Рішення № 32918056, 30.07.2013, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 116/1959/13-ц

Провадження № 2/116/1180/13

30.07.2013 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді Паніної П.Є.

при секретарі Комар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від прав на спадкування -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення від прав на спадкування. Вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача та відповідача - ОСОБА_3 Позивач вважає, що ОСОБА_2 повинен бути усунений від права на спадкування після смерті матері, оскільки за життя матері, яка через похилий вік і тяжку хворобу була у безпорадному стані, він ухилявся від надання їй допомоги.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Таким чином, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 Цивільного процесуального кодексу України.

Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 /а.с.7/.

З копії спадкової справи № 261/2011 заведеної після смерті ОСОБА_3 вбачається, що донька померлої ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний строк звернулася до Сімферопольської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3. Інші особи, які претендували б на спадкове майно, з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались /а.с. 45/

Відповідно до домової книги на час смерті ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_1 були зареєстровані ОСОБА_2, яки є братом позивачки, та позивач ОСОБА_1.

Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення зумовлює пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки (збільшення частки у спадщині, зміна черговості одержання права на спадкування), одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у ч.2 ст. 1259 ЦК.

У частинах 2-4 статті 1224 ЦК зазначені особи, які усуваються від спадкування на підставі закону, зокрема: які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування; батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав; батьки та повнолітні діти, які ухилялися від обов'язку щодо утримання спадкодавця. Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недієздатним або визнаний таким за рішенням суду.

Статтями 202, 203 СК України встановлено обов'язок повнолітніх дітей утримувати своїх батьків, які є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги, мають тяжкі хвороби, інвалідність або є безпомічними.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008 р. визначено, що під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Відповідно до ст.57 ЦПК України, розглядаючи спір, суд встановлює фактичні обставини на підставі наданих сторонами письмових доказів, пояснень свідків чи інших передбачених законом фактичних даних. При цьому за правилами ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог, або заперечень.

Виходячи зі змісту зазначених норм, суд при вирішенні такої справи згідно з вимогами ст. 214 ЦПК повинен встановити як факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи, так і факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги. Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто це таке ухилення, яке пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, підлягає з'ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно ч.5 ст.1224 ЦК України має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування. Та обставина, що сторони не спілкувалися протягом тривалого часу, не свідчить про факт умисного ухилення від надання допомоги.

В судовому засіданні з пояснень позивачки ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 судом встановлено, що ОСОБА_3 страждала ішемічною хворобою серця, дефартрозом колінних суглобів. ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_2 мешкали разом у будинку АДРЕСА_1 Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що до 2006 року разом з ОСОБА_2 проживав брат позивачки ОСОБА_2, який ніде не працював, інколи його наймали сусіди, щоб скопати город. Після 2007 року ОСОБА_2 виїхав з села, де він проживав та проживає зараз невідомо. Піклування за матерю здійснювала позивачка. Свідок ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_2 у селі з'являвся рідко, матір'ю піклувалася лише її донька ОСОБА_2

Відповідно до довідки сімейного лікаря Тиханович І.Ю. ОСОБА_3 знаходилася на диспансерному обліку, страждала хворобою суглобів, з 2006 року самостійно не пересувалася (а.с. 47).

Наведені докази підтверджують, що за ОСОБА_3, яка потребувала сторонньої допомоги, доглядала її донька ОСОБА_2 до смерті матері - до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Таким чином, спадкодавець отримував догляд та піклування від доньки, до інших осіб, у тому числі, відповідача у справі, за допомогою не звертався. Позивач також не повідомляв відповідача про безпорадний стан матері, про необхідність надання їй допомоги та ін.

Окрім цього, між сторонами склалися неприязні відносини, відповідач проживав окремо від позивача та ОСОБА_2, стосунків сторони не підтримували, що перешкоджало відповідачу мати повну інформацію про стан здоров'я спадкодавця, тому свідомого невиконання ОСОБА_2 встановленого законом обов'язку надавати допомогу матері позивачем не доведено.

З урахуванням того, що позивачем та її представником не доведені факт того, що ОСОБА_2 ухилявся від надання спадкодавцеві допомоги, та факт потреби спадкодавця в допомозі цієї особи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтовані, у зв'язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі ст.1224 ЦК України, керуючись статтями 10, 11, 60, 209,212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від прав на спадкування - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя