Постанова № 32912800, 08.08.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2013 р.Справа № 916/770/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Ярош А.І., Лисенко В.А.

(відповідно до розпорядження заступника голови суду від 06.08.2013р. №593 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Заудальський В.В., за довіреністю №13ОД-7 від 21.01.2013р.

від відповідача: Остапенко І.С., за довіреністю від 17.05.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Насінницький радгосп „Перше Травня"

на рішення господарського суду Одеської області від 12 квітня 2013 року

по справі №916/770/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ-МТС"

до відповідача Публічного акціонерного товариства „Насінницький радгосп „Перше Травня"

про стягнення 445515,73 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ „ДПЗКУ-МТС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ВАТ „Насінницький радгосп „Перше Травня" про стягнення 445515,73 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 406875 грн., пеня у розмірі 30682,37 грн. та 3% річних у розмірі 7958,36 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12 квітня 2013 року у справі №916/770/13 (суддя Меденцев А.П.) позов ТОВ „ДПЗКУ-МТС" задоволено у повному обсязі: з ВАТ „Насінницький радгосп „Перше Травня" на користь позивача стягнуто 406875 грн. основної заборгованості, 30682,37 грн. пені, 7958,36 грн. 3% річних та 8910,21 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується наявність за відповідачем заборгованості у зв'язку з невиконанням зобов'язань за спірним договором. При цьому, господарський суд першої інстанції також дійшов до висновку, що підлягають задоволенню нараховані позивачем 3% річних та пеня.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач (ВАТ „Насінницький радгосп „Перше Травня") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, з мотивів викладених в апеляційній скарзі.

У судових засіданнях скаржник підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та наполягав на її задоволенні.

Представник позивача (ТОВ „ДПЗКУ-МТС") у судових засіданнях надав пояснення, відповідно до яких позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу ВАТ „Насінницький радгосп „Перше Травня" без задоволення.

Згідно з розпорядженням голови суду від 06.08.2013р. №593 розгляд апеляційної скарги здійснювався судовою колегією у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Ярош А.І., Лисенко В.А.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

Матеріали справи свідчать про те, що 24.05.2012р. між ТОВ „ДПЗКУ-МТС" (позивач, виконавець) та ВАТ „Насінницький радгосп „Перше Травня" (правонаступником якого є ПАТ „Насінницький радгосп „Перше Травня") (відповідач, замовник) було укладено договір №КО-ОД-13/12 (надалі - договір), за умовами якого виконавець зобов'язується на території сільгоспугідь замовника виконати сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю сільгоспкультур на пальному замовника - за кількістю, якістю, в строки та на умовах, що наведені за текстом договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

За п.п.1.2-1.3 договору загальна вартість робіт складає 350000, в т.ч. ПДВ. Загальний обсяг робіт складає 1400 га.

Пунктами 3.2, 3.3 договору встановлено, що загальна вартість виконаних робіт обчислюється виходячи з актів передачі-приймання виконаних робіт, що підписані сторонами. Оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі актів передачі-приймання виконаних робіт в строк не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати підписання відповідного акту передачі-приймання виконаних робіт.

Згідно з п.4.1.5 договору замовник зобов'язався своєчасно здійснювати оплату робіт виконавця відповідно до умов договору.

Приписами п.5.3 договору сторони погодили, що за прострочення оплати виконаної роботи замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що нараховується на суму заборгованості, за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до п.7.1 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012р.

Вказаний договір підписано належними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

На виконання умов договору №КО-ОД-13/12 від 24.05.2012р. позивачем було надано, а відповідачем отримано послуги на загальну суму 446875 грн., в т.ч. ПДВ, що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №733 від 02.07.2012р, №791 від 04.07.2012р. та №1087 від 12.07.2012р., вказані акти підписані належними представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Як вбачається з письмових пояснень позивача, відповідачем зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг виконано не в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 406875 грн.

Вищенаведене стало підставою для звернення позивача до господарського суду Одеської області з відповідним позовом про стягнення заборгованості та нарахованих на неї 3% річних та пені.

Дослідивши матеріали справи апеляційний господарський суд прийшов до наступних висновків.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Приписами ч.1 ст. 628 ЦК України вбачається, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

За ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За умовами ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційний господарський суд зауважує, що відповідач не скористувався своїми процесуальними правами та не надав до суду пояснення по справі, при цьому, відповідачем також не надано жодних доказів, в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, щодо відсутності заборгованості за спірним договором.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, норми чинного законодавства, матеріали та обставини справи, приймаючи до уваги, що за актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №733 від 02.07.2012р, №791 від 04.07.2012р. та №1087 від 12.07.2012р. відповідачем прийнято послуги за договором №КО-ОД-13/12 від 24.05.2012р., враховуючи, що в матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження відсутності або погашення відповідної заборгованості, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 406875 грн. основного боргу є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача грн. 30682,37 пені, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

За умовами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Також, відповідно до ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтями 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, апеляційний господарський суд приймає його, як обґрунтований та здійснений згідно з вимогами діючого законодавства.

Таким чином, за вказаним розрахунком з ПАТ „Насінницький радгосп „Перше Травня" на користь позивача підлягають стягненню 30682,37 грн. пені

Щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 7958,36 грн., слід зазначити наступне:

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги розрахунок трьох відсотків річних позивача як такий, що зроблений з порушенням вимог діючого законодавства та додає свій розрахунок 3% річних:

48250 (сума заборгованості у грн.) * 174 (кількість днів прострочення платежу у 2012 році) * 3 (% річних) / 366 (кількість днів у 2012 році) = 688,16 грн.;

48250 (сума заборгованості у грн.) * 66 (кількість днів прострочення платежу у 2013 році) * 3 (% річних) / 365 (кількість днів у 2013 році) = 261,74 грн.;

345375 (сума заборгованості у грн.) * 172 (кількість днів прострочення платежу у 2012 році) * 3 (% річних) / 366 (кількість днів у 2012 році) = 4869,22 грн.;

345375 (сума заборгованості у грн.) * 66 (кількість днів прострочення платежу у 2013 році) * 3 (% річних) / 365 (кількість днів у 2013 році) = 1873,54 грн.;

13250 (сума заборгованості у грн.) * 164 (кількість днів прострочення платежу у 2012 році) * 3 (% річних) / 366 (кількість днів у 2012 році) = 178,11 грн.;

13250 (сума заборгованості у грн.) * 66 (кількість днів прострочення платежу у 2013 році) * 3 (% річних) / 365 (кількість днів у 2013 році) = 71,88 грн.;

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що з ПАТ „Насінницький радгосп „Перше Травня" на користь позивача підлягають стягненню 7942,65 грн. 3% річних.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника щодо порушення місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення норм процесуального права в частині неповідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи, оскільки вказані твердження скаржника спростовуються матеріалами справи, а саме повідомленням про вручення поштового відправлення ухвали про порушення провадження у справі від 27.03.2013р. (т.1, а.с. 24).

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ПАТ „Насінницький радгосп „Перше Травня" на користь позивача 406875 грн. основної заборгованості, 30682,37 грн. пені та 7942,65 грн. 3% річних є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід частково скасувати, а апеляційну скаргу ПАТ „Насінницький радгосп „Перше Травня" частково задовольнити.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Насінницький радгосп „Перше Травня" задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 12 квітня 2013 року у справі №916/770/13 скасувати частково, виклавши резолютивну частину вказаного рішення наступним чином:

„Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ-МТС" задовольнити частково:

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Насінницький радгосп „Перше Травня" (68811, Одеська область, Ренійський район, с. Лиманське, вул. Шкільна, буд. 6 „Б", код ЄДРПОУ 05406296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ-МТС" (01033, Київська область, м. Київ, Печерський район, вул. Саксаганського, буд. 1, код ЄДРПОУ 37702357) 406875 (чотириста шість тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн. основного боргу, 30682 (тридцять тисяч шістсот вісімдесят два) грн. 37 коп. пені, 7942 (сім тисяч дев'ятсот сорок два) грн. 65 коп. 3% річних та 8910 (вісім тисяч дев'ятсот десять) грн. 32 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити."

3.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 12 серпня 2013 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов В.А. Лисенко А.І. Ярош