Ухвала суду № 32915907, 05.08.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 223/262/2012 Провадження № 22-ц/772/1796/2013Головуючий в суді першої інстанції:Ратушняк І.О.Категорія: 37Доповідач: Сопрун В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Cопруна В.В.

суддів: Марчук В.С., Стадника І.М.,

при секретарі: Сніжко О.А.

за участю: ОСОБА_2 її представників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третьої особи Селищенської сільської ради про визнання права власності на 1\2 частку житлового будинку, -

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 17 січня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

В січні 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_6. Після смерті його матері залишився житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1. Ще одним спадкоємцем, крім нього, після смерті матері є його сестра, відповідач ОСОБА_2. І він, і відповідач прийняли спадщину шляхом подання заяв до Тиврівської державної нотаріальної контори, де заведена спадкова справа № 48571218, що підтверджується витягом №22340506 від 05.12.2009 року.

Однак, на даний час він не може оформити право на спадщину на будинок, так як в правоустановлюючому документі - свідоцтві про право на спадщину за законом від 06.01.1978 року нотаріус не вказав номер будинку та назву вулиці. Внести зміни у свідоцтво, або видати новее нотаріус не може. На даний час відповідач намагається одноособово розпоряджатися будинком, не визнає його прав як спадкоємця, і тому він змушений звернутися до суду із даним позовом.

Заочним рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 17 січня 2013 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частку будинку, розташованого по АДРЕСА_1, який позначений на плані КП ВООБТІ літерою «А» загальною площею 85 кв.м та складається із коридора 1-1 пл. 9,5 кв.м, вітальні 1-2 пл. 18,5 кв.м, кімнат: 1-3 пл. 20,6 кв.м, 1-4 пл. 14,2 кв.м, 1-5 пл. 12,0 кв.м, кухні 1-6 пл. 10.2 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: ґанок, сарай «Б», навіс «б», погріб з шиєю «П», вбиральня «В», криниця №1, ворота №2, хвіртка №3, огорожі №4 та №5.

Не погодившись із вказаним заочним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

При цьому вказує, що суд прийняв рішення з порушенням вимог матеріального та процесуального права і не з`ясував всіх обставин, які мають важливе значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, прийшла до висновку, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, спадщину прийняли, подавши відповідні заяви до Тиврівської державної нотаріальної контори. Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України їхні частки у спадщині є рівними, тобто, ОСОБА_5 має право на 1/2 частку спадкового майна.

Потрібно погодитись з таким висновком районного суду, оскільки дані висновки відповідають обставинам справи, суд правильно застосував норми матеріального права.

Судом першої інстанції, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, яка була матір'ю позивача, що підтверджується рішенням Тиврівського районного суду від 24.12.2010 року.

Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.01.1978 р. (а.с.5), відповідно до якого ОСОБА_6 успадкувала після смерті її матері ОСОБА_7 житловий будинок з господарськими будівлями в с. Селище, Тиврівського району, Вінницької області, довідкою Селищенської сільської ради № 475 від 18.05.2011р.

Земельна ділянка, на якій розташовано житловий будинок з господарськими будівлями, на які відкрилася спадщина, рахується за померлою ОСОБА_6, що підтверджується рішеннями 6 сесії 22 скликання Селищенської сільської ради від 11.10.1996 р. (а.с.18), 23 сесії 5 скликання Селищенської сільської ради від 13.11.2009 р. №1055 (а.с.98), довідкою Селищенської сільської ради №475 від 13.05.2011 р. (а.с.17).

Земельна ділянка, на якій знаходиться житловий будинок з господарськими будівлями, рахується за ОСОБА_6, що підтверджується довідкою Селищенської сільської ради № 505 від 30.06.2010 р. (а.с.16), рішеннями Селищенської сільської ради 6 сесії 22 скликання від 11.10.1996 р. (а.с.18), 23 сесії 5 скликання від 13.11.2009 р. №1055 (а.с.19).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_5 є спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті своєї матері ОСОБА_6, а тому має право на 1/2 частку спадкового майна.

Посилання ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі на те, що справа була безпідставно розглянута у її відсутність, спростовуються, виходячи з наступного.

Належне повідомлення осіб, які беруть участь у справі, є обов'язковим (ч. 1 ст. 158 ЦПК України).

В матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштового відправлення, з яких вбачається, що ОСОБА_2 була повідомлена про всі дати та час проведення судових засідань, до того ж декілька разів суд першої інстанції відкладав розгляд справи через хворобу відповідача.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно не визнав за ОСОБА_2 право власності на іншу 1/2 частку спадкового майна спростовуються, виходячи з того, що позов з такими вимогами не подавався.

Підлягають спростуванню і доводи про те, що житловий будинок, що входить до спадкового майна, є самочинним будівництвом, а тому визнати право власності на нього в судовому порядку неможливо, виходячи з наступного.

5 серпня 1992 року вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення».

Тобто до 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.

Житловий будинок ОСОБА_6 перебудувала в 1985 році, що підтверджується технічним паспортом від 15.06.2010 року (а.с.10-13). Жодних доказів того, що даний будинок перебудовувався після 1985 року апелянтом не було надано. Крім того, з оглянутої судом інвентарної справи не вбачається самовільного будівництва. Згідно висновку судової будівельно - технічної експертизи №867 від 04.09.2012 року, домоволодіння АДРЕСА_1 за технічним станом відповідає державним будівельним нормам України.

Таким чином, колегія суддів, прийшла до висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовано фактичні обставини справи, дано належну оцінку зібраним доказам. Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 17 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: підпис Cопрун В.В.

Судді: підпис Марчук В.С.

підпис Стадник І.М.

З оригіналом вірно: Cопрун В.В.