Постанова № 32919650, 02.08.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/4770/13-a

категорія 8.1.5

02 серпня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джанкая" про стягнення податкового боргу у розмірі 199060,08 грн,-

встановив:

2 липня 2013 року Малинська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джанкая" заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у сумі 199060,08 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведених обставин суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джанкая", включене до ЄДРПОУ за номером 37161317, перебуває на податковому обліку в Малинській об'єднаній державній податковій інспекції Житомирської області Державної податкової служби

Так, згідно з ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК) органи державної податкової служби мають право, зокрема, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом та під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.

Відповідно до положень 41.1.1 ПК, контроль за справляння платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження.

Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 ПК, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 ПК органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно положень ст. 14 ПК грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.2.3 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 (далі - Положення) гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Пунктом 2.8 ст. 2 Положення передбачено, що підприємства можуть тримати в поза робочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Відповідно до п. 2.9. ст. 2 Положення готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами).

Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.

Пунктом 3.5 ст. 3 Положення. зокрема, передбачено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3.ст. 54 ПК згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Частиною 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 № 436/95, зокрема, установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Судом встановлено, що працівниками Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби в період з 8 жовтня 2012 року по 10 жовтня 2012 року проведено фактичну перевірку відповідача щодо дотримання порядку здійснення платником податків розрахунків операцій, ведення касових операцій, наявність патенту, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію. виробництва та обігу підакцизних товарів. Під час перевірки виявлено порушення пунктів 2.3, 2.8, 2.9 ст. 2, п. 3.5 ст. 3 Положення. За результатами перевірки складено акт від 10 жовтня 2013 року № 06/13/23/37161317. На підставі даного акту 22 листопада 2012 року керівником позивача винесене податкове повідомлення - рішення № 00000062320, яким до відповідача застосовані фінансові санкції у сумі 199060,08 грн.(а.с.8). Вказане податкове повідомлення - рішення було направлене відповідачу (а.с. 8 на звороті), однак залишене ним без реагування.

Доказів сплати фінансових санкцій відповідач не надав.

Відповідно до п. 95.1. та п. 95.2. ст. 95 ПК орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом була виставлена податкова вимога від 6 березня 2013 року № 3, яка отримана товариством 1 квітня 2013 року, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах справи (а.с.10).

Пунктом 38.1. ст. 38. ПК встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 23, 162, 163, 183- 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джанкая" про стягнення податкового боргу у розмірі 199060,08 грн - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джанкая" (код ЄДРПОУ 37161317) на користь Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби заборгованість у сумі 199060 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістдесят) грн 08 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Єфіменко О.В.