Постанова № 32928184, 31.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2013 р. Справа №805/9576/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Лазарєва В.В.,

при секретарі Мірошниченко А.О.,

за участю

представника позивача Віннікова В.О.,

представника відповідача Тюшкиної Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області до державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з квітня 2013 року по червень 2013 року у розмірі 2 997 147, 76 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з квітня 2013 року по червень 2013 року у розмірі 2 997 147, 76 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними особового рахунку страхувальника у відповідача мається заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з квітня 2013 року по червень 2013 року за списком № 1 у розмірі 2 997 147, 76 грн.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком. Відповідачеві надсилалися повідомлення про фактичний розрахунок витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а також акти звірки розрахунків по сплаченим пенсіям, але витрати відшкодовані не були, в зв'язку з чим утворилась заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з квітня 2013 року по червень 2013 року у розмірі 2 997 147, 76 грн.

Оскільки, зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач, на підставі частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, вважає, що витрати на виплату та доставку пільгових пенсій до 01.01.2004 року відшкодуванню відповідачем не підлягають. Однак, всупереч положенням законодавства позивачем включено до розрахунків суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, що набули право на отримання пільгових пенсій до 01.01.2004 року. Крім того, зазначила про динамічне зростання суми розміру пенсій, фактичні витрати з виплати та доставки яких заявлені до відшкодування, тому вважає, що позивачем в суму відшкодування включено до розрахунку доплати, надбавки і підвищення, що суперечить п. 6.6 Інструкції.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Відповідач - державне підприємство «Селидіввугілля» є юридичною особою з 06.06.2005 року, код ЄДРПОУ 33426253, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 11).

Спірна сума заборгованості враховується безпосередньо за відокремленим підрозділом «Шахта 1/3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» без права юридичної особи.

Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV в частині пенсій призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за період з квітня 2013 року по червень 2013 року у розмірі 2 997 147, 76 грн.

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату на доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону № 1788-XII було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до п.п. 1, 2 ст. 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Відповідно до абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України від «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Абзацом 3 п. 1 ст. 4 Закону України від «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату і доставку пенсій, призначених особам, відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV).

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII.

Як встановлено судом, спір у справі стосується відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля», відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ (список №1), тому суд приходить до висновку про обов'язок відповідача щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 25 вересня 2012 року за результатами адміністративної справи за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до закритого акціонерного товариства «Росава» про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій, з одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, посилання представника позивача на те, що позивач не повинен відшкодовувати УПФ витрати на виплату та доставку пенсії, призначених відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ до 01 січня 2004 року, тобто до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, суд вважає необґрунтованими, оскільки Закон в цій частині не містить виключень.

Згідно з абзацом п'ятим частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV починаючи з 01.01.2004 року підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, з 01.01.2004 року законом покладено на відповідача обов'язок відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, що виплачуються на користь вказаних вище осіб, з поступовим збільшенням таких витрат до набуття особою права на пенсію за віком відповідно до Закону України № 1058-IV.

Суд також відмічає, що відповідно до пункту 6.2 Інструкції 21-1 про порядок обчислення і сплати підприємствами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція 21-1), витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно положень пункту 6.5 Інструкції 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції 21-1, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Згідно з наявними у матеріалах справи розрахунком суми позову (а.с. 170), розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.12-169) загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, що підлягає відшкодуванню відповідачем за період з квітня 2013 року по червень 2013 року за списком № 1 становить 2 997 147, 76 грн.

Ствердження відповідача відносно того, що позивачем в суму відшкодування включено доплати, надбавки і підвищення суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження з огляду на наступне.

«Надбавки та підвищення», які встановлюються та виплачуються відповідно до положень Закону № 1788-XII відрізняються від поняття «збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку», визначеного Законом № 1058-IV, оскільки законодавством передбачено не тільки різні підстави для таких змін розмірів пенсій (під час встановлення та виплати додаткових доплат, надбавок, підвищень застосовуються норми Закону № 1788-XII, під час здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням збільшення, яке відбулось внаслідок її перерахунку, - Закон № 1058-IV), а й правові наслідки - додаткові доплати, надбавки, підвищення мають окремий статус та обліковуються окремими рядками, а збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку за нормами Закону №1058-IV становить її основний розмір.

Крім цього, територіальні управління ПФУ зобов'язані надсилати розрахунки боржникам по пільгових пенсіях, а також повідомляти про перераховані пенсії, що свідчить про обов'язок підприємств відшкодовувати основний розмір пенсій в повному обсязі, в тому числі перераховані пенсії.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 25 вересня 2012 року за результатами адміністративної справи за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до закритого акціонерного товариства «Росава» про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій, з одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

У відповідності до ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги УПФ є обґрунтованими підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області до державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з квітня 2013 року по червень 2013 року у розмірі 2 997 147, 76 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33426253) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з квітня 2013 року по червень 2013 року у розмірі 2 997 147 (два мільйона дев'ятсот дев'яносто сім тисяч сто сорок сім) грн. 76 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 31 липня 2013 року.

Постанова виготовлена у повному обсязі 05 серпня 2013 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лазарєв В.В.