (від 04.04.2012 року №213, від 15.04.2013 року №163, від 22.05.2013 року №257) за одне і теж порушення, що суперечить статті 61 Конституції України - ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності за одне і теж правопорушення. Позивач сплатив суму накладеного на нього постановою №213 від 04.04.2012 року штрафу, та в виконання вимог даної постанови подав декларацію №684 від 09.04.2012 року про початок будівельних робіт. Крім того, позивач зазначає, що здійснення будівельних робіт проводилось згідно ескізного проекту, робочого проекту, технічного нагляду, авторського нагляду, акту погодження МНС, узгодження СЕС, узгодження з водоканалом, узгодження з енергопостачальником та договором будівельного підряду. Також позивач просить поновити строк на звернення з даним позовом, мотивуючи тим, що отримав оскаржувану постанову від 22.05.2013 року лише 07.06.2013 року, тому був позбавлений звернутися з даним позовом у строк, визначений законом.

У судовому засіданні 17.07.2013 року, представник позивача уточнив позовні вимоги і доповнив їх наступними доводами.

Інформація, зафіксована в протоколі про адміністративне правопорушення від 29.03.2013 року, стосовно того, що довірена особа позивача була присутня при складанні протоколу не відповідає дійсності, оскільки інспектор, який складав протокол не приходив на об'єкт будівництва. Протоко було складено формально, на підставі наявних у інспекції ДАБК даних, а тому даний протокол не може бути прийнятим до уваги, як доказ вини позивача.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі з наведених підстав

Представник відповідача у судове засідання з'явилася, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

Розглядаючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно зі статтею 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом судом не встановлено, оскільки позивачем даний строк не пропущено.

Перевіривши доводи позовної заяви, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку що позовна заява не може бути задоволена з наступних причин.

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У сенсі частини 1 статті 76, пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі.

Як встановлено судом, постановою №257 від 22.05.2013р оку, складеною за результатами розгляду акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 17.05.2013 року, протоколу від 17.05.2013 року про адміністративне правопорушення, складені за результатами позапланової перевірки об'єкта: "Будівництво будинку" за адресою АДРЕСА_1, встановлено порушення статті 41, п.4, п/п 3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме - не виконання вимог припису №151 від 29.03.2013 року, про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом знесення самочинно-збудованого об'єкта який розташований за адресою АДРЕСА_1. Даною поставою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП і накладено штраф в розмірі 6800 грн.

Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.05.2013 року на підставі направлення №407 від 16.05.2013 року для перевірки виконання припису, встановлено не виконання припису №151 від 29.03.2013 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом знесення самочинно збудованого об'єкта, який розташований за адресою АДРЕСА_1, чим порушено вимоги статті 41, п.4, п.п.3 Закона України "Про регулювання містобудівної діяльності". При цьому в акті зазначено, що акт складено у присутності ОСОБА_2, який відмовився від підпису. Акт надіслано поштою 17.05.2013 року.

Протоколом про адміністративне правопорушення від 17.05.2013 року, який складений за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті будівництва за адресою АДРЕСА_1, у присутності ОСОБА_2, виявлено порушення, а саме - не виконання вимог припису №151 від 29.03.2013 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом знесення самочинно збудованого об'єкта, який розташований за адресою АДРЕСА_1, чим порушено вимоги статті 41, п.4, п.п.3 Закона України "Про регулювання містобудівної діяльності". Відповідальність за порушення передбачена частиною 1 статті 188-42 КУпАП. При цьому в протоколі зазначено, що ОСОБА_2 від пояснень і підпису відмовився, протокол направлено поштою 17.05.2013 року.

Приписом №151 від 29.03.2013 року встановлено що об'єкт за адресою АДРЕСА_1 самовільно збудовано без отримання дозвільних документів, що є порушенням статей 34, 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". З метою усунення виявлених порушень, приписано зупинити будівельні роботи на вказаному об'єкті будівництва; усунути порушення вимог законодавства шляхом знесення самочинно збудованого об'єкту.

При цьому, в приписі зазначено, що представник за довіреністю ОСОБА_2 від отримання копії припису відмовився і примірник припису надіслано поштою 01.04.2013 року.

Згідно з положеннями п.п3, п.4 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт

Відповідно до положень частини 1 статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою № 163 від 15.04.2013 року, складеною за результатами розгляду акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 29.03.2013 року, припису №151 від 29.03.2013 року, протоколу від 29.03.2013 року про адміністративне правопорушення, складені за результатами позапланової перевірки обєкта "Будівництво будинку" за адресою АДРЕСА_1, встановлено порушення статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме - виконуються будівельні роботи без повідомлення про початок виконання зазначених робіт. Даною постановою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП і накладено штраф у розмірі 5950 грн.

Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.03.2013 року, у присутності ОСОБА_2, на підставі направлення №265 від 27.03.2013 року на обєкті будівництва за адресою АДРЕСА_1, встановлено: на час перевірки виявлен факт самочинного будівництва, чим порушено вимоги статей 34, 36 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності".

Протоколом про адміністративне правопорушення від 29.03.2013 року у присутності ОСОБА_2, за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті будівництва за адресою АДРЕСА_1, виявлено порушення - виконуються будівельні роботи, у порушення статей 34, 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно з положеннями статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник має право виконувати будівельні роботи після 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю) - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до положень статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Згідно з положеннями частини 5 статті 96 КУпАП, виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятдесяти до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З оглядом на викладене, вбачається, що посилання позивача на порушення відповідачем положень статті 61 Конституції України не є обґрунтованими, оскільки вищевказаними постановами його було притягнуто до відповідальності за різних підстав.

Крім того, позивач стверджує, що довірена особа позивача не була присутня при складанні протоколу від 29.03.2013 року, оскільки інспектор, який складав протокол не приходив на об'єкт будівництва. Протокол було складено формально, на підставі наявних у інспекції ДАБК даних, а тому даний протокол не може бути прийнятим до уваги, як доказ вини позивача.

Проте, суд не може погодитися з такими виводами позивача, оскільки відповідно до вимог законодавства, в протоколі зазначено, що особа, присутня при складанні протоколу від підпису відмовилась і протокол було надіслано поштою, що підтверджується поштовою квитанцією.

Виходячи з викладеного, постанова про адміністративне правопорушення №257 від 22.05.2013 року, яка винесена начальником Інспекції ДАБК в АР Крим Урсіним В.В. за результатами розгляду акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 17.05.2013 року, протоколу від 17.05.2013 року про адміністративне правопорушення відповідає вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Згідно з положеннями частини 2 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідно до частини 2 статті 171-2КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Виходячи з викладеного, керуючись частиною 3 статті 2, 71, 94, 158-163, частиною 2 статті 171-2, статтями 184-186 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, про скасування постанови про адміністративне правопорушення №257 від 22.05.2013 року - відмовити повністю.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Домнікова М.В.