Рішення № 32920780, 12.07.2013, Ленінський районний суд міста Севастополя

Справа № 764/2642/13-ц

Провадження № 2/764/1612/2013

Категорія 54

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" липня 2013 р. Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді - Кукурекіна К.В.,

при секретарі - Яцук Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» в особі відділення № 2 ПАТ «Банк «Таврика» в м. Севастополі про захист прав споживача та стягнення заборгованості за договором банківського вкладу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ПАТ «Банк «Таврика» в особі відділення № 2 ПАТ «Банк «Таврика» в м. Севастополі з вимогами про стягнення суми депозитного внеску з нарахованими відсотками відповідно до Договору банківського строкового вкладу «Пенсійний» (391-550) № ПСГ(391)10662 від 09.02.2012 року. Позовні вимоги мотивовані тими обставинами, що між позивачем та відповідачем був укладений вищевказаний Договір на суму 316900,00 гривень, зі сплатою відсотків з розрахунку 21,5% річних, строком повернення до 06.03.2013 року. 04 березня 2013 року позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату вкладу по закінченню строку його дії, тобто 06.03.2013 року. Листом від 04.03.2013 р. відповідач повідомив позивача про те, що 20.12.2012 року на підставі постанови Правління Національного банку України №548, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 12 та ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», АТ «Банк «Таврика» віднесено до категорії неплатоспроможних. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.12.2012 року прийнято Рішення №33 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Банк «Таврика». Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 21 грудня 2012 року по 20 березня 2013р. Протягом дії тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Таврика» позивач може отримати свої кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб АТ «Банк «Таврика» з ринку, але не більше 200000,00 грн.

У зв'язку із відмовою відповідача повернути вклад у розмірі 316900,00 грн., проценти по ньому у розмірі 23488,94 грн., пеню у розмірі 0,49 грн., а всього 340389,43 грн., позивач звернувся до суду.

14 травня 2013 року позивачем надана до суду заява про зменшення розміру позовних вимог на 200000,00 грн., у зв'язку із відшкодуванням позивачу вказаної суми Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з відповідача частину внеску, що залишилась у розмірі 116900,00 грн., проценти у розмірі 23488,94 грн., пеню у розмірі 0,49 грн., а всього 140389,43 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений відповідно до вимог діючого законодавства, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав.

Суд вважає можливим допустити заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Враховуючи відсутність сторін по справі, суд розглядає справу керуючись ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд знаходить позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений Договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» (391-550) № ПСГ(391)10662 від 09.02.2012 року на суму 274900,00 гривень, зі сплатою відсотків з розрахунку 21,5% річних, строком повернення до 06.03.2013 року. Договором передбачена можливість вкладника протягом перших 50% строку дії договору збільшувати суму вкладу. З наданих до суду копій квитанції N CASH_2765 від 09.02.2012 р. та N CASH_4867 від 20.02.2012 р. вбачається, що вклад позивача складає 316900,00 гривень.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму(вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч.2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу, незалежно від його виду, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Статтею 1061 ЦК України закріплено, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

04 березня 2013 року позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату вкладу по закінченню строку його дії, тобто 06.03.2013 року. Листом від 04.03.2013 р. відповідач повідомив позивача про те, що 20.12.2012 року на підставі постанови Правління Національного банку України №548, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 12 та ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», АТ «Банк «Таврика» віднесено до категорії неплатоспроможних. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.12.2012 року прийнято Рішення №33 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Банк «Таврика». Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 21 грудня 2012 року по 20 березня 2013р.

Позивачем визнається факт отримання у відповідності до ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» гарантовану законом суму у 200000,00 гривень.

Таким чином, залишок невиплаченої суми за вкладом складає 116900,00 грн. (316900,00 грн. - 200000,00 грн.).

Пунктом 2.1. Договору банківського строкового вкладу «Пенсійний» (391-550) № ПСГ(391)10662 від 09.02.2012 року передбачено, що на суму вкладу Банком щомісячно нараховуються відсотки з розрахунку 21,5% річних. Пунктом 4.3. зазначеного Договору закріплено, що у випадку несвоєчасного повернення з вини банку вкладу та/або суми процентів вкладнику, банк сплачує вкладнику пеню у розмірі 0,01 процента річних від несвоєчасно переказаної суми за кожен день прострочення платежу, але не більше 0,1 процента річних від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливим задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за вкладом у розмірі 23488,94 грн. та пеню у розмірі 0,49 грн.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Стаття має перелік способів захисту прав та інтересів, який не є вичерпним, оскільки частиною 2 пункту 10 встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Право вибору способу захисту належить особі.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення суми депозитного вкладу з відсотками, пенею у розмірі 140389 грн. 43 коп., заявлені позивачем, є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження в ході судового засідання.

Також, в порядку приписів ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1403 грн. 89 коп.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 625, 629, 1058, 1060, 1061 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 197, 212, 215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» в особі відділення № 2 ПАТ «Банк «Таврика» в м. Севастополі про захист прав споживача та стягнення заборгованості за договором банківського вкладу - задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» (МФО 300788, код ЄДРПОУ 19454139, к/р 32006194901 в ГУ НБУ по м. Києву і Київський області) на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, суму боргу у розмірі 140389 грн. 43 коп. (сто сорок тисяч триста вісімдесят дев'ять гривень сорок три копійки).

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» (МФО 300788, код ЄДРПОУ 19454139, к/р 32006194901 в ГУ НБУ по м. Києву і Київський області) на користь державного бюджету Ленінського району судові витрати у розмірі 1403 грн. 89 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя - підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Ленінського районного

суду міста Севастополя К.В.Кукурекін