Постанова № 329304, 14.12.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.06 р. Справа № 7/76а

Суддя господарського суду Донецької області Малашкевич С. А. при секретарі судового засідання Пилипенко Н.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду адміністративну справуЗа позовом: Відкритого акціонерного товариства „Краматорськжилстрой” м. Краматорськ Донецької області

До відповідача: Державної податкової інспекції в м. Краматорськ Донецької областіПро: визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001742343/3/50140/10/232-311 від 11.11.2003 р. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 250 394, 50 грн.

за участюпредставника позивача: не з’явився представника відповідача: Черніка А.О., довіреність № 98 07.04.2006 р.В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство „Краматорськжилстрой”, м. Краматорськ звернулось до господарського суду з позовом до ДПІ в м. Краматорську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 08.08.03 р. № 0000152343/3, яким до нього були застосовані штрафні санкції в сумі 253750,00 грн.

Заявою від 27.05.06 р. № 081 позивач змінив предмет позову, а саме просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 11.11.03 р. № 0001742343/3/50140/10/23-311 про застосування штрафних санкцій в сумі 253 750,00 грн.Заявою від 11.07.06 р. № 086 позивач уточнив позовні вимоги, і просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 11.11.03 р. № 0001742343/3/50140/10/23-311 про застосування штрафних санкцій в сумі 250394,50 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в акті перевірки безпідставно вказано на порушення п. 2.10 „Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні”, оскільки кошти, які вносив гр. Коструб А. Н. в касу БУ-2 ВАТ „Краматорськжилстрой” були на виконання договору доручення № 1 від 25.06.02 р. “ Про отримання та внесення коштів в касу або на розрахунковий рахунок підприємства за продаж путівок на базі відпочинку „Берегова” та продажу послуг з надання катамаранів”, який був укладений у відповідності зі ст. 386 ЦК УРСР. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на встановлені актом перевірки від 13.01.03 р. № 3/Д/26-211-2 та доповненні до нього від 22.04.03 р. № 44-2343 порушення позивачем вимог п. 2.10 „Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні”, затвердженого постановою правління НБУ від 19.02.01 р. № 72 (з змінами та доповненнями), а саме перевіркою розрахунків, при реалізації путівок на базу відпочинку „Берегова” та наданні послуг катамаранів, встановлено не оприбуткування та несвоєчасне оприбуткування по касі підприємства готівкових коштів. У зв’язку з чим, відповідач вважає правомірним застосування до позивача на підставі п. 2.17 вказаного Положення штрафних санкцій. Відповідачем надавалися пояснення від 06.06.06 р. № 21726/10/10-013, в яких він вказав повний номер податкового повідомлення-рішення від 08.08.03 р. та на відсутність предмету спору, так як вказане повідомлення-рішення було відкликане ДПІ в м. Краматорську. Також відповідач зазначив, що додаткова перевірка позивача проводилась на підставі п. 3 „г” Указу Президента України від 23.07.98 р. № 817/98 „Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності”. Стосовно вилучення первинних документів відповідач зазначив, що згідно листа в. о. начальника прокурора м. Краматорська від 12.05.06 р. № 2318 повернути оригінали вилучених документів не вбачається можливим, оскільки кримінальна справа, яка була порушена стосовно продажу активів ВАТ „Краматорськжилстрой” спрямована до прокуратури Донецької області.

Відповідачем заявлялось клопотання від 06.06.06 р. № 21724/10/10-013, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ „Краматорськжилстрой”, на підставі ст. 100 кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з пропущенням строків звернення до адміністративного суду. Суд розцінив зазначене клопотання як заперечення на позовні вимоги.

В доповненнях до позову від 27.05.06 р. № 082 позивач зазначив, що в податковому повідомленні-рішенні від 11.11.03 р. підставою для застосування штрафних санкцій вказаний акт перевірки № 3Д/26/211-2 від 13.01.03 р., але в ньому взагалі відсутні посилання на порушення підприємством „Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні”. Такі порушення вказані в Доповненні до акту перевірки, складеного 13.01.03 р. за № 44-2343. Проте, „Порядок оформлення результатів документальних перевірок стосовно дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності – юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами”, затверджений ДПА України від 16.09.02 р. № 429 не передбачає такого документа як „Доповнення до акту перевірки”. Позивач також посилається на відсутність доказів вручення йому податкового повідомлення-рішення від 11.11.03 р. та помилки при визначені в ньому штрафних санкцій в сумі 253750,0 грн. Окрім того, позивач вважає, що ним не пропущений строк звернення до адміністративного суду, оскільки до 01.09.05 р. позовна давність передбачалась Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

В судовому засіданні керівник позивача надав пояснення з яких слідує, що про наявність оспорюваного рішення йому стало відомо під час ознайомлення з матеріалами кримінальної справи № 40-47070/3, яка знаходилась в провадженні прокуратури м. Краматорська.

Ухвалами від 25.05.06 р., від 13.06.06 р. та від 27.07.06 р. провадження у справі зупинялось, у зв’язку з заявленими сторонами клопотаннями.

Судом були досліджені письмові докази додані сторонами до матеріалів справи, заслухані пояснення і доводи сторін в обґрунтування вимог та заперечень.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив.

За результатами позапланової документальної перевірки БУ № 2 Відкритого акціонерного товариства „Краматорськжилстрой” з питання дотримання податкового законодавства за період з 01.01.02р. по 30.09.02 р., співробітниками ДПІ в м. Краматорську був складений акт від 13.01.03р. № 3/Д/26-211-2 (далі «акт перевірки»). Перевіркою встановлено порушення позивачем Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року N 72, зокрема, несвоєчасне оприбуткування по касі підприємства готівкових коштів на суму 671, 10 грн., та не проведення через РРО коштів в сумі 50 750, 00 грн.

22.04.03 р. відповідачем було складено доповнення № 44-2343 до акту перевірки від 13.01.03 р. (далі „доповнення до акту перевірки”). Зазначеним доповненням до акту перевірки було встановлено несвоєчасне оприбуткування у касі підприємства готівкових коштів на суму 50078,90 грн., що є порушенням п. 2.10 „Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні”, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року N 72,

На підставі акту перевірки, з урахуванням доповнення до нього, керівником Державної податкової інспекції в м. Краматорську було прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.04.03 р. № 0000152343/2/16472/10/23-313 про застосування до ВАТ „Краматорськжилстрой” штрафних санкцій в сумі 253 750 грн. за неповне та несвоєчасне оприбуткування готівки в касі підприємства.

За результатами адміністративного оскарження, ДПІ в м. Краматорську були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000152343/1/380-23-3-01237616 від 20.06.03 р.; № 0001742343/2/497-23-3-01237616 від 28.08.03 р.; № 0001742343/3/50140/10/23-311 від 11.11.03 р.

Позовною вимогою Відкритого акціонерного товариства „Краматорськжилстрой” є визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 11.11.03 р. № 0001742343/3/50140/10/23-311 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 250394,50 грн., з посиланням при цьому, на незаконність його прийняття.

Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відкрите акціонерне товариство „Краматорськжилстрой” звернулось до господарського суду за захистом своїх прав з порушенням річного строку, встановленого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства.

Оспорюване податкове повідомлення-рішення було надіслано позивачу 13.11.2003 р. рекомендованою кореспонденцією № 773 з повідомленням про вручення. Відповідно до відмітки поштового відділення на повідомленні про вручення, кореспонденція (оспорюване повідомлення-рішення) вручена позивачу 17.11.2003 р. через секретаря Никищенко.

Не беруться до уваги пояснення позивача стосовно того, що зазначена в повідомленні про вручення кореспонденції особа не мала повноважень отримувати кореспонденцію, що надходить позивачу.

Згідно п. 3 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з доданих до справи відповідачем поштових повідомлень про відсилку (вручення) позивачу іншої рекомендованої кореспонденції, у тому числі й податкових повідомлень-рішень, попередньо прийнятих по цьому ж самому акту перевірки, та рішень за результатами розгляду скарг при адміністративному оскарженні податкових повідомлень-рішень, кореспонденцію для позивача отримувала та ж сама особа—секретар Никищенко. Це, зокрема зазначено в повідомленнях № 2335, № 9815, № 2518, № 445 про вручення рекомендованої кореспонденції відповідно 23.06.2003 р., 01.08.2003 р., 29.08.2003 р., 07.11.2003 р. Позивачем не оспорюється отримання вищевказаної кореспонденції, відправленої відповідачем. До того ж, це підтверджується наступними за отриманнями секретарем Никищенко, оскарженнями податкових повідомлень-рішень № 0000152343 від 20.06.2003 р., № 0001742343/2 від 28.08.2003 р., та рішень за результатами розгляду скарг № 25128/10/23-311 від 20.06.2003 р., № 12547/10/25-013-5 від 26.08.2003 р., при адміністративному оскарженні.

За таких умов, суд вважає що наданими доказами у сукупності доводиться те, що оспрюване податкове повідомлення-рішення було належним чином надіслано позивачу, і саме з дня вручення такої кореспонденції—17.11.2003 р. він повинен був дізнатися про порушення своїх прав, у зв’язку з наявністю такого рішення.

Посилання позивача на те, що про порушення свого права він дізнався вперше тільки під час ознайомлення з матеріалами кримінальної справи № 40-47070/3, судом до уваги не приймається, оскільки спростовується вищепереліченими документальними доказами.

Посилання позивача на те, що позовна давність визначається Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є помилковими, оскільки зазначений закон є спеціальним законом з питань оподаткування і не регулює питання стоків оскарження рішень податкових органів, якими визначені штрафні санкції, які не пов’язані з обчисленням і сплатою податків. Саме до таких штрафних санкцій відносяться штраф за невиконання та несвоєчасне оприбуткування готівки в касі підприємства. Позовну давність для даної категорії спорів, в один рік слід обчислювати за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивачем не надані пояснення причин пропуску встановленого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України строку для подачі позову, а отже й не доведена поважність таких причин.

Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропуск строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідач в запереченнях та в судових засіданнях наполягав на застосуванні строку, визначеного ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, і на відмові, у зв’язку з цим, у позові.

За таких обставин, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Краматорськжилстрой” м. Краматорськ задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 86, 99, 100, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити в позовних вимогах Відкритого акціонерного товариства „Краматорськжилстрой” про визнання нечинним, прийнятого Державною податковою інспекцією в м. Краматорську, податкового повідомлення-рішення від 11.11.03 р. № 0001742343/3/50140/10/23-311 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 250 394,50 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова викладена у повному обсязі 18.12.2006 р.

Суддя Малашкевич С.А.