Постанова № 32918879, 29.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2013 р. Справа№ 911/1408/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Куксова В.В.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: представник за довіреністю Мартюшенко С.В.;

від відповідача: не з'явився;

від третіх осіб: не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги

товариства з обмеженою відповідальністю «САВХОЗ»

на ухвалу господарського суду Київської області від 15.04.2013 року

у справі №911/1408/13 (суддя Скутельник П.Ф.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «САВХОЗ»

до публічного акціонерного товариства «Саливонківський цукровий завод»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області;

2) Чадія Анатолія Володимировича;

3) Григоренко Ріти Степанівни;

4) Ємеця Михайла Омеляновича;

5) Максименка Миколи Васильовича;

6) Максименко Галини Василівни;

7) Панченко Ольги Миколаївни;

8) Шевченка Миколи Миколайовича;

про визнання права користування земельними ділянками, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.04.2013 року у справі №911/1408/13 позовну заяву ТОВ «САВХОЗ» повернуто без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, прокурор подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 15.04.2013 року у справі №911/1408/13, а справу направити для розгляду по суті до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 року апеляційну скаргу ТОВ «САВХОЗ» прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні 29.07.2013 року за участю уповноважених представників сторін.

Представник позивача у судовому засіданні 29.07.2013 року надав пояснення, якими підтримав доводи викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 29.07.2013 року не з'явились, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача та третіх осіб.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 29.07.2013 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Частиною 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є визнання права користування ТОВ «САВХОЗ» за наступними земельними ділянками: згідно договору оренди земельної ділянки №302 від 27.04.2006 року, укладеного з Чадієм А.В.; згідно договору оренди земельної ділянки №317 від 27.04.2006 року, укладеного з Григоренко Р.С.; згідно договору оренди земельної ділянки №322 від 27.04.2006 року, укладеного з Ємець М.О.; згідно договору оренди земельної ділянки №302 від 27.04.2006 року, укладеного з Максименко М.В.; згідно договору оренди земельної ділянки №325 від 27.04.2006 року, укладеного з Максименко Г.В.; згідно договору оренди земельної ділянки №327 від 27.04.2006 року, укладеного з Панченко О.М.; згідно договору оренди земельної ділянки №340 від 27.04.2006 року, укладеного з Шевченко М.М.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ПАТ «Саливонківський цукровий завод» оспорює та не визнає правомірність користування ТОВ «САВХОЗ» вказаними вище земельними ділянками.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Згідно з п. 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18 позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (ст. 58 та п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п.

Як слідує із позовної заяви, ТОВ «САВХОЗ» просить визнати право користування земельними ділянками, згідно договорів, які укладені з третіми особами.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, кожен з вказаних договорів оренди земельної ділянки регулює самостійні договірні правовідносини між позивачем та іншими незалежними один від одного суб'єктами (в даних правовідносинах - третіми особами).

Таким чином, слід зробити висновок, що позивачем порушено правила об'єднання вимог в одній позовній заяві, оскільки підставами виникнення даного спору є декілька договорів оренди земельних ділянок, укладених, як уже зазначалось, з різними суб'єктами.

При цьому, апелянт стверджує, що укладені договори між ПАТ «Саливонківський цукровий завод» та третіми особами на зазначені вище земельні ділянки порушують право користування ТОВ «САВХОЗ».

Тобто, із вказаного слідує, що між позивачем та третіми особами існують договори оренди земельних ділянок та між відповідачем та третіми особами існують такі ж договори на ті ж земельні ділянки.

Разом з тим, жоден з вказаних договорів в судовому порядку не оскаржений, а доказів розірвання чи припинення їх сторонами не надано, тобто вони є чинними на момент розгляду даних правовідносин.

Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що сумісний розгляд заявлених вимог позивача до відповідача про визнання права користування на земельні ділянки, згідно договорів оренди, укладених між ТОВ «САВХОЗ» та третіми особами, може утруднити розгляд справи.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що позивачу слід звертатися з позовними вимогами відносно визнання права користування земельною ділянкою окремо за кожним з договорів оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Враховуючи все вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви ТОВ «САВХОЗ» без розгляду, оскільки останнім порушено правила поєднання вимог та розгляд даних вимог утруднить вирішення спору.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду Київської області від 15.04.2013 року у справі №911/1408/13 відповідає обставинам справи, є законною та обгрунтованою, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «САВХОЗ» на ухвалу господарського суду Київської області від 15.04.2013 року у справі №911/1408/13 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 15.04.2013 року у справі №911/1408/13 залишити без змін.

3. Справу №911/1408/13 повернути до господарського суду Київської області.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Куксов В.В.

Майданевич А.Г.