Постанова № 32924191, 14.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 р. Справа № 2а-12649/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська (далі - УПФУ) до Державного Дніпропетровського Ліварно-механічного заводу про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2010 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного Дніпропетровського Ліварно-механічного заводу, в якому просив стягнути з відповідача на користь УПФУ заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №1 за період 01.09.2010 по 25.09.2010 в сумі 1131,19 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок того, що відповідач не вніс до Пенсійного фонду кошти на виплату і доставку пільгових пенсій ним було порушено вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, у зв`язку з чим у нього утворилась недоїмка у сумі 1131,19 грн.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте у судове засідання не з'явився, але надав до суду клопотання, в якому просив позовні вимоги задовольнити та розгляд справи провести без його участі у порядку письмового провадження.

Відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, проте, у судове засідання не з'явився..

Згідно з ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Разом з тим, ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вважає за можливе розгляд справи провести у порядку письмового провадження за наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви та письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державного Дніпропетровський Ліварно-механічний завод зареєстрований в УПФУ як платник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у тому числі збору на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій застрахованим особам.

Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року(далі - ЗУ №1058) та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплати в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень ЗУ №1058, ЗАТ «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» зобов'язано вносити з коштів, призначених на оплату праці, плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Згідно п.6.4, п.6.5 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Ці розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. На підставі п.6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень ЗУ №1058 в частині пенсій призначених відповідно до пунктів «а» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», УПФУ нараховані відповідачу таких витрати за період 01.09.2010 по 25.09.2010 в сумі 1131,19 грн., проте у встановлений законом строк визначені суми фактичних витрат не були перераховані до УПФУ, у зв'язку з чим у відповідача виникла недоїмка у сумі 1131,19 грн. Протягом розгляду справи доказів сплати такої недоїмки відповідач суду не надавав.

Таким чином, відповідач не відшкодував у встановлений законом строк фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період 01.09.2010 по 25.09.2010.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, віршуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Згідно зі ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність заборгованості у відповідача зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №1 за період 01.09.2010 по 25.09.2010 в сумі 1131,19 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська до Державного Дніпропетровського Ліварно-механічного заводу про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Державного Дніпропетровського Ліварно-механічного заводу (ЄДРПОУ 02500221) на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська (ЄДРПОУ 21928077) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах по списку №1 за період 01.09.2010 по 25.09.2010 в сумі 1131,19 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 14.05.2013. СуддяО.С. Луніна О.С. Луніна