Постанова № 32919697, 02.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2013 року 12:11 810/3236/13-а

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптікомс" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання незаконними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптікомс" (далі – позивач, товариство) з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області (далі – відповідач, податковий орган) про: визнання незаконними дій відповідача щодо проведення зустрічної звірки, результати якої оформлені актом від 26.03.2013 №127/223/35752702 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Оптікомс» за листопад 2012 року; визнання незаконними дій відповідача щодо складання акту від 26.03.2013 №127/223/35752702 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Оптікомс» за листопад 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено порядок проведення зустрічної звірки, підстави для проведення зустрічної звірки відсутні, оскільки позивачем не отримувалось запиту податкового органу на проведення зустрічної звірки. Зазначає, що акт відділу податкової міліції ДПІ в Обухівському районі від 23.01.2013 про відсутність позивача за юридичною адресою є незаконним, оскільки станом на 21.01.2013 в ЄДР наявні відомості про місцезнаходження позивача. Зазначає, що заходи стосовно прийняття рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність ТОВ "Оптікомс" за місцезнаходженням ф.№18-ОПП не вживалися. Отже, дії відповідача є протиправними, так як це порушує права та інтереси платника податків.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, у його задоволенні просив відмовити. Зазначив, що зустрічна звірка проводилась ДПІ в Обухівському районі за наявності законних підстав для її проведення, а дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результати перевірок тощо, не підлягають розгляду в судах у порядку адміністративного судочинства, оскільки вони не мають обов’язкового характеру.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптікомс» є юридичною особою.

26 січня 2010 року між позивачем та Першетравенською сільською радою укладено договір оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Перше Травня, вул. Комсомольська, буд. 23. Сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору оренди нежитлового приміщення від 26.01.2010, згідно з якою продовжено строк оренди до 26.01.2014.

Між позивачем та Українським державним підприємством поштового зв’язку «Укрпошта» 8 грудня 2012 року укладено договір на доставку поштових відправлень та періодичних видань. Доставка та вручення поштових відправлень позивачу здійснюється на адресу: Київська область, Обухівський район, с. Перше Травня, вул. Комсомольська, 23.

Позивачем в січні 2013 р. до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за 2012 рік.

24 січня 2013 року податковим органом позивачу направлено лист про невизнання декларації як податкової звітності, оскільки позивачем заповнено та подано звітність не в повному обсязі (подання декларації без обов’язкових додатків, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних або наявність додатків без декларації.

Позивач в лютому 2013 року до податкового органу направлено лист, в якому повідомляється про втрату первинних документів за період з 01.07.2009 по 31.12.2012. В додатках до листа позивачем надано довідку Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 04.02.2013 №54/2222.

Податковим органом 18.02.2013 складено запит №364/10/15-02 про надання пояснення та їх документального підтвердження.

Згідно з п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України податковим органом здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Оптікомс» з питань підтвердження господарських відносин з платником податків за листопад 2012 року. В акті зазначено, що зустрічну звірку проводилось на підставі висновку ВПМ ДПІ в Обухівському районі щодо фіктивності проведення фінансово-господарських операцій ТОВ «Оптікомс» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності за листопад 2012 р.

За результатами відповідних заходів з метою проведення зустрічної звірки податковим органом складено акт від 26.03.2013 №127/223/35752702 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Оптікомс» за період листопад 2012 року. У висновках акту податковий орган зазначив, що ним не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Оптікомс» у листопаді 2012 року, не підтверджено задекларований податковий кредит в сумі 82840,81 грн.

Позивач у травні 2013 року до податкового органу направив запит про надання документів. Товариство 04.06.2013 отримало відповідь на запит в податкового органу разом з копіями актів №519/22-03/35752702 від 05.12.2012; №492/223/35752702 від 23.11.2012; №127/223/35752702 від 26.03.2013, які позивач отримав за юридичною адресою: Київська область, Обухівський район, с. Перше травня, вул. Комсомольська, 23.

Не погодившись з діями податкового органу позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Суд бере до уваги, що відповідно до пункту 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, надіслання завіреного печаткою запиту про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисте вручення суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку такого запиту є обов'язком органу державної податкової служби, що виникає у разі відсутності в його розпорядженні запитуваної інформації в обсягах, необхідних для проведення зустрічної звірки і складання довідки.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у випадку проведення зустрічної звірки (підпункт 5 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України).

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Пунктом 6 вказаного Порядку визначено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Згідно з п.9 Порядку матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно з пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Судом установлено, що відповідачем запит від 18.02.2013 №364/10/15-02 про надання пояснення та документального підтвердження до позивача перед проведенням зустрічної звірки не надсилався, що не заперечував представник відповідача в судовому засіданні. Ніяких пояснень, щодо причин цього представником відповідача в судовому засіданні не надано.

З урахуванням наведеного суд вважає, що у разі відсутності запитуваної інформації в обсягах, необхідних для проведення зустрічної звірки, та невиконання обов'язку щодо надіслання обов'язкового письмового запиту у відповідача не було підстав для проведення зустрічної звірки.

Отже, податковим органом не дотримано вимог наведених норм ПК України про своєчасне направлення платнику податків відповідного запиту.

Суд звертає увагу на те, що Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року №236, визначено виключний перелік випадків, за яких складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Так, відповідно до підпункту 4.4 пункту 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Це означає, що орган державної податкової служби може скласти акт про неможливість проведення зустрічної звірки у двох випадках: 1) коли встановлено факт відсутності суб'єкта господарювання за податковою адресою; 2) коли суб'єкт господарювання знятий з обліку. Інших підстав для складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки чинне законодавство не містить.

Згідно з вимогами до форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок), в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання обов'язково зазначаються причини неможливості проведення зустрічної звірки. При цьому, при зазначенні причин неможливості проведення зустрічної звірки мають бути вказані реквізити документів, що підтверджують цей факт (копії таких документів додаються до акта).

Суд зазначає, що місцезнаходження позивача за юридичною адресою підтверджено додатковою угодою №3 від 26.01.2013 до договору оренди нежитлового приміщення, в якому зазначено що строк оренди продовжено до 26.01.2014.

Крім того, суд зауважує, що відповідачем до суду не надано висновку ВПМ ДПІ в Обухівському районі Київської області щодо фіктивності проведення фінансово-господарських операцій ТОВ «Оптікомс» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності за листопад 2012 р., на який здійснено посилання в акті від 26.03.2013 №127/223/35752702, а також документи, які підтверджували б цей висновок.

Отже, судом встановлено, що станом на день складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Оптікомс» позивач був зареєстрований за адресою, внесеною до державного реєстру.

Ураховуючи те, що обов’язковий письмовий запит від 18.02.2013 №364/10/15-02 про надання пояснення та документального підтвердження позивачу не направлявся та станом на день складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Оптікомс», 26.03.2013, позивач був належним чином зареєстрований за місцем державної реєстрації, а також, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження винесення ВПМ ДПІ в Обухівському районі Київської області висновку щодо фіктивності проведення фінансово-господарських операцій ТОВ «Оптікомс» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності за листопад 2012 р., як і самого висновку, то суд вважає, що податковим органом порушено визначену чинним законодавством процедуру проведення зустрічної звірки позивача.

Разом з тим, надаючи оцінку позовним вимогам з урахуванням принципів верховенства права, законності, положень щодо чинності нормативно-правових актів, завдань адміністративного судочинства та способу захисту прав позивача, суд бере до уваги таке.

Текстуальне викладення такого акту та наведення у ньому тих чи інших слів, речень, тверджень, мотивів, дії щодо відображення в акті висновків інспектора з посиланням на недійсність чи нікчемність правочинів є позицією працівника податкового органу, яку він висловлює та відображає на виконання функціональних обов'язків під час зустрічної звірки чи перевірки. Проте, ці твердження працівника податкового органу самі по собі не створюють для позивача будь-яких правових наслідків, не порушують прав позивача, оскільки сам акт зустрічної звірки (перевірки, тощо) не є підставою для виникнення грошового зобов'язання. Підставою для визначення податковим органом грошового зобов'язання є податкове повідомлення-рішення.

Суд вважає, що відповідно до вищенаведених вимог ПК України працівник органу державної податкової служби має право на викладення в акті про неможливість проведення зустрічної звірки власних висновків за наслідками проведених ним дій.

Обґрунтованість викладеного в акті про неможливість проведення зустрічної звірки висновку, належність і допустимість його як доказу, оцінка цього доказу на предмет відповідності вимогам законодавства здійснюється адміністративним судом відповідно до вимог ст.ст.69, 70, 79, 86 КАС України під час розгляду відповідних адміністративних справ, якщо в основу спору покладено такий висновок.

Твердження представника позивача про те, що вказані вище висновки можуть потягнути за собою негативні наслідки для підприємства у майбутньому, судом до уваги не приймаються з огляду на приписи статті 6 КАС України, оскільки право на звернення до суду виникає у позивача у разі порушення його прав, свобод чи інтересів, у зв’язку з чим вимоги на майбутнє не можуть бути предметом розгляду у суді.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених правових норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб’єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин. Таким чином, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов’язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення частиною другою ст.2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Суд зазначає також, що принцип верховенства права, встановлений у ч.1 ст. 8 Конституції України, слід розуміти у взаємозв’язку з положеннями ст. 3 Конституції України. Саме так цей принцип викладено у ч.1 ст. 8 КАС України, згідно з якою суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Отже, оскільки наслідком розв’язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного права позивача, то у разі незгоди з діями чи рішенням контролюючого органу, вимога про визнання протиправними дій відповідача, в тому числі і по проведенню зустрічної звірки та по складанню акта зустрічної звірки чи акта про неможливість її проведення, відображенню в ньому певних висновків, не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред’явлення позову про скасування рішення контролюючого органу, яким визначено суму податкових зобов’язань чи штрафних (фінансових) санкцій.

Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту права шляхом визнання протиправним дій щодо проведення зустрічної звірки та складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки, не відповідає його змісту.

Суд бере до уваги, що дії по проведенню зустрічної звірки та складенню акту про неможливість її проведення на час судового розгляду справи вже виконано податковим органом.

Дослідивши матеріали та проаналізувавши обставини справи, суд вважає, що оскаржені дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки та по складанню акту про неможливість проведення зустрічної звірки, не мають для позивача юридичного значення та не призвели до фактичного порушення прав та інтересів позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 05 липня 2013 р.