Ухвала суду № 32923448, 07.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року справа №812/4143/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Юрко І.В., Блохіна А.А., секретаря судового засідання Мартакова О.А., за участі представників позивача Шайтури О.М., Сегєєвої М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі № 812/4143/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2012 року № 00019015309,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 29.04.2013 року звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім», за результатами якої складено акт від 13.11.2012 року № 213/15-327/21833721. В акті перевірки вказано на порушення позивачем п.201.10 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, що свідчить про заниження суми податкових зобов'язань заявлених у податковій декларації. На підставі зазначеного акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 28.11.2012 року № 00019015309 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 12959,29 грн. Позивач не погоджується з податковим повідомленням - рішенням, а також з висновками камеральної перевірки, та вважає їх неправомірними, необгрунтованими та такими, що суперечать діючому законодавству, у зв'язку з чим просив суд скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області від 28 листопада 2012 року форми «Р» № 00019015309 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 12959,29 грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, якою просить відмовити у задоволені позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України та зазначає, що позивачем неправомірно було віднесено до податкового кредиту вересня 2012 року податкові накладні за січень, червень та серпень 2012 року, по яких відсутній факт реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та невірно оформлені, що призвело до втрат бюджету в розмірі 10367,43 грн.

Представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. За нормами пункту другого частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, його неприбуття не є перешкодою для судового розгляду.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

18.10.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» надало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року, в якій визначило суму податку на додану вартість (надалі - ПДВ), яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду.

У додатку 8 до декларації з ПДВ за вересень 2012 року (заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д8) позивач також відобразив суми по податкових накладних, отриманих несвоєчасно та з порушенням діючого податкового законодавства від ПП «СХІД», ПАТ «Луганськ-Авто» Філії «Автоцентр на Молодіжній» та ТОВ «Оптіум - Компані» зазначеним вище постачальникам (а.с. 130).

Відповідачем було проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім», за результатами якої складено акт від 13.11.2012 року № 213/15-327/21833721.

В акті вказано, що позивачем до декларації з податку на додану вартість подано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну на ПП «СХІД», ПАТ «Луганськ-Авто» Філія «Автоцентр на Молодіжній» та ТОВ «Оптіум - Компані» щодо відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, невірного оформлення та невірно вказаної дати. В зазначену заяву із скаргою включено податкові накладні, виписані в січні, червні та серпні 2012 року, що не відповідає вимогам п.201.10 ст.201 розділу V Податкового кодексу України та не дає права позивачу на включення сум податку на додану вартість до складу кредиту (а.с.8-9).

Позивачем надано заперечення до зазначеного акту перевірки за № 536 від 20.11.2012 року (а.с.13-14).

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 28 листопада 2012 року № 00019015309 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 12959,29 грн. за вересень 2012 рокц (а.с.11).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність прийнятого податкового повідомлення - рішення з наступних підстав.

Відповідно до пункту 14.1.18 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно пункту 200.1 статті 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Кодексу).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Колегія суддів вважає, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що в рамках розбіжностей здійснення господарсько-правових відносин з позивачем ПАТ «Луганськ-Авто» Філія «Автоцентр на Молодіжний» видано податкову накладну № 33/1 від 09.08.2012 обсягом поставки на 170,49 грн., в тому числі сума ПДВ у розмірі 34,10 грн. Вказана податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В рамках здійснення господарсько-правових відносин між позивачем та ТОВ «Оптіум - Компані»: 10.01.2012 видано податкову накладну № 273 обсягом поставки на 16666,67 грн., в тому числі сума ПДВ у розмірі 3333,33 грн.; 11.01.2012 видано податкову накладну № 327 обсягом поставки на 23666,67 грн., в тому числі сума ПДВ у розмірі 4733,33 грн.; 12.01.2012 видано податкову накладну № 389 обсягом поставки на 8333,33 грн., в тому числі сума ПДВ у розмірі 1666,67 грн. У зазначених податкових накладних невірно вказано дату складання.

В рамках здійснення господарсько-правових відносин між позивачем та ПП «СХІД» 15.06.2012 видано податкову накладну № 13 обсягом поставки на 3000,00 грн., в тому числі сума ПДВ у розмірі 600,00 грн. Вказана податкова накладна є невірно оформленою.

Суми податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» включена позивачем до складу податкового кредиту в вересні 2012 року (а.с. 123-126).

З положень розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України вбачається, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум податку на додану вартість, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

Абзац 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, заява із скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача відсутні підстави для здійснення висновку про неправомірність формування позивачем податкового кредиту за податковою декларацією за вересень 2012 року оскільки позивачем були надані всі необхідні копії первинних документів, що підтверджують право формування податкового кредиту, а саме: копії банківських виписок, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, копії податкових накладних, копія акту здачі - прийняття виконаних послуг, копія договору, копії рахунків - фактури, копія акта виконаних робіт, копія журналу реєстрації вхідної кореспонденції, що знайшло своє підтвердження і в акті перевірки від 04 лютого 2013 року за № 72/22-200/21833721 (а.с.132-165).

Крім того, згідно відповіді на питання № 9 Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 16 лютого 2012 року № 127 платник податку має право сформувати податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які взяті на облік у поточному звітному періоді, але виписані у податкових періодах, що передує звітному, серед іншого, у разі, якщо податкові накладні, взяті на облік у звітному періоді, з дати виписки яких не минуло 365 календарних днів (тобто до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011 року могли бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше травня 2010 року; до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2012 року відповідно можуть бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше березня 2011 року) - загальне правило.

В таких випадках не вимагається документального підтвердження причин отримання податкових накладних у періодах, наступних за періодом, в якому вони були виписані, а суми податку відображаються у реєстрі отриманих податкових накладних поточного звітного періоду та у складі податкового кредиту звітного періоду (рядок 10.1 декларації).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області у справі № 812/4143/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі № 812/4143/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2012 року № 00019015309 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 12 серпня 2013 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді А.А. Блохін

І.В. Юрко