Рішення № 32929334, 08.08.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9057/13-ц

Провадження № 2/344/4207/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

08 серпня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Бойчука О.В.

секретаря Кондратів Х.І.

позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якій просить суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 750 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Свій позов позивач обґрунтувала тим, що 14.07.1990 року між сторонами було зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу у подружжя народилося дві доньки ОСОБА_4, яка є повнолітньою та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є неповнолітньою дитиною.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з підстав зазначених у позовній заяві, і просили суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача на її користь аліментів в розмірі не менше як 750,00 грн. щомісячно на дитину, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання за останнім відомим місцем проживання. Про причини неявки суд не повідомив.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що позивач просив винести заочне рішення, яке може бути переглянуте судом за заявою відповідача, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що за можливе провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши та давши належну оцінку зібраним по справі доказам, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 липня 1990 року між позивачем і відповідачем зареєстровано шлюб.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дітей (а.с. 3).

Про способи виконання обов'язку утримувати дитину в досудовому порядку сторони не домовилися, нотаріальних договорів не укладали.

Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України і роз'яснень, викладених в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Враховуючи встановлену частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини норму про приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, суд вважає, що стягування з ОСОБА_3 аліментів у твердій грошовій сумі якнайкраще забезпечить інтереси його неповнолітньої дитини.

При визначенні розміру аліментів, які слід стягувати з відповідача на користь позивача, суд керувався положеннями статті 182 Сімейного кодексу України та ураховував стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, відсутність в останнього інших неповнолітніх дітей, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно частини 1 статті 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Керуючись зазначеними нормами, оцінивши наявні у матеріалах справи додані до справи позивачем докази, розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік», всі наведені вище обставини та норми матеріального права, суд вважає, що з відповідача слід стягувати на користь позивача аліменти в межах розумного у розмірі, який підлягає індексації, 750 гривень 00 копійок.

Відповідно до частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 181 ч. 3, 182, 184 ч. 1 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_3, 1962 року народження, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер-НОМЕР_1, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер-2655002346, аліменти на утримання неповнолітньої дитини : доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 750 гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_5 до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3, 1962 року народження, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів - УДК у м. Івано-Франківську, код за ЄДРПОУ - 37952250, банк отримувача - ГУДК України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) - 836014, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 229 грн. 40 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Бойчук О.В.