Рішення № 32928341, 08.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6863/13 08.08.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технова" м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 3213029,83 грн.

Колегія суддів Паламар П.І. - головуючий

Кирилюк Т.Ю.

Ковтун С.А.

Представники:

від позивача Остапенко В.М.,

від відповідача не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

у квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним і відповідачем укладено договір № 14/07-ТЕ купівлі-продажу природного газу від 3 серпня 2012 р., згідно з яким він протягом липня-грудня 2012 року передав відповідачу 38404491 м3 газу вартістю 50279159,62 грн.

Всупереч умов договору відповідач частково оплатив одержаний природний газ, заборгувавши йому 2345533 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 86120,71 грн., три проценти річних з простроченої суми 130229,35 грн., пеню 651146,76 грн. а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував, посилаючись на відсутність його вини у простроченні зобов'язання по оплаті за договором, часткову оплату заявленої до стягнення суми боргу у розмірі 500000 грн. до часу звернення позивача в суд з указаним позовом. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю його представника у іншому судовому засіданні. У задоволенні цього клопотання судом відмовлено, оскільки відповідачем не надано доказів неможливості представлення в судове засідання іншого повноважного представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 3 серпня 2012 р. між сторонами по справі укладено договір № 14/07-ТЕ купівлі-продажу природного газу, згідно з умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу протягом липня-грудня 2012 року природний газ в обсязі до 53200000 м3 згідно наведеного графіку, а останній - прийняти та оплатити вартість одержаного газу та послуг з його транспортування.

Відповідно до умов п. 5.2 договору ціна природного газу з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом становила 1309,20 грн. з ПДВ.

Згідно п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок здійснюється до 14-го числа наступного за місяцем поставки.

Строк дії договору відповідно до п. 11.1 договору встановлений з моменту його підписання сторонами і діє в частині поставки газу з 1 липня 2012 р. до 31 грудня 2012 р., в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями представника позивача, наявною у матеріалах справи копією вищезгаданого договору.

Поясненнями сторін, актами приймання-передачі природного газу від 31 липня 2012 р., 31 серпня 2012 р., 30 листопада 2012 р., 31 грудня 2012 р., випискою з рахунку позивача з 1 жовтня 2011-28 лютого 2013 років, стверджується факт передачі позивачем відповідачу протягом липня-грудня 2012 року 38404491 м3 природного газу вартістю 50279159,62 грн.

Заявляючи позов позивач виходив з того, що оплата за одержаний природний газ проведена відповідачем у розмірі 47933626,62 грн.

При цьому, як слідує з його пояснень та поданого розрахунку, у загальній сумі платежу ним не було враховано проведену відповідачем на підставі платіжного доручення № 3 від 21 березня 2013 р. оплату у розмірі 500000 грн.

Враховуючи, що вимоги в частині стягнення 500000 грн. боргу заявлені безпідставно, то у позові в цій частині відповідно до ст. 16 ЦК України слід відмовити.

Таким чином, проданий позивачем на підставі спірного договору природний газ оплачений відповідачем у загальному розмірі 48433626,62 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 1845533 грн. боргу (50279159,62-48433626,62), а також 86120,71 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 130229,35 грн. три проценти річних з простроченої суми, 651146,76 грн. передбаченої п. 7.2 договору пені, нарахованих позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору.

Розрахунок сум штрафних і фінансових санкцій проведений позивачем до часу проведення відповідачем платежу на підставі платіжного доручення № 3 від 21 березня 2013 р. на суму фактичної заборгованості того часу, тому посилання відповідача з цього приводу є безпідставними.

Доводи відповідача щодо відсутності його вини у простроченні виконання спірного зобов'язання суперечать зібраним у справі доказам та вимогам ч. 1 ст. 625 ЦК України.

Доказів укладення між сторонами у справі на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 167 від 20 березня 2013 р. договору про організацію взаєморозрахунків для одержання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію суду не надано.

Також позивачем не доведено того факту, що такий договір не був укладений з вини позивача, оскільки, як вбачається з доданого до матеріалів проекту цього договору, він, окрім позивача, не підписаний також Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернігівській області, на яке в порядку постанови Кабінету Міністрів України № 167 від 20 березня 2013 р. покладено обов'язок перерахування субвенції шляхом залучення коштів з єдиного казначейського рахунка, тобто першого платника.

Інших доводів, які б спростовували обґрунтованість заявлених вимог, суду не надано.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Києва задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технова" (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 38, кв. 36, код 24100060) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код 20077720) 1845533 грн. боргу, 86120,71 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 130229,35 грн. три проценти річних з простроченої суми, 651146,76 грн. пені, 54260,94 грн. витрат по оплаті судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Колегія суддів : П.І.Паламар - головуючий

Т.Ю.Кирилюк

С.А.Ковтун