Рішення № 32918720, 31.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/16538-2012 31.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто слави»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

1) Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Маслав Лімітед»

2) Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Баніта Лімітед»

3) Відкрите акціонерне товариство «Готельний комплекс Русь»

4) Сідлецька Ірина Юріївна

5) Перемежко Олександр Андрійович

6) Дегтяр Володимир Михайлович

про визнання недійсним рішень загальних зборів

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Гулевець О.В.

Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Шакірова Т.В.

від відповідача: Буланова О.М.

від третьої особи 1: не з'явились

від третьої особи 2: не з'явились

від третьої особи 3: не з'явились

від третьої особи 4: не з'явились

від третьої особи 5: не з'явились

від третьої особи 6: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто слави» звернулось до Господарського суду міста Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл» про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл» від 07.05.2009 р., оформлені протоколом № 1 та від 27.05.2009 р., оформлені протоколом № 3. Позовні вимоги обґрунтовані скликанням та проведенням загальних зборів з порушенням вимог чинного законодавства України та за відсутності кворуму, оскільки від Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто слави», який володіє 47, 85 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл», приймала участь неуповноважена особа.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-51/16538-2012, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.12.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі відповідач подав заяву про визнання позову повністю, у якій зазначає, що дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл» із визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Під час розгляду справи третя особа 3 подала клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 50/333 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Русь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто Слави", Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Маслав Лімітед", Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Баніта Лімітед" Печерська районна у місті Києві державна адміністрація про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи.

В свою чергу, сторони подали заперечення на клопотання Відкритого акціонерного товариства «Готельний комплекс Русь» про зупинення провадження у даній справі та зазначають про непов'язаність справи № 5011-51/16538-2012 зі справою № 50/333.

Розглянувши клопотання Відкритого акціонерного товариства «Готельний комплекс Русь» про зупинення провадження у даній справі, суд відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Відповідно до п. 3.16. постанови Пленуму Вищого господарського суду України статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Дослідивши зміст поданих учасниками провадження у справі заяв та пояснень, суд дійшов висновку про непов?язаність обставин, які є предметом дослідження у справі № 5011-51/16538-2012 та № 50/333.

Крім того, суд відзначає, що на момент розгляду даної справи по суті, рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2013 р. у справі № 50/333 набрало законної сили, про що, зокрема, свідчить ухвала Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 р. про повернення апеляційної скарги на вказане рішення.

Таким чином, у даному випадку відсутні обставини, з якими закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі в порядку ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд відмовляє відповідачу у задоволенні його клопотання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2013 р. у справі № 5011-51/16538-2012 залучено до участі у розгляді даної справи третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Сідлецьку Ірину Юріївну, Перемежка Олександра Андрійовича, Дегтяра Володимира Михайловича та призначено колегіальний розгляд справи № 5011-51/16538-2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 27.02.2013 р. визначено склад суду у справі № 5011-51/16538-2012 - Пригунова А.Б. (головуюча), Любченко М.О. та Івченко А.М.

Під час розгляду справи представником Відкритого акціонерного товариства «Готельний комплекс Русь» подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності до вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто Слави".

Склад суду у даній справі неодноразово змінювався.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 12.06.2013 р. колегіальний склад суду у справі № 5011-51/16538-2012 змінено наступним чином - Пригунова А.Б. (головуюча), Гулевець О.В. та Любченко М.О.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в усному порядку визнав позов.

Решта учасників провадження у даній справі на виклик суду не з'явились.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками провадження у справі, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 31.07.2013 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто слави» є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл", якому належить 47, 85 % статутного капіталу, що підтверджується статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл".

07.05.2009 р. відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл", на яких прийнято рішення про звільнення з посади директора - Сідлецької Ірини Вікторівни та призначення на зазначену посаду - Перемежка Олександра Андрійовича.

Рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" від 07.05.2009 р. оформлене протоколом № 1, з якого вбачається, що на зборах були присутні учасники, які володіють 85, 67 %, а саме: Відкрите акціонерне товариство «Готельний комплекс Русь» в особі Генерального директора Заболотного Віктора Івановича та Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто слави» в особі директора Ткаченка Петра Івановича.

На загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл", які відбулись 29.05.2009 р. Перемежка Олександра Андрійовича звільнено з посади директора та призначено директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" - Дегтяра Володимира Михайловича.

Як вбачається з протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" від 29.05.2009 р. № 3, на зборах були присутні учасники, які володіють 85, 67 %, а саме: Відкрите акціонерне товариство «Готельний комплекс Русь» в особі Генерального директора Заболотного Віктора Івановича та Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто слави» в особі директора Ткаченка Петра Івановича.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що на загальних зборах 07.05.2009 р. та 29.05.2009 р. був відсутній кворум, оскільки від Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто слави» приймала участь неуповноважена особа, оскільки запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про зміну директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто слави» з Уколова Євгена Віталійовича на Ткаченка Петра Івановича скасовано 16.07.2009 р. на підставі постанови Святошинського районного суду міста Києва від 18.06.2009 р. у справі № 2а-930.

Також позивач стверджує, що оспорювані рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" від 07.05.2009 р. та 29.05.2009 р. порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки спричинили неможливість стабільної роботи керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл", що перешкоджає діяльності товариства та суперечить його меті щодо отримання прибутку від діяльності.

Нормативно обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на норми ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до 11-1 Закону України «Про господарські товариства» законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Згідно з ст. 145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, створення та відкликання виконавчого органу товариства.

У відповідності до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. Загальні збори учасників товариства обирають голову товариства.

Статтями 41, 59 Закону України «Про господарські товариства» визначено компетенцію вищого органу товариства - загальних зборів та зазначено, що статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства. На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

Статтею 61 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

Відповідно до п. 9.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто слави» управління ним здійснюють загальні збори учасників та директор. Посадовими особами товариства визначаються директор та голова ревізійної комісії.

Відповідно до п. 9.2. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто слави» вищим органом товариства є загальні збори учасників, до виключної компетенції яких належить, зокрема, створення та відкликання виконавчого органу товариства.

Згідно з п. 9.3. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто слави» директор обирається загальними зборами учасників та діє від імені товариства без доручення, представляє його у всіх підприємствах, організаціях та установах.

Як вбачається з матеріалів справи, на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" 07.05.2009 р. та 29.05.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто слави» представляв Ткаченко Петро Вікторович, посадове становище якого визначено як директор.

Відповідно до п. 9.2.3. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 % голосів.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Розглядаючи даний спір по суті, судом встановлено, що постановою Святошинського районного суду міста Києва від 18.06.2009 р. у справі № 2а-930 визнано протиправними дії державного реєстратора Дарницької районної у місті Києва державної адміністрації по внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців записів від 07.05.2009 р., зокрема щодо зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто слави» з Уколова Євгена Віталійовича на Ткаченка Петра Вікторовича та відновлено відомості про Уколова Євгена Віталійовича як про директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто слави».

Також судом встановлено, що державним реєстратором Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області внесено запис про скасування державної реєстрації відомостей про юридичну особу, зокрема, щодо зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто слави» з Уколова Євгена Віталійовича на Ткаченка Петра Вікторовича.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Таким чином, судовим рішенням Святошинського районного суду міста Києва фактично встановлено неправомірність внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про зміну директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто слави» з Уколова Євгена Віталійовича на Ткаченка Петра Вікторовича.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у Ткаченка Петра Вікторовича були відсутні правові підстави представляти Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто слави» на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл", які відбулись 07.05.2009 р. та 29.05.2009 р.

З метою забезпечення правильного та однакового застосування судами законодавства, яке регулює корпоративні відносини Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення у формі постанови «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13 у пункті 17 якого зазначається, що судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах, порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13 при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Згідно з п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13 суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Згідно з п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13 згідно зі статтями 41, 60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери (учасники), що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 % голосів. У зв'язку з цим положення установчих документів товариства, які встановлюють інші правила щодо визначення кворуму, є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню. Відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними.

Тож, з огляду на те, що на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл", які відбулись 07.05.2009 р. та 29.05.2009 р. від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто слави», якому належить 47, 85 % статутного капіталу, приймала участь неуповноважена особа, приймаючи до уваги, що на зборах були присутні учасники, які в сукупності володіють 85, 67 %, суд дійшов висновку на вказаних зборах був відсутній кворум, визначений Законом України «Про господарські товариства» та статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл".

За змістом постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13 прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення є безумовною підставою для визнання недійсним рішення, прийнятого на таких зборах.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

За приписами ст. 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів.

Згідно зі ст. 84 Цивільного кодексу України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.

Підприємництвом, відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Як зазначається у ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

За змістом статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" останнє створене на підставі чинного законодавства України шляхом об'єднання матеріальних та фінансових ресурсів учасників з метою здійснення спільної господарської діяльності.

Відповідно до п. 2.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" воно створюється для задоволення потреб населення у продукції (товарах) роботах та послугах на основі одержаного прибутку інтересів учасників товариства.

Тож, з вищенаведеного вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" є юридичною особою приватного права, основною метою господарської діяльності якого є досягнення економічних результатів та одержання прибутку.

При цьому, згідно з положеннями статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" директор діє від імені товариства без доручення, представляє його у всіх підприємствах, організаціях та установах та зобов'язаний діяти в інтересах товариства та його учасників.

Оспорюваними рішеннями загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" від 07.05.2009 р. та від 29.05.2009 р. було змінено керівника товариства.

При цьому, суд звертає увагу, що така зміна відбулась за відсутності кворуму, визначеного Законом України «Про господарські товариства».

Стосовно тверджень позивача, що зміна керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" фактично вплинула на стабільність господарської діяльності підприємства, що суперечить його меті щодо отримання прибутку від діяльності, суд відзначає, що зазначені обставини позивачем не підтверджені фактичними даними, які б свідчили про наявність причинного зв'язку між прийняттям оспорюваних рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" щодо зміни керівника товариства та недосягненням статутних цілей Товариством з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл".

Підсумовуючи вищенаведене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто слави» щодо визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" від 07.05.2009 р. та від 29.05.2009 р.

Що стосується заяви Відкритого акціонерного товариства «Готельний комплекс Русь» про застосування наслідків спливу позовної давності до вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто Слави", суд відзначає, що відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

При цьому, відповідно до п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною четвертої статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 Цивільного кодексу України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

За таких обставин, суд не приймає до уваги заяву Відкритого акціонерного товариства «Готельний комплекс Русь», яке має процесуальний статус третьої особи у даній справі.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто Слави".

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто Слави" задовольнити.

2. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл» (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 4, код ЄДРПОУ 32380281) від 07.05.2009 р., оформлені протоколом № 1.

3. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл» (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 4, код ЄДРПОУ 32380281) від 27.05.2009 р., оформлені протоколом № 3.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 4, код ЄДРПОУ 32380281), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто Слави" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 5-б, оф. 3, код ЄДРПОУ 31360882) 2 146, 00 (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.) грн. - судового збору.

5 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.08.2013 р.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Гулевець О.В.

Любченко М.О.