Рішення № 32930637, 31.07.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" липня 2013 р.Справа № 921/703/13-г/14

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протектор" вул. Обліски 72, м.Долина, Долинський район, Івано-Франківська область,77503

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бумеранг" вул. Бережанська, 47, м.Тернопіль,46000

про cтягнення заборгованості в сумі 3000.00 грн.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Протектор" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бумеранг" про cтягнення заборгованості в сумі 3000.00 грн.

Позивач, обґрунтовуючи заявлені вимоги, посилається на порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого ним, на умовах укладеного договору поставки, товару, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в розмірі 3000.00 грн., стягнення якої і є предметом судового розгляду. Крім того, позивачем через канцелярію суду подано всі витребувані документи разом із клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ "Протектор".

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, причин цьому не повідомив, витребуваних документів не надав, хоча про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку ст.ст. 64, 87 ГПК України та п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. (повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи).

За таких обставин, зважаючи на неподання відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи здійснюється за правилами ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

За відсутності відповідного клопотання в порядку ст. 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

10.09.2002 р. між ТОВ "Протектор" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бумеранг" (покупець) було укладено договір постачання №208 (далі Договір).

За умовами даної угоди, постачальник зобов'язується провести роботу по виготовленню товару - відновити протектор автомобільної шини шляхом термічної наварки заготівки протектора на каркас шини, та передати товар у власність покупця, а покупець, у свою чергу, зобов'язується прийняти даний товар та оплатити його вартість на умовах даного договору (п. 1.1).

Пунктами 4.1, 4.2 договору сторони передбачили, що ціна товару встановлюється в рахунках -фактурах або у видаткових накладних, які є достатнім підтвердженням того, що сторони узгодили ціну на товар.

Оплата за товар здійснюється шляхом сплати грошових коштів на поточний рахунок Продавця відповідно до виставленого рахунка у сумі 100% вартості товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару (п. 6.1 договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання та діє протягом трьох років, але в будь-якому випадку до моменту виконання зобов'язань за ним сторонами (п. 7.1).

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 ЦК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору №208 від 10.09.2012р., відвантажено покупцю, згідно видаткової накладної №РН-0001862 від 19.09.2012р., продукцію на загальну суму 8100,00 грн.

Вартість отриманого товару контрагентом оплачено лише частково, в сумі 5100,00 грн., що є порушенням умов п. 6.1 угоди та підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку ТОВ "Протектор", а також підписаним 31.12.2012 р. обома сторонами актом звірки взаємних розрахунків.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на викладене, 19.03.2013р. позивачем направлено на адресу відповідача претензію №П/23 про сплату, наявної на той час, заборгованості, що залишена останнім без належного виконання.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, позивачем належними та допустимими доказами підтверджено заявлену до стягнення суму заборгованості в розмірі 3000,00 грн., яка не спростована відповідачем, а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ст. 1, 2, 32-34, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бумеранг" (вул. Бережанська, 47, м.Тернопіль,46000, ідентифікаційний код 31602501) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Протектор" (вул. Обліски 72, м.Долина, Долинський район, Івано-Франківська область,77503, ідентифікаційний код 33715205) - 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. основної заборгованості та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення

складено 12.08.2013р.