Постанова № 32923740, 07.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року Справа № 5004/305/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М. суддівГольцової Л.А. Іванової Л.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк"на рішення від та на постанову відгосподарського суду Волинської області 16.04.2013 Рівненського апеляційного господарського суду 05.06.2013у справі господарського суду № 5004/305/12 Волинської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Волиньметбуд" до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус ОСОБА_4 третя особа із самостійними вимогами на предмет спору Луцька міська рада

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Луцької міської ради 1. ОСОБА_5 2. ОСОБА_6 3. ОСОБА_7 4. ОСОБА_8 5. ОСОБА_9 6. ОСОБА_10 7. ОСОБА_11 8. ОСОБА_12 9. ОСОБА_13 10. ОСОБА_14 11. ОСОБА_15 12. ОСОБА_16 13. ОСОБА_17 14. ОСОБА_18 15. ОСОБА_19 16. ОСОБА_20 17. ОСОБА_21 18. ОСОБА_22 19. ОСОБА_23 20. ОСОБА_24 21. ОСОБА_25 22. ОСОБА_26 23. ОСОБА_27 24. ОСОБА_28 25. ОСОБА_29 26. ОСОБА_30 27. ОСОБА_31 28. ОСОБА_32 29. ОСОБА_33 30. ОСОБА_34 31. ОСОБА_35 32. ОСОБА_35 33. ОСОБА_36 34. ОСОБА_37 35. ОСОБА_38 36. ОСОБА_39 37. ОСОБА_40 38. ОСОБА_41 39. ОСОБА_42 40. ОСОБА_43 41. ОСОБА_44 42. ОСОБА_45 43. ОСОБА_46 44. ОСОБА_47 45. ОСОБА_48 46. ОСОБА_49 47. ОСОБА_50

за участюПрокуратури міста Луцька про визнання виконавчих написів приватного нотаріуса № 85 та № 87 від 19.01.2012 такими, що не підлягають виконанню у судовому засіданні взяли участь представники:- позивачаповідомлений, але не з'явився;- відповідачаОСОБА_51;- третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаповідомлений, але не з'явився;- третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору (Луцької міської ради) ОСОБА_52;- третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Луцької міської ради - прокуратури Грицюк С.Р.; Томчук М.О.;

ВСТАНОВИВ:

20.03.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньметбуд" звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" про визнання виконавчих написів нотаріуса № 85 та № 87 від 19.01.2012 такими, що не підлягають виконанню.

22.05.2012 Луцька міська рада звернулась до господарського суду Волинської області як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору з позовом до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" про визнання виконавчих написів нотаріуса № 85 та № 87 від 19.01.2012 такими, що не підлягають виконанню.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Волинської області від 16.04.2013 у справі № 5004/305/12 (суддя Філатова С.Т.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 (колегія суддів у складі: Сініцина Л.М. - головуючий суддя, судді Гудак А.В., Олексюк Г.Є.), позов третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору задоволено; виконавчі написи нотаріуса № 85 та № 87 від 19.01.2012 визнано такими, що не підлягають виконанню; Товариству з обмеженою відповідальністю "Волиньметбуд" в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 16.04.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 у справі № 5004/305/12.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, звернення до суду має бути пов'язане із необхідністю захисту порушених або оспорюваних прав чи охоронюваних законом інтересів позивача і, відповідно, задоволення позовних вимог можливе у разі, якщо суд встановить порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

У поданій позовній заяві позивач просить суд визнати виконавчі написи нотаріуса № 85 та № 87 від 19.01.2012 такими, що не підлягають виконанню.

Обґрунтовуючи підстави звернення з позовом, позивач зазначав, що спірні виконавчі написи нотаріуса порушують його охоронювані законом права та інтереси як іпотекодавця (майнового поручителя) за договорами іпотеки № 2121 та № 422.

При прийнятті оскаржуваних судових рішень місцевий та апеляційний господарські суди, керуючись, приписами наведених норм на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, встановивши, що рішенням господарського суду Волинської області від 26.11.2009 у справі № 02/45-92 за позовом прокурора міста Луцька в інтересах Луцької міської ради до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області, ТОВ "Волиньметбуд", КП "Промбуд-6" про часткове визнання недійсним додатку до договору купівлі-продажу від 14.09.1993, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області та організацією орендарів Орендного підприємства "Волиньбуд" в частині передачі гуртожитку по вул. Ковельській, 3 у м. Луцьк про визнання недійсним свідоцтва про право власності на вказаний гуртожиток, виключення його зі статутного фонду та передачу в комунальну власність Луцької міської ради, позов прокурора міста Луцька задоволено та виключено другий, третій та четвертий поверхи гуртожитку № 2 та приміщення котельні по вул. Ковельській, 3 у м. Луцьку із статутного фонду ТОВ "Волиньметбуд", а саме: приміщення другого поверху, №№ з 1-62 по 1-100. загальною площею 456,3 кв. м.; приміщення третього поверху, №№ з 1-101 по 1-140 загальною площею 459,0 кв. м.; приміщення четвертого поверху, №№ з 1-141 по 1 186 загальною площею 458,9 кв. м.; приміщення котельні № 1-40 площею 90,5 кв. м. (в тому числі обладнання котельні) в підвалі будівлі гуртожитку № 2 по вул. Ковельській, 3 м. Луцьку; визнано перераховані приміщення комунальною власністю територіальної громади міста Луцька; на виконання рішення господарського суду Волинської області від 26.11.2009 у справі № 02/45-92, рішенням Луцької міської ради від 03.11.2010 № 68/103 "Про прийняття у міську комунальну власність приміщення гуртожитку та котельні, що знаходяться за адресою: м. Луцьк, вул. Ковельська, 3" було дано згоду на прийняття у міську комунальну власність приміщень другого, третього та четвертого поверхів гуртожитку та котельні, що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Ковельська, 3; передано на баланс комунальних підприємств, а саме: приміщення другого, третього та четвертого поверхів гуртожитку - на баланс Житлово-комунальному підприємству № 3; котельню - на баланс Державному комунальному підприємству "Луцьктепло"; 16.12.2010 рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 838-1 "Про затвердження акта прийняття-передачі гуртожитку та котельні на вул. Ковельській, 3 в комунальну власність" затверджено акт прийняття передачі другого, третього та четвертого поверхів гуртожитку та котельні на вул. Ковельська, 3 в міську комунальну власність; беручи до уваги те, що рішенням господарського суду Волинської області від 25.12.2012 у справі № 5004/1276/12, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2013, визнано недійсним договір іпотеки від 31.03.2008 № 2121 та договір іпотеки від 10.04.2008 № 422, на підставі яких і вчинено оспорювані виконавчі написи № 85 та № 87 від 19.01.2012; дійшли обґрунтованого висновку про те, що у позивача відсутнє порушене суб'єктивне матеріальне право або охоронюваний законом інтерес на захист якого подано позов, тобто, права позивача спірними виконавчими написами не порушено та правомірно відмовили у задоволенні позову.

Водночас, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Луцької міської ради до ПАТ "Західінкомбанк" про визнання виконавчих написів приватного нотаріуса № 85 та № 87 від 19.01.2012 такими, що не підлягають виконанню, оскільки як встановлено судами попередніх інстанцій на час вчинення виконавчих написів майно, передане в іпотеку, знаходилось в комунальній власності територіальної громади міста Луцьк та мешканців гуртожитку, до того ж, рішенням господарського суду Волинської області від 25.12.2012 у справі № 5004/1276/12, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2013, договори іпотеки, на підставі яких вчинені оспорювані виконавчі написи, визнані недійсними.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що рішеннями у справі № 02/45-92 та у справі № 1/79-75 на один і той самий об'єкт визнано право власності як за Луцькою міською радою так і за ТОВ"Волиньметбуд", в той час як суди попередніх інстанцій надали перевагу рішенню у справі № 02/45-92 не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки рішенням господарського суду Волинської області від 26.11.2009 у справі № 02/45-92 виключено зі статутного фонду ТОВ "Волиньметбуд" 2-й, 3-й та 4-й поверхи гуртожитку та передано їх у комунальну власність територіальної громади міста Луцька.

Всі інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, крім того, вони були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, та обґрунтовано відхилені судами; при цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду у справі відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" залишити без задоволення, рішення господарського суду Волинської області від 16.04.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 у справі № 5004/305/12 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Л.Б. ІВАНОВА