Постанова № 32917465, 07.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 серпня 2013 року № 2а-4944/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Солекс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідача від 16.01.2009 № 0000092330/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2009 у справі № 2а-4944/09/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010, у задоволенні позовних вимог ПІІ «Солекс» відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.06.2013 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.06.2013 вказану справу прийнято до розгляду.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням, в якому просив розглядати справу без його участі, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи відповідач явку своїх представників у судове засідання 10.07.2013 не забезпечив.

З огляду на викладене, адміністративна справа відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розглядається у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ в м. Феодосії АР Крим проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці - залу гральних автоматів, що розташований за адресою: м. Феодосія, вул. Земська, 18, та належить суб'єкту господарської діяльності - ПП «Солекс», за результатами якої складений акт від 17.12.2008, зареєстрований у ДПІ у Святошинському районі м. Києва за № 0015/26/57/23/24102644 (далі - Акт перевірки).

За висновками Акта перевірки, позивачем порушені вимоги пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 10 статті 3, статті 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали у здійсненні позивачем розрахункових операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу із застосуванням 21 грального автомата, які обладнані купюроприймачами, та які не обладнані блоками фіскальної пам'яті, не зареєстровані, не опломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи; здійснення розрахункової операції на суму 20,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій; відсутності поточної та попередньої використаної книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки у господарській одиниці, яка перевірялась.

16.01.2009 на підставі вказаного Акта перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийняла рішення № 0000092330/0, яким на підставі пунктів 1, 2, 3, 5 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ПП «Солекс» штрафні (фінансові) санкції у сумі 7920,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їхні господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Реєстратори розрахункових операцій застосовуються суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (абзац 4 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Аналіз наведених положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави вважати, що метою застосування реєстратора розрахункових операцій є контроль за обігом готівкових та безготівкових коштів при реалізації товарів (послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг.

У пункті 6 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) наведено перелік автоматів для реалізації товарів (послуг), використання яких можливе у випадку обладнання їх реєстраторами розрахункових операцій. Зокрема, такими автоматами є автомати з продажу квитків на приміському залізничному транспорті, гральні, з обліку жетонів в автоматизованих контрольних пунктах проходу пасажирів у метрополітені, з продажу дозованих і штучних товарів, іншого призначення.

Правовий аналіз цієї норми права дає підстави вважати, що наведений невичерпний перелік автоматів вказує на автомати, які здійснюють розрахункові операції, тобто операції з приймання готівкових коштів або їхніх замінників (жетонів) за реалізований товар або надану послугу.

Такі автомати для реалізації товарів (послуг) при здійсненні розрахункової операції можуть приймати готівкові кошти або їхні замінники.

Якщо в розрахунковій операції використовується замінник готівкових коштів, то у будь-якому випадку повинна мати місце операція заміни готівкових коштів на їхні замінники (жетони, талони тощо).

Операція із заміни готівкових коштів на їхні замінники може бути розрахунковою, якщо при цьому надається платна послуга.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не містить визначення терміна «послуга», воно наведено в іншому документі - Законі України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності». Відповідно до цього законодавчого акта послуга - це результат економічної діяльності, яка не створює товар, але продається та купується під час торговельних операцій.

Таким чином, автомати, які здійснюють розрахункові операції, приймаючи від покупця жетони як замінники готівкових коштів за надання послуги або товару, мають бути обладнані реєстраторами розрахункових операцій.

Будь-яка розрахункова операція за допомогою реєстратора розрахункових операцій реєструється один раз за надання послуги чи товару.

Надання послуги заміни готівкових коштів на їхні замінники відрізняється від послуги, яка в подальшому отримується з використанням такого замінника (жетону).

У зв'язку з цим відповідь на питання, яка фактично послуга надана, міститься в розрахунковому документі, виданому реєстратором розрахункових операцій.

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну (абзац 15 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Цей документ вказує на сутність наданої послуги. Зокрема, стосовно послуг, які надаються з використанням автоматів, це може бути право на проїзд у приміському залізничному транспорті, право на гру, право на проїзд у метрополітені або на отримання замінника готівкових коштів (жетонів), які можуть бути використані в автоматизованих контрольних пунктах проходу пасажирів у метрополітені.

У випадку коли при видачі жетонів у розрахунковому документі вказується на набуте право на послугу чи товар, а не на обмінну операцію готівкових коштів на їхні замінники, жетон не набуває статусу замінника грошей і подальше використання жетону для початку гри на гральному автоматі не може вважатися розрахунковою операцією, оскільки у цьому випадку не відбувається приймання автоматом для гри готівкових коштів або їхніх замінників.

Таким чином, гральні автомати, які не здійснюють приймання готівкових коштів або їхніх замінників, не здійснюють розрахункові операції. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.06.2013 у справі № К-37191/10.

З огляду на наведене, гральні автомати, які не здійснюють розрахункові операції, тобто які не приймають готівкові кошти або їхні замінники, не мають бути обладнані РРО. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.07.2013 у справі № К-35444/10.

Згідно з п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; 2) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій; 3) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну; 5) десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, при прийманні грошей касиром-оператором у господарській одиниці - залі гральних автоматів, що розташований за адресою: м. Феодосія, вул. Земська, 18, та належить суб'єкту господарської діяльності - ПП «Солюкс» здійснювалась операція - продаж кредитів, тобто надання послуги, що також підтверджується розрахунковою квитанцією від 17.12.2008 РК-1 ГСАА № 040902 та Z-звітом за 17.12.2008 № 0767, отже гральні автомати в даному випадку не здійснюють приймання готівкових коштів або їхніх замінників, а тому не здійснюють розрахункові операції і не мають бути обладнані РРО.

Водночас, як видно з матеріалів справи, спірна розрахункова операція на суму 20,00 грн. проведена через належним чином зареєстрований, опломбований та приведений у фіскальний режим РРО - електронний контрольно-касовий апарат «Марія-701», заводський № ВЖ5200000752, фіскальний № 0111005242, який належить позивачу.

Крім того, з матеріалів справи видно, що, по-перше, вказаний роздрукований Z-звіт за 17.12.2008 № 0767 внесено до КОРО № 0111005242р/4, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією такої книжки, по-друге, вищеназвана розрахункова квитанція від 17.12.2008 РК-1 ГСАА № 040902 проведена з використанням РК, по-третє, відповідно до довідки про реєстрацію КОРО № 0111005242 відповідні КОРО зареєстровані в податковому органі 27.09.2006, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про наявність та використання КОРО та РК на господарській одиниці позивача, яка перевірялась.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, викладений в Акті перевірки висновок ДПІ в м. Феодосії АР Крим про порушення позивачем п.п. 1, 2, 3, 5, 6, 10 ст. 3, ст. 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за висновком суду, є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству та дійсним обставинам справи, а винесене на його підставі спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.01.2009 № 0000092330/0 - безпідставним та неправомірним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 у справі № К/9991/66857/11 та від 10.12.2012 у справі № К/9991/26224/12.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Позивач про присудження судових витрат на його користь з Державного бюджету України не просив.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Солекс» (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-Б, код ЄДРПОУ 24102644) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.01.2009 № 0000092330/0, прийняте Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.С. Пащенко