Рішення № 32925509, 07.08.2013, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 07.08.2013

Справа N 320/5774/13-ц

(2/320/2219/13)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

« 07» серпня 2013 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Кучеренко В.В.

при секретарі: Левандовської Т.Ю.

за участю представників: позивача - Алексеєнко В.П., відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі справу за позовом комунального підприємства «Райсількомунгосп» Мелітопольської районної ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за комунальні послуги в сумі 3 241 грн. 40 копійок та витрати по сплаті судового збору у розмірі 229,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 200 грн., зазначаючи, що відповідачі по справі проживають в АДРЕСА_1. Позивач надає відповідачам комунальні послуги з водопостачання та вивезення сміття, а відповідачі користуються зазначеними послугами. Заяви про припинення прийняття послуг та претензій на якість цих послуг відповідач не пред'являв та продовжує їх використовувати для власних потреб, що свідчить про погодження сторонами взаємних правовідносин. Однак відповідачі не вносять оплату на розрахунковий рахунок КП «Райсількомунгосп» Мелітопольської міської ради» за отримання комунальних послуг. Станом на 01 лютого 2013 року заборгованість складає 3 241,40 гривень.

16.07.2013 року позивач уточнив свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 2 494,20 грн., яка складається з 1 888,20 грн. - заборгованість за водопостачання; та 606,00 грн. - за вивіз сміття. Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 229,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 200 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, викладені в уточненій позовній заяві підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні позов визнали частково та пояснили, що згодні з заборгованістю за вивіз сміття, а з заборгованістю по водопостачанню не згодні за наступними підставами. Так, зазначили, що на АДРЕСА_2 колонок не має, у дворі її домоволодіння знаходиться колодязь, який використовується для технічних потреб. З 2010 року вона замовляє питну воду в Аква-Сервісі. Відповідно до п. 11.11 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України від 01.07.1994 року громадяни можуть бути звільнені від сплати за користування водою з водорозборів, якщо буде встановлено, що вони користуються водою з іншого джерела. Також зазначили, що позивач не надає послуги з водопостачання у зв'язку з тим, що у місці встановлення водозабірної колонки по АДРЕСА_2 для колективного користування мешканців вказаної вулиці була демонтована, хоча вона встановлювалася за власний кошт мешканців вулиці. Крім того, пояснили, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 не було укладено договір про надання послуг з водопостачання шляхом вуличного водозабору (колонка), тому не можливо встановити наявність та зміст прав та зобов'язань сторін у цих правовідносинах. Також відповідачка пояснила суду, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 вони не проживають вже тривалий час, а тому не повинні сплачувати за комунальні послуги за вказаною адресою.

Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судове засіданні не з'явилися, до суду надали заяви, в яких просять розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги визнають частково в частині заборгованості за вивіз сміття. Інші позовні вимоги не визнають.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів, їх представника, показання свідка ОСОБА_8, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню по наступним підставам.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно довідки голови Костянтинівської сільської ради № 3435 від 18.09.2012 року у житловому будинку АДРЕСА_1 проживають: ОСОБА_3, 1959 року народження, яка має склад сім'ї - ОСОБА_4, 1983 року народження, - син; ОСОБА_7, 1984 року народження, - невістка; ОСОБА_9, 2009 року народження, онука /а.с.10/.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні прав та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як вбачається з вимог ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до п 8.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року, вуличні водозабори (колонки) призначені для колективного водокористування споживачів, які не підключені до центрального водогону.

Як встановлено у судовому засіданні будинок відповідачки ОСОБА_3 до мереж КП «Райсількомунгосп» Мелітопольської районної ради» не підключений.

Відповідно до рішень Костянтинівської сільської ради про затвердження тарифів на послуги водопостачання та вивіз твердих побутових відходів, які маються у матеріалах справи /а.с.6,7,8/, встановлено порядок оплати комунальних послуг, а саме оплата за водопостачання та водовідведення, а також вивід ТПВ вноситься на розрахунковий рахунок КП «Райсількомунгосп» Мелітопольської районної ради».

Судом встановлено, що КП «Райсількомунгосп» Мелітопольської районної ради» надавало послуги відповідачам по водопостачанню, водовідведенню та вивезенню ТПВ.

Однак відповідачі не виконують зобов'язання по сплаті витрат за послуги водопостачання та визів ТПВ.

Судом також встановлено, що відповідачі мають заборгованість за надані КП «Райсількомунгосп» Мелітопольської районної ради» комунальні послуги за період з 01.07.2012 року по 01.07.2012 року у розмірі 2 494,20 грн., з яких 1 888,20 грн. за послуги водопостачання, та 606,00 грн. за вивіз ТПВ.

Відповідно до акту від 26.07.2013 року встановлено, що усі колонки загального користування у кількості 14 штук, які розташовані на території села Костянтинівка Мелітопольського району, знаходяться у робочому стані.

Більш того, згідно довідки голови Костянтинівської сільської ради № 1101 від 12.11.2012 року на території села Костянтинівка є в наявності 14 водопровідних колонок загального користування /а.с. 25/.

Отже, суд відноситься критично до наданого відповідачем акту, складеного депутатом Костянтинівської сільської ради, ОСОБА_10, що по АДРЕСА_2 вуличних водозаборів (колонок) загального користування не має з 2009 року, та не приймає його до уваги за наступними підставами. Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в України», до повноважень депутатів селищних рад не відносяться повноваження на складання актів, які б затверджували певні обставини, а отже депутат ОСОБА_10 не мав відповідних повноважень на складання вищезазначеного акту. Крім того, вказаний акт спростовується актом від 26.07.2013 року та довідкою голови Костянтинівської сільської ради № 1101 від 12.11.2012 року, відповідно до яких на території с. Костянтинівка мається 14 колонок загального користування.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідачки на ту обставину, що відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не проживають за вказаною адресою, а проживають у іншому місці та сплачують комунальні послуги за місцем свого проживання, а тому розрахунок заборгованості повинен бути розрахована на одну особу, а не на чотирьох осіб.

Так, відповідачами до суду не було надано жодних доказів того, що вони зверталися до сільської ради з заявою про зміну місця проживання та про те, що вони сплачують комунальні послуги за іншою адресою проживання, а тому вони повинні сплачувати комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1

Крім того, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що близько шести років колонок у с. Костянтинівка не має. Найближча колонка знаходиться близько 1 км від місця проживання відповідачки. Також зазначив, що знає відповідачку приблизно 5-6 років, розмовляє з нею телефон три рази на тиждень, інколи приїжджає до неї. Ніколи не бачив, щоб відповідачка користувалася колонкою, воду їй привозить її син.

Однак суд критично відноситься до показань вказаного свідка, оскільки він бачиться з нею дуже рідко, а тому суд приходить до висновку, що даний свідок не може стверджувати однозначно, що відповідачка не користується колонкою загального користування, оскільки це вона може робити, коли він не бачить та не знає про це.

Відповідачкою до суду було надано договір поставки води у заставній тарі від 01.04.2013 року, відповідно до якого вона замовляє питну воду у ПАТ «ІДС Аква Сервіс» /а.с. 24/. Також на підтвердження вказаної обставини відповідачка надала довідку про те, що вона користується водою «Аляска» концерну «ІДС Аква Сервіс» з 10.03.2012 року по 24.07.2013 року.

Однак суд не може прийняти дані доводи, як безспірний доказ того, що відповідачка не користується водою загального користування для власних потреб.

Також суд не враховує доводи відповідачки про те, що вона не сплачуює за послуги позивача, в зв'язку з тим, що договір про надання послуг між КП «Райсількомунгосп» Мелітопольської районної ради» та нею укладено не було.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано розшифровку суми заборгованості відповідача за користування послугами водопостачання та вивозу ТПВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, суд вважає, що відповідачі виконують взяті на себе зобов'язання неналежним чином, а тому з них слід солідарно стягнути заборгованість по оплаті комунальних послуг в сумі 2 494 гривні 20 копійок.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені неї і документально підтверджені судові витрати.

Отже, на підставі ст. 88 ЦК України стягненню з відповідачів також підлягають й витрати по сплаті судового збору у розмірі 229,20 грн.

Крім того, в матеріалах справи також мається квитанція № 2401-9 від 24.01.2013 р. та квитанція № 2404-8 від 25.04.2013 року, згідно яких позивачем сплачено витрати на правову допомогу у розмірі 200 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Тому суд вважає за можливе стягнути солідарно з відповідачів сплачені позивачем витрати на правову допомогу в сумі 200 грн.

Керуючись ст. ст. 64, 66, 68 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», «Правилами надання послуг з вивезення твердих побутових відходів», ст. ст. 509, 526, 610 ЦК України, ст. ст. 15, 57, 59, 84, 107, 174, 208, 212-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов комунального підприємства «Райсількомунгосп» Мелітопольської районної ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за комунальні послуги задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь комунального підприємства «Райсількомунгосп» Мелітопольської районної ради код ЄДРПОУ 31880284, р/р26003619938436 в Мелітопольському відділенні ПАТ «Промінвестбанк» в Запорізькій області, МФО 300012, дві тисячі чотириста дев'яносто чотири гривні 20 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь комунального підприємства «Райсількомунгосп» Мелітопольської районної ради код ЄДРПОУ 31880284, р/р26003619938436 в Мелітопольському відділенні ПАТ «Промінвестбанк» в Запорізькій області, МФО 300012, витрати по оплаті судового збору 229 гривень 40 копійок та судових витрат за правову допомогу 200 гривень.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: