справа № 619/1816/13-ц
провадження 2/619/1558/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 серпня 2013 року Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Якименко Л.О.
при секретарі Ломановій І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до відділу державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області про звільнення майна з-під арешту.
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» звернулося в суд з позовом до відділу державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області про звільнення майна з-під арешту.
В підтвердження позову позивач посилається на те, що 30.07.2007 року між ПАТ «КБ Надра» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 6/4/30/2007/980-К/180, згідно якого в якості забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_1 передав ПАТ «КБ Надра» в заставу автомобіль ВАЗ 21144, державний № НОМЕР_1.
01.04.2013 року на адресу ПАТ «КБ Надра» надійшов лист Дергачівської ДВС № 1123 від 12.03.2013 року, щодо накладення арешту на автомобіль ВАЗ 21144 державний № НОМЕР_1, в ході проведення виконавчих дій з виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-904\08\18 від 24.04.2009 року, виданого Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 13473.35 грн.
Арештований автомобіль є предметом застави банку за кредитним договором, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень № 13811813 від 07.08.2007 року, тобто у державного виконавця відсутні правові підстави вилучення автомобіля без попереднього погодження з банком.
Враховуючи, що автомобіль ВАЗ 21144 державний № НОМЕР_1 є предметом застави ПАТ «КБ Надра» за кредитним договором № 6/4/30/2007/980-К/180 від 30.07.2007 року, він не може бути реалізований в межах виконавчого провадження з виконавчого листа № 2-904\08\18 від 24.04.2009 року, виданого Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми.
Позивач вважає, що арешт на предмет іпотеки накладено відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України.
Таким чином, перед накладенням арешту на зазначене рухоме майно, відповідач повинен був вжити заходів, стосовно встановлення знаходження належного третій особі майна в заставі у третіх осіб, а після з'ясування цього питання провести необхідні виконавчі дії щодо встановлення можливості накладення арешту на заставне майно, яке знаходиться в заставі інших осіб і тільки після цього виносить постанову про накладення арешту на таке нерухоме майно з обов'язковим направленням цієї порстанови заставодержателю (позивачу) з роз'ясненням права стосовно можливості оскарження зазначеної постанови.
Вище викладене свідчить, що відповідач, зловживаючи наданими йому правами Законом України «Про виконавче провадження», наклав арешт на зазначене майно третьої особи без проведення необхідних виконавчих дій для встановлення обставин, які мають суттєве значення при накладенні арешту на таке майно, у зв'язку з чим і було порушено порядок накладення арешту на майно, яке знаходиться в заставі. Лише після накладення арешту, відповідачем було надіслано до банку листа з роз'ясненням права звернення до суду з позовом про виключення майна з акту опису та арешту.
Отже, права застави у позивача виникло раніше винесення постанови відповідачем про арешт майна третьої особи.
Позивач вважає, що арешт майна порушує його права, які закріплені у кредитному договорі, рівно як і права позивача, визначені Законом України «Про заставу», згідно з яким у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до застави заставодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета застави переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в заставу нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації застави.
У судовому засіданні представник позивача Гончаренко Д.С. підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити в повному обсязі
Представник відповідача Перепелиця Л.В. в судове засідання не з'явилася, згідно письмових пояснень в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області Попової І.В., старший державний виконавець Перепелиця Л.В. перебуває у відпустці, просить справу розглядати без участі іншого представника відділу. Про відкладення розгляду справи відповідач суд не просить, тому суд вважає можливим справу розглянути за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, як докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Судом було достовірно встановлено, що 30.07.2007 року між ПАТ «КБ Надра» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 6/4/30/2007/980-К/180, згідно якого в якості забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_1 передав ПАТ «КБ Надра» в заставу автомобіль ВАЗ 21144, державний № НОМЕР_1.
01.04.2013 року на адресу ПАТ «КБ Надра» надійшов лист Дергачівської ДВС № 1123 від 12.03.2013 року щодо накладення арешту на автомобіль ВАЗ 21144 державний № НОМЕР_1 в ході проведення виконавчих дій з виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-904\08\18 від 24.04.2009 року, виданого Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми в розмірі 13473.35 грн.
Арештований автомобіль є предметом застави банку за кредитним договором, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень № 13811813 від 07.08.2007 року, тобто у державного виконавця відсутні правові підстави вилучення автомобіля без попереднього погодження з банком.
У статті 14 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.
Разом з тим, відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За загальним правилом, визначеним у статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Стягнення 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Інструкція про проведення виконавчих дій інструкція розроблена на виконання Закону України «Про виконавче провадження», визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до пункту 5.3.9 пункту 5.3 Інструкції відомості про заставу рухомого майна державний виконавець може отримати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, держателем якого є Міністерство юстиції України, а державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції - його адміністратором згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 №830 «Про затвердження порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна». Інформацію щодо заборони відчуження нерухомого майна можна отримати в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, держателем якого є Міністерство юстиції України, а державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції -його адміністратором згідно з наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 р. № 31\5 «Про внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів Міністерства та про затвердження положення про єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна», зареєстрований в Мін'юсті України 10.06.1999 р. №364/3657.
Враховуючи, що автомобіль ВАЗ 21144 державний № НОМЕР_1 є предметом застави ПАТ «КБ Надра» за кредитним договором № 6/4/30/2007/980-К/180 від 30.07.2007 року, він не може бути реалізований в межах виконавчого провадження з виконавчого листа № 2-904\08\18 від 24.04.2009 року, виданого Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової суми.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право накласти арешт на майно та кошти боржника, про, що виноситься відповідна постанова.
Згідно ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Як зазначено вище, відповідачем, було накладено арешт на все майно третьої особи, в тому числі й на майно, яке перебуває і іпотеці (заставі) у позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.
Таким чином, перед накладенням арешту на зазначене рухоме майно, відповідач повинен був вжити заходів, стосовно встановлення знаходження належного третій особі майна в заставі у третіх осіб, а після з'ясування цього питання провести необхідні виконавчі дії щодо встановлення можливості накладення арешту на заставне майно, яке знаходиться в заставі інших осіб і тільки після цього виносить постанову про накладення арешту на таке нерухоме майно, з обов'язковим направленням цієї порстанови заставодержателю (позивачу) з роз'ясненням права стосовно можливості оскарження зазначеної постанови.
Відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Згідно ст. 17 Закону України « Про заставу» - заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.
Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про заставу» застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язання, установлених законом.
Як вбачається зі ст. 20 ЗУ «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Отже, права застави у позивача виникло раніше винесення постанови відповідачем про арешт майна третьої особи.
Позивач вважає, що арешт майна порушує його права, які закріплені у кредитному договорі, рівно як й права позивача визначені Законом України «Про заставу» згідно з якої у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до застави заставодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета застави переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в заставу нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації застави.
Відповідно до ч. 7 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.
Відповідно до ст. 114 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Керуючись ст.ст. 57, 58, 59, 60, 114 ЦПК України, ст.ст. 589, 590 ЦК України, ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 7, 11 ч. 3, 52 ч. 1, 54 ч. 3, 4, 7 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 17, 20, 28 Закону України «Про заставу», суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - задовольнити.
Виключити з акту опису та арешту відділу державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області ві 11 березня 2013 року у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової суми, автомобіль ВАЗ 21144 державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 та є предметом застави згідно кредитного договору № 6\4\30\2007\980-К\108, зареєстрованого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 07.08.2007 року за № 13811813.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області вжити заходи щодо вилучення з Єдиного державного реєстру заборонь відчуження об'єктів рухомого майна запису про обтяження шляхом накладення арешту на автомобіль ВАЗ 21144 державний номер НОМЕР_1, який внесено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 11 березня 2013 року відділу державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення апеляційної скарги через Дергачівський районний суд, а особами, які приймають участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення, у той же строк з моменту отримання копії рішення. Мотивувальна частина рішення буде виготовлена 14 серпня 2013 року.
Суддя: Якименко Л.О.
Судове рішення № 32932761, Дергачівський районний суд Харківської області було прийнято 13.08.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 619/1816/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: