Постанова № 32917131, 05.08.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 серпня 2013 р. № 820/5563/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Чепурній Т.В.,

за участю представників сторін: позивач - Васильєв Є.О., відповідач - Марченко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МВС "Зевс" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МВС "Зевс", звернувся до суду із адміністративним позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати неправомірним та скасувати наказ №1235 від 04.10.2012 р. "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "МВС "ЗЕВС" (код ЄДРПОУ 36035258)"; визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "МВС "ЗЕВС", за результатами якої складено акт від 23.10.2012 №3605/221/36035258, що містить висновки про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "МВС "ЗЕВС" (код ЄДРПОУ 36035258) та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому діючим законодавством України; зобов'язати відповідача відновити в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ "МВС "ЗЕВС" по його взаємовідносинам з контрагентами, задекларовані в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період січень 2011 р., квітень - липень 2011 р., грудень 2011 р., січень 2012 р., березень 2012 р., квітень-червень 2012 р.; зобов'язати відповідача припинити використовувати та/або поширювати матеріали перевірки ТОВ "МВС "ЗЕВС", за результатами якої складено акт від 23.10.2012 №3605/221/36035258, в електронних базах даних чи будь-яким іншим способом. В обґрунтування позовних вимог вказує, що передумовою прийняття спірного наказу слугувало направлення податковим органом письмових запитів від 29.08.2012 року №10056/10/22-204 та від 12.09.2012 року №10971/10/20-115 про надання інформації та її документальне підтвердження. Разом з тим, оскільки позивачем було вчасно та в повному обсязі надано витребувані пояснення та їх документальне підтвердження, зауважень щодо яких контролюючим органом ані в наказі про проведення перевірки, ані в акті перевірки не зазначено, то відповідач згідно із вимогами п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не мав правових підстав для прийняття спірного наказу про проведення перевірки. Таким чином, оскільки наказ про проведення перевірки є незаконним, то податковий орган не мав правових підстав для проведення спірної перевірки, висновки викладені в Акті від 23.10.2012 №3605/221/36035258. Крім того, оскільки встановлені за наслідками проведеної перевірки висновки податкового органу про порушення позивачем вимог діючого законодавства є незаконними, то останній не мав правових підстав для внесення змін до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Відповідач проти позову заперечував, пославшись на те, що підставою для проведення перевірки слугувала інформація встановлена за наслідками перевірок контрагентів позивача - ТОВ «ІВІТЕК ТТК», ТОВ «Костарика-10», ТОВ «Металург-2010», ПП «Баварія-Ф». Вказує, що за результатами проведеної перевірки була встановлена неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій позивача та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому діючим законодавством України, дефектність первинних документів, що були використані при оформленні господарських операцій з питання придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) у вищезазначених контрагентів та подальшого руху придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) до кінцевого споживача. З огляду на зазначене, оскільки спірна перевірка була проведена на підставі та у відповідності до вимог діючого законодавства, то встановлені за її наслідками висновки є законними та обґрунтованими.

У судовому засіданні 05.08.2013 року представники сторін підтримали свої правові позиції.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено під час розгляду справи, у зв'язку з встановленням сумнівності у факті здійснення операцій (наявність актів перевірок інших ДПС по контрагентам підприємства) Основ'янська МДПІ звернулась до ТОВ "МВС "ЗЕВС" із письмовими запитами від 29.08.2012 року №10056/10/22-204 та від 12.09.2012 року №10971/10/20-115 про надання інформації та її документального підтвердження з питань взаємовідносин із контрагентами ТОВ «ІВІТЕК ТТК» за квітень-червень 2012 року, ТОВ «Костарика-10» за січень 2011 року, ТОВ «Металург-2010» за грудень 2011 року, січень-березень 2012 року, ПП «Баварія-Ф» за квітень-липень 2011 року.

Під час розгляду справи представник позивача пояснив, що запит відповідача від 29.08.2012 року №10056/10/22-204 було фактично отримано підприємством 10.09.2012 року. Відповідачем жодних доказів, які б спростовували дане твердження позивача надано не було.

Листом від 20.09.2012 року №51, який згідно із штампом вхідної кореспонденції надійшов на адресу Основ'янської МДПІ 20.09.2012 року, надав пояснення та копії первинних документів стосовно взаємовідносин з ТОВ «ІВІТЕК ТТК», ТОВ «Костарика-10», ТОВ «Металург-2010», ПП «Баварія-Ф» за період 2011-2012 року, а саме: договори, рахунки-фактури, витратні накладні, податкові накладні, банківські виписки (загалом на 93 арк.).

Поряд із цим, судом встановлено, що у зв'язку з тим, що позивачем документальне підтвердження по взаємовідносинам з вищевказаними контрагентами надано не в повному обсязі, Основ'янською МДПІ 04.10.2012 року прийнято наказ №1235 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "МВС "ЗЕВС" (код ЄДРПОУ 36035258)».

08.10.2012 року Основ'янською МДПІ виписано направлення №1073 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "МВС "ЗЕВС", яке було пред'явлено директору ТОВ "МВС "ЗЕВС" Коваленко М.В. 08.10.2012 року, про свідчить особистий підпис. Крім того, згідно вказаного направлення, директором ТОВ "МВС "ЗЕВС" Коваленко М.В. було отримано копію наказу №1235 від 04.10.2012 року.

У період з 08.10.2012 року по 16.10.2012 року співробітниками Основ'янської МДПІ проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ "МВС "ЗЕВС" щодо взаємовідносин з питання реальності та повноти відображення в обліку з контраг6ентами: ТОВ «ІВІТЕК ТТК» за квітень-червень 2012 року, ТОВ «Костарика-10» за січень 2011 року, ТОВ «Металург-2010» за грудень 2011 року, січень, березень 2012 року, ПП «Баварія-Ф» за квітень-липень 2011 року, за результатами якої складено Акт №3605/221/36035258 від 23.10.2012 року.

За наслідками проведеної перевірки перевіряючими була встановлена неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій позивача та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому діючим законодавством України, дефектність первинних документів, що були використані при оформленні господарських операцій з питання придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) ТОВ «ІВІТЕК ТТК» за квітень-червень 2012 року, ТОВ «Костарика-10» за січень 2011 року, ТОВ «Металург-2010» за грудень 2011 року, січень, березень 2012 року, ПП «Баварія-Ф» за квітень-липень 2011 року та подальшого руху придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) до кінцевого споживача.

Під час розгляду справи було підтверджено, що жодних податкових повідомлень-рішень за наслідками проведеної перевірки та факту встановлення порушень вимог податкового законодавства відповідачем щодо позивача прийнято не було.

В свою чергу, як зазначив під час розгляду справи представник позивача, податковим органом на підставі вказаного акту перевірки було внесено до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ "МВС "ЗЕВС" по його взаємовідносинам з контрагентами.

Позивач, не погоджуючись із вказаними діями податкового органу, звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу рішення про призначення спірної перевірки, а також дій щодо її проведення та внесення за її наслідками інформації до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про наступне.

При вирішенні справи суд бере до уваги, що відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що кореспондує також з приписами пп.20.1.3 п.20.1 ст.20 Кодексу.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Отже, проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом Індустріальної МДПІ, як податкового органу.

З положень ст. 81 Податкового кодексу України слідує, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом.

Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.42 ПК України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) спливу строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Згідно із п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Системно проаналізувавши положення ПК України, суд доходить висновку, що такий випадок визначений п.73.3 ст.73 Кодексу, згідно з яким органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (абз.1 п.п.73.1); такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту (абз.2 п.73.1); письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) в інших випадках, визначених цим Кодексом (абз.3 п.73.1); запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (абз.4 п.73.1); платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз.5 п.73.1).

Таким чином, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на запит лише у разі, коли: запитується інформація не передбачена законом; за відсутності законних підстав для направлення запиту; за відсутності підпису керівника (заступником керівника); за відсутності переліку інформації та документів, запитується; у разі не зазначення підстав для надіслання запиту.

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до пункту 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010, № 1245, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Згідно пункту 16 вказаного Порядку у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З положень наведеної норми кодексу слідує, що запит податкового органу в обов'язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства.

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття наказу про призначення перевірки суб'єкт владних повноважень обрав положення п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, а фактичною підставою слугувало встановлення сумнівності у факті здійснення операцій (наявність актів перевірок інших ДПС по контрагентам підприємства).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи запитів Основ'янської МДПІ, суд відзначає, що їх зміст не містить викладення жодних фактів порушення ТОВ "МВС "ЗЕВС" вимог податкового чи іншого законодавства.

Суд відмічає, що така обставина, як встановлення сумнівності у факті здійснення операцій, не відноситься до законодавчо визначеного переліку підстав для проведення документальних перевірок. Крім того, у запитах не відображено в рамках яких заходів ДПІ встановлено сумнівність у фактах здійснення операцій; на підставі яких відомостей або документів були встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій була встановлена податковим органом.

Суд зауважує, що без зазначення у запитах наведених відомостей надання повної та обґрунтованої відповіді платником податків практично унеможливлюється.

Крім того, суд зазначає, що запит №10971/10/20-115 від 12.09.2012 року, яким витребувано інформацію та її документальне підтвердження щодо взаємовідносин із ТОВ «Металург-2010» за січень 2012 року, фактично дублює направлений раніше запит №10056/10/22-204 від 29.08.2012 року, яким вже було витребувано інформацію по взаємовідносинам із вказаним контрагентом за грудень 2011 року, січень-березень 2012 року.

За таких обставин, суд робить висновок, що запити Основ'янської МДПІ від 29.08.2012 року №10056/10/22-204 та від 12.09.2012 року №10971/10/20-115 про надання інформації та її документального підтвердження складені податковим органом з порушенням приписів абз.1 і 2 п.п.73.3.1 п.73.3 ст.73 ПК України, що в силу абз.5 цієї ж статті звільняє платника податків від обов'язку надання відповіді.

Разом з цим матеріалами справи було підтверджено той факт, що позивач не ухилявся від відповіді на вказані запити та листом від 20.09.2012 року №51, який згідно із штампом вхідної кореспонденції надійшов на адресу Основ'янської МДПІ 20.09.2012 року, надав пояснення та копії первинних документів стосовно взаємовідносин з ТОВ «ІВІТЕК ТТК», ТОВ «Костарика-10», ТОВ «Металург-2010», ПП «Баварія-Ф» за період 2011-2012 року, а саме: договори, рахунки-фактури, витратні накладні, податкові накладні, банківські виписки (загалом на 93 арк.).

Як зазначив під час розгляду справи представник позивача, запит відповідача від 29.08.2012 року №10056/10/22-204 було фактично отримано підприємством 10.09.2012 року. Відповідачем жодних доказів, які б спростовували дане твердження позивача надано не було.

Факт надання відповіді підтверджується також змістом оскаржуваного наказу та не заперечується відповідачем.

Посилання податкового органу, як на підставу правомірності призначення спірної перевірки, на то факт, що позивачем документальне підтвердження по взаємовідносинам із вищезазначеними контрагентами не було надано в повному обсязі, суд вважає необґрунтованими, оскільки дана обставина не передбачена вимогами діючого законодавства.. Крім того, податковим органом не конкретизовано, які саме документи із витребуваних не було надано позивачем.

Враховуючи наведене та беручі до уваги, що позивачем у встановлений законом строк (протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту) було надано податковому органу письмові пояснення та документальне підтвердження по суті отриманого запиту, суд дійшов висновку про відсутність у податкового органу встановлених законом підстав для прийняття спірного наказу №1235 від 04.10.2012 р. "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "МВС "ЗЕВС".

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 21 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з ПК України та іншими законами і нормативними актами.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України, вимогам ПК України. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Таким чином, беручі до уваги, що у податкового органу були відсутні правові підстави для проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "МВС "ЗЕВС", за результатами якої складено акт від 23.10.2012 №3605/221/36035258, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині визнання дій відповідача з щодо її проведення протиправними.

Суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане з самою протиправністю дій. Окрім того, позивачем не оспорювалось право державної податкової інспекції на проведення перевірок, взагалі, він доводив протиправність здійсненої щодо нього перевірки.

Крім того, судом на підставі ч.2 ст.244-2 КАС України взято до уваги висновки постанови Верховного Суду України від 24.12.2006р. у справі Господарського суду Вінницької області №9/175-04 за позовом АКБ "Мрія" до ДПІ у м. Вінниця про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, згідно з якою право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162 КАС України); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

Враховуючи наведене, суд відхиляє доводи відповідача про те, що оскаржувані позивачем дії податкового органу не є такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов`язку позивача у сфері публічно-правових відносин, а акт про результати проведеної документальної виїзної позапланової перевірки не породжує певні правові наслідки, а також вважає за необхідне зазначити, що предметом даного спору є оскарження не самого акту перевірки, а дій податкового органу, за результатами яких було складено даний акт, які статтею 105 КАС України не виключено з кола правовідносин, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з п.3 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 (далі - Порядок №984), результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Як вбачається із Акту №3605/221/36035258 від 23.10.2012 року, за наслідками проведеної перевірки перевіряючими була встановлена неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій позивача та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому діючим законодавством України, дефектність первинних документів, що були використані при оформленні господарських операцій з питання придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) ТОВ "ІВІТЕК ТТК" за квітень-червень 2012 року, ТОВ "Костарика-10" за січень 2011 року, ТОВ "Металург-2010" за грудень 2011 року, січень, березень 2012 року, ПП "Баварія-Ф" за квітень-липень 2011 року та подальшого руху придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) до кінцевого споживача.

Тобто, фактично під час проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства.

Відповідно до п. 7 Порядку №984 передбачено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки у терміни та у строки встановлені Податковим Кодексом України приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п.86.8 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки у порядку, передбаченому ст.58 цього кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акту перевірки приймається з урахуванням висновки про результати розгляду заперечень до акта перевірки -протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно п.п.14.1.157. п. 14.1. ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до вимог п. 58.1. ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Разом з тим, відповідно до п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, у випадку встановлення під час проведеної перевірки порушень суб'єктом господарювання вимог діючого законодавства, податковий орган мав обов'язок прийняти та надіслати платнику податків відповідні податкові повідомлення-рішення.

Як було встановлено під час розгляду справи, відповідачем, в порушення вищезазначених вимог, жодних податкових повідомлень-рішень за наслідками проведеної перевірки, результати якої оформлені Актом №3605/221/36035258 від 23.10.2012 року, прийнято не було.

Щодо заявлених вимог з приводу зобов'язання відповідача відновити в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ "МВС "ЗЕВС" по його взаємовідносинам з контрагентами, задекларовані в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період січень 2011 р., квітень - липень 2011 р., грудень 2011 р., січень 2012 р., березень 2012 р., квітень-червень 2012 р., суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" затверджено Примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Згідно п.1.3 розділу 1 зазначеного Порядку, для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів. Пунктом 2.8 Наказу № 266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Відповідно до п.2.21 Наказу №266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Таким чином, відображенню в електронній базі даних підлягають самостійно задекларовані платником податків суми податкових зобов'язань та податкового кредиту (за основною декларацією чи уточнюючим розрахунком), результати автоматизованого співставлення уточнюються по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок.

Врахувавши приписи п. п. 1.3, 2.14 Наказу № 266 та положення Наказу ДПА України "Про затвердження форми декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання "№166 від 30.05.1997р., суд зазначає, що База співставлення є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої платниками податків податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларації з податку на додану вартість з додатками №5.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 р. за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Наведене свідчить про те, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ із додатком №5, і повинні їм відповідати.

Отже, самостійна зміна відповідачем в Базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

З специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

Таким чином, невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Отже, дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі тих показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Таким чином, приймаючи до уваги, що будь-яких податкових повідомлень-рішень за наслідками проведеної перевірки податковим органом стосовно позивача не приймалось, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, суд дійшов висновку, що діями відповідача з приводу коригування за результатами проведеної перевірки в Автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомостей про податкові зобов'язання та податковий кредит, створено для позивача негативні наслідки, усунути які можливо лише поновивши у зазначеній системі дані, задекларовані позивачем щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

А тому позовні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, суд дійшов до висновку, що спірний наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "МВС "ЗЕВС" є незаконним, а дії податкового органу щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки та коригування в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань неправомірними.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості прийняття спірного наказу та вчинення дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки та коригування в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З приводу заявлених позовних вимог щодо зобов'язання відповідача припинити використовувати та/або поширювати матеріали перевірки ТОВ "МВС "ЗЕВС", за результатами якої складено акт від 23.10.2012 №3605/221/36035258, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач оскаржує дії відповідача, які виявляються в можливому послідуючому використанні та/або поширенні матеріалів перевірки ТОВ "МВС "ЗЕВС", тобто фактично просить захистити свої права на майбутнє.

Суд зазначає, що позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій, які можуть бути вчинені в майбутньому не відповідають змісту законодавства. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин та захищати ще не порушене право.

Беручі до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення цієї частини позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МВС "Зевс" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування наказу - задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати наказ №1235 від 04.10.2012 р. "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "МВС "ЗЕВС" (код ЄДРПОУ 36035258)".

Визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "МВС "ЗЕВС", за результатами якої складено акт від 23.10.2012 №3605/221/36035258.

Зобов'язати Основ'янську міжрайонну державну податкову інспекцію м.Харкова Харківської області Державної податкової служби відновити в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ "МВС "ЗЕВС" по його взаємовідносинам з контрагентами, вказаними у акті від 23.10.2012 №3605/221/36035258, задекларовані в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період січень 2011 р., квітень - липень 2011 р., грудень 2011 р., січень 2012 р., березень 2012 р., квітень-червень 2012 р.

В решті задоволення позову - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МВС "Зевс" (61100, м. Харків, вул. Танкопія, 8, кв. 13, код 36035258) судовий збір в сумі 17 (сімнадцять) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 09.08.2013 року.

Суддя Горшкова О.О.