Рішення № 32913858, 11.07.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/20198/12

пр. № 2/759/1550/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 року . Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Наборозняка М.І.

за участю секретарів Слепець Є.С., Леончук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом прокурора Святошинського району м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради доОСОБА_3 Гаражно-будівельного кооперативу «Петровський» про стягнення матеріальної шкоди,

встановив:

Прокурор 25.01.2012 року звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3; просив стягнути із відповідача на користь Київської міської ради 95234,63 грн матеріальної шкоди, заподіяної у зв*язку самовільним використанням ГБК земельної ділянки під забудову індивідуальних гаражів, яка кооперативу не була відведена державою. В позові вказав, що постановою Святошинського районного суду м.Києва від 05.12.2011 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальну справу відносно нього за ч.1 ст. 365-1 КК України закрито на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року та п. 4 ч.2 ст. 6 КПК України. Відповідно до постанови ОСОБА_3, який був керівником ГБК «Петровський» організував забудови індивідуальними гаражами громадян територію, прилеглу до земельної ділянки ГБК, чим порушив вимоги ст. 125 ЗК України. За розрахунками Головного управління Держкомзему у м.Києві розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що настала у зв*язку із перевищенням ОСОБА_3 наданих йому повноважень, становить розмір позовних вимог.

За результатами розгляду справи судом 10.08.2012 року було постановлено заочне рішення, яке 11.12.2012 року (а.с.91) скасовано за заявою ОСОБА_3

В ході розгляду справи після скасування заочного рішення прокурор вимоги позову уточнив та просить стягнути шкоду 95234,63 грн із двох відповідачів ОСОБА_3 та гаражно-будівельного кооперативу «Петровський» солідарно.

Також уточнив вимоги щодо позивачів, просив стягнути шкоду лише на користь держави в особі Київської міської ради.

В судовому засіданні представник прокуратури позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини.

Представник Київської міської ради в судовому засіданні також просив задовольнити позов на підставі викладених у позовній заяві обставин. В подальшому в судове засідання 11.07.2013 року він не прибув, але із врахуванням його пояснень, висловлених раніше і наполяганням прокурора на продовженні розгляду справи без присутності представника позивача суд продовжив розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_3 ( а також його представник) в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи, що він не причетний до будівництва гаражів, які розташовані поблизу земельної ділянки ГБК «Петровський», у якому він працює за трудовим договором на посаді голови правління.

Зазначив, що він дійсно бачив, як будуються гаражі на прилеглій до території ГБК ділянці, яка була засмічена; пропонував особам, які будували прибрати територію від сміття, влаштувати підпірну стінку поблизу залізничної колії. Також вказав, що будівництво постійно перевіряли комісії із різних відомств, які складали акти, протоколи і завжди вимагали пояснень від нього, як голови кооперативу. Особи, які побудували гаражі на прилеглій території бажають приєднатись до ГБК «Петровський».

З приводу кримінальної справи і закриття відносно нього цієї справи, пояснив, що слідчий постійно обіцяв йому, що справу закриють за амністією, тому він давав при її розслідування певні показання, як говорив йому слідчий.

Представник ГБК «Петровський» позов не визнав, зазначив, що ГБК до будівництва гаражів на території, яка йому не виділена непричетний, голова кооперативу лише організував прибирання прилеглої території від сміття. Щодо кількості гаражів у ГБК і номерів на самовільно побудованих гаражах на прилеглій території пояснив, що гаражі на прилеглій території дійсно мають номери, що є продовженням номерів на гаражах ГБК, щоб було зручніше і не було плутанини в нумерації. Також пояснив, що при будівництві гаражів забудовники інколи користувались електроенергією від ГБК.

Допитаний як свідок ОСОБА_4 пояснив, що він будує гараж на прилеглій до ГБК «Петровський» території; він не є членом ГБК; йому як працівнику Київського заводу верстатів та автоматів Радянським райвиконкомом м.Києва у 1988-1989 роках, але документів у нього немає. Його було оштрафовано «архітектурною інспекцією» за самовільне будівництво у 2009-2010 роках. Також на запитання суду пояснив, що його гаражний бокс має номер 375, всього забудовників (самовільних) - 24 особи; такий номер гаража є продовженням номерів гаражів ГБК, «щоб не було плутанини». У нього була думка: «приєднатись до ГБК у майбутньому».

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що також не є членом ГБК, є забудовником одного гаража для автомобіля на прилеглій до ГБК території без дозвільних документів . Номер гаража не пам*ятає.

Також ОСОБА_5 пояснив, що він побудував лише один гараж на прилеглій території, який має порядковий номер « після триста», в той час, як у ГБК гаражі мають менші номери, а самовільних забудовників було лише 24. На запитання сукду: чому при розслідуванні кримінальної справи слідчому давав показання, що побудував 10 гаражів чіткої відповіді не надав, пояснив, що «хвилювався, була висока температура».

ОСОБА_3 не давав йому дозволу на будівництво гаража.

З приводу його показань, як свідка слідчому у 2011 році при розслідуванні кримінальної справи відносно обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 365 ч.1 КК України пояснив, що слідчий показання його записав невірно, тоді він не читав, а лише підписував.

Суд, заслухавши пояснення прокурора , представника позивача Київської міської ради, відповідача ОСОБА_3 представника ГБК «Петровський», показання свідків, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за такими підставами.

При вирішенні спору суд керується вимогами ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України, розглядає справу у межах заявлених вимог та наданих доказів, про що учасникам розгляду справи оголошувалось неодноразово..

Суд погоджується із доказами: розрахунком розміру шкоди (а.с.30,31), оскільки вони не спростовані відповідачами іншими належними доказами.

У тексті позовної заяви прокурора вказано про те, що ГБК «Петровський» самовільно використовує земельну ділянку орієнтовною площею ,5 га під будівництво, експлуатацію та обслуговування індивідуальних гаражів за адресою м.Київ, вул. Дружківська, 10-12. Документи на таке використання у ГБК відсутні.

Також вказано, що ОСОБА_3, як керівник ГБК , у 2008-2009 роках підшукав певних осіб, яким пообіцяв допомогу в оформленні документів на будівництво гаражів на прилеглій території до ГБК, прийняття їх у члени ГБК, чим сприяв в тому, що відбулось порушення ст.ст. 125, 126 ЗК України. У тексті позовної заяви є посилання на акти, протокол щодо порушення земельного законодавства зі сторони ГБК, постанову суду про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за актом амністії.

Викладене свідчить, що прокурор надав обгрунтування позовних вимог щодо обох відповідачів: ОСОБА_3 і ГБК «Петровський».

При вирішенні спору суд застосовує приписи ст. 1166 ЦК України.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода , завдана неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд, вирішуючи спір, також керується нормами зазначеного прокурором законодавства, оскільки вони застосовані ним обґрунтовано.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту

державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 152 ЗК України Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки

здійснюється шляхом:

відшкодування заподіяних збитків ( в тому числі).

Ст. 158 ЗК України передбачає, що земельні спори вирішуються судами,

В матеріалах справи наявні докази позовних вимог: акт перевірки інспекцією Головного управління Держкомзему України у м.Києві від 23.06.2011 року (а.с.24). В ньому вказано про те, що ГБК самовільно використовує зазначену в позовній заяві ділянку. Акт підписаний головою ГБК ОСОБА_3 Аналогічний акт від тієї ж дати на а.с. 29.

З приводу порушення також складений протокол відносно ОСОБА_3 за ст. 211 п. «б» ЗК України та ст. 53-1 КУпАП, які передбачають відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Суд не приймає заперечення ОСОБА_3 про його непричетність до дій щодо надання дозволу на будівництво гаражів , прийняти у члени ГБК.

Судом була оглянута кримінальна справа (матеріали), за якою ОСОБА_3 обвинувачувався за ст. 365-1 ч. 1 КК України.

При допиті його як обвинуваченого 27.09.2011 року слідчим він пояснив, що дійсно у 2008-2009 роках він підшукав осіб, які можуть прибрати сміття на прилеглій до ГБК території, а він як голова ГБК буде сприяти їм щодо будівництва та оформлення документів на гаражі на вказаній території.

Такі домовленості він мав із ОСОБА_5, ОСОБА_6 ; вони побудували 10 гаражів. Після вчинення вказаних дій він звертався до КМДА за оформленням дозвільної документації.

Зі змісту протоколу від 27.09.2011 року допитту ОСОБА_3, як обвинуваченого (кримінальна справа №1-1213/11 Святошинського районного суду м.Києва за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст. 365-1 ч. 1 КК України, том 2, а.с. 33-35) видно, що він (ОСОБА_3.) вчиняв перелічені ним дії, виконуючи обов*язки голови правління ГБК «Петровський».

Суд вважає, що вказані дії голови правління ГБК не входили у його повноваження, оскільки питання щодо користування прилеглою до ГБК територією не входили у повноваження керівника ГБК, враховуючи, що вказана прилегла до ГБК територія не була надана ГБК у користування.

Проте, у вказаному протоколі ОСОБА_3 чітко зазначив, що він шукав осіб, які погодились би прибрати прилеглу територію від сміття, виконають інші роботи, які необхідні для ГБК « роботи, щоб уникнути зсувів в сторону залізничної колії».

За вказані дії він обіцяв їм дозвіл на будівництво гаражів, допомогу в оформленні документів, прийом у члени ГБК.

Суд вважає, що матеріали зазначеної кримінальної справи, зокрема, протокол допиту ОСОБА_3, в якому він визнавав вину у пред*явленому йому обвинуваченні і детально пояснимв про обставини зайняття прилеглої до ГБК території (земельної ділянки) є доказом вчинення ним неправомірних дій (дій, що перевищують надані йому повноваження як керівнику ГБК «Петровський»).

Суд приймає за достовірні вказані докази, а поведінку ОСОБА_3 (його заперечення) в судовому засіданні при розгляді цивільної справи розцінює, як намагання уникнути цивільно-правової відповідальності , про яку йде мова у позовній заяві прокурора.

Таким же чином суд розцінює показання свідка ОСОБА_5, надані ним в судовому засіданні при розгляді цивільної справи.

Так, у своїх поясненнях від 22.06.2011 року та показаннях свідка від 26.09.2011 року( вказана вище кримінальна справа, том 1, а.с.95-97, том 2, а.с.1-13) ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_3 повідомив йому, що в ГБК «Петровський» є вільна земельна ділянка, але вона завалена сміттям, якщо він прибере його, то ОСОБА_3, як голова кооперативу, надасть йому дозвіл побудувати декілька гаражів. Він виконав домовленість та побудував кілька гаражів, разом з ним гаражі будували інші особи. Всього він разом із ОСОБА_6 побудували 10 двоповерхових гаражів. Він давав ОСОБА_3 для оформлення документів на гаражі паспорт, пенсійне посвідчення.

Суд вважає, що свідок ОСОБА_5 є зацікавленою особою у вирішенні справи на користь відповідача. Тому не приймає до уваги його показання, як свідка при розгляді цивільної справи, а вважає доказом його показання, як свідка, дані слідчому Авдєєву А.С.

Його показання, як свідка, є послідовними, узгоджуються із наданими ним же поясненнями, наявним у зазначеній кримінальній справі ( том 1, а.с.95-97), які він надавав раніше, 22.06.2011 року працівнику міліції ОСОБА_7 Також вони узгоджувались із поясненнями інших осіб, наявними у справі і з показаннями самого ОСОБА_3, які також наявні у кримінальній справі.

Суд констатує, що ОСОБА_5 і слідчим прокуратури ОСОБА_8, який розслідував кримінальну справу щодо обвинувачення ОСОБА_3 , і судом 11.07.2013 року був попереджений за надання завідомо неправдивих показань за ст. 384 КК України.

Суд вважає також достовірним доказом того, що гаражі, побудовані на прилеглій до ГБК ділянці відносяться до ГБК показання допитаних в судовому засіданні при розгляді цивільної справи, а також пояснення представника ГБК і самого відповідача ОСОБА_3. про те, що на самовільно побудованих гаражах їх нумерація продовжується після номерів на гаражах ГБК.

За таких обставин суд вважає, що керівник ГБК «ОСОБА_3 мав причетність до самовільного зайняття земельної ділянки, про яку вказує прокурор.

Суд вважає, що відсутність, чи наявність рішення зборів ГБК про прийом осіб , які без належних дозвільних документів проводили будівництво гаражів на прилеглій до ГБК території, не є підставою для відмови у позові прокурора, оскільки сам факт зайняття ділянки без належних дозволів доведений і вина в цьому ОСОБА_3, який фактично організував зайняття земельної ділянки іншими особами, які будували на ній гаражі, також доведена.

Проте, суд вважає за вірне стягнення шкоди не в солідарному порядку, як просить прокурор, а вважає стягнути шкоду із ОСОБА_3 в розмірі середньомісячної зарплати 15000 грн, як він пояснив про таку зарплату у засіданні 11.07.2013 року та надав довідку про неї.

Решту шкоди суд вважає за необхідне стягнути із ГБК «Петровський», оскільки вона заподіяна особою під час виконання службових обов*язків із перевищенням повноважень.

Суд вирішує спір також на підставі ст. 1172 ЦК України: юридична особа відшкодовує шкоду, заподіяну її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов*язків.

Доказами того, що ГБК самовільно зайняв ділянку та використовує її є акт (а.с. 24).

Таким чином, дії ГБК щодо зайняття та використання прилеглої до ГБК земельної ділянки, розміром близько 0,5 га (в цілому) також є неправомірними.

Тому шкоду повинен відшкодовувати ГБК.

Із працівника ГБК - його голови правління ОСОБА_3 суд стягує шкоду в розмірі середньомісячного заробітку згідно зі ст. 132 КЗпП України, яка передбачає, що за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов*язків, його працівники несуть відповідальність в розмірі середньомісячного заробітку.

Враховуючи, що прокурор і представник позивача наполягають на стягненні шкоди із ОСОБА_3, то суд застосовує вказану норму закону при визначенні ступеню його відповідальності. При цьому суд стягує шкоду із працівника ГБК, на користь іншої особи, враховуючи, що ГБК повинен відшкодувати шкоду в повному обсязі, тому такий обсяг зменшує на величину середньомісячної зарплати його працівника ОСОБА_3

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує із відповідачів на користь держави судовий збір пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 212-214 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_3, який проживає у АДРЕСА_2 ІПН НОМЕР_1, на користь Київської міської ради 1500 грн, в якості відшкодування матеріальної шкоди, а також судовий збір -15 грн, а всього 1515 грн.

Стягнути із ОСОБА_3 на судовий збір 952 грн 35 коп.

Стягнути із Гаражно-будівельного кооперативу «Петровський», який знаходиться у м.Києві по вул. Дружківській, 8/10, Код 22932187, на користь Київської міської ради 92 734 грн 63 коп в якості відшкодування матеріальної шкоди, а також судовий збір -927 грн 34 коп, а всього 93661 грн 98 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення на адресу Апеляційного суду м.Києва через районний суд.

Суддя: