Рішення № 32912629, 08.08.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2013 р. Справа № 923/920/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" м.Херсон

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Херсон

про стягнення 12176грн. 43коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Юхно Я.О.

від відповідача - не прибув

Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач) звернулось з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідача) 11518грн. 87коп. основного боргу, 110грн. 07коп. 3% річних та 547грн. 49коп. пені, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків по своєчасних розрахунках за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з договором №509 від 01.02.2006року.

Ухвалою суду від 25.07.2013року розгляд справи відкладався.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду вдруге не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду справи за адресою АДРЕСА_1, яка відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. спр. 65-66) є його місцезнаходженням та зазначена в реєстраційних документах.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 25.07.2013року направлена відповідачу у встановленому порядку, що підтверджується реєстром поштової кореспонденції канцелярії суду та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів за 25.07.2013року. Доказів, які б свідчили про її неотримання, до господарського суду не надходило, отже відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи .

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд -

встановив:

01 лютого 2006року між відкритим акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) укладено договір № 509, згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язки надавати відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води на об'єкт відповідача, розташований в АДРЕСА_1 опалювальною площею 113 кв.м., а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах визначених договором.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 01.02.2006року є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

За умовами пункту 6 договору від 01.02.2006року розмір щомісячної плати за надані послуги розраховується відповідно до фактичного споживання теплової енергії згідно з нормативами (нормами) споживання. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав прийняті на себе обов'язки за договором і в період з листопада 2012 року по квітень 2013року здійснив поставку теплової енергії за зазначеними в розрахунку обсягами. Вартість наданих позивачем послуг за зазначений період становить 11518грн.87коп.

Щомісячно позивачем передавалися відповідачу рахунки на оплату вартості спожитої теплової енергії, що підтверджується наданими до матеріалів справи поштовими повідомленнями та реєстрами рахунків з підписами відповідача.

Згідно з вимогами пункту 8 договору від 01.02.2006року оплату спожитої теплової енергії відповідач зобов'язаний здійснювати безготівковою формою щомісячно не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Свої обов'язки по розрахунках за надані послуги в період з листопада 2012року по квітень 2013 року відповідач не виконав. Його борг станом на день звернення з позовом становив 11518грн.87коп.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів, якими б підтверджувався факт погашення боргу відповідач суду не надав. Не надано ним і будь-яких заперечень проти викладених в позовній заяві обставин, тому позовні вимоги про стягнення 11518грн. 87коп. основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з вимогами частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки документального підтвердження причин невиконання грошового зобов'язання відповідач суду не надав, з урахуванням вимог ч.2 ст. 625 ЦК України вимоги позивача про стягнення 3 % річних в сумі 110грн. 07 коп. також підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст.230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При укладанні договору від 01.02.2010року сторони пунктом 12 узгодили сплату відповідачем пені за несвоєчасне здійснення розрахунків в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення терміну сплати.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням вимог Закону, позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період з 21.12.2012року по 17.06.2013року, в сумі 547грн. 49 коп., і зазначена сума також підлягає стягненню з відповідача.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна і резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 інші реквізити суду невідомі на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" м.Херсон, Бериславське шоссе, 1:

- на р/рахунок 26037300012029 в ХОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 352457, ідентифікаційний код 00131771 - 11518грн. 87коп. основного боргу та

- на р/рахунок 26003301012029 ХОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 352457 - 110грн. 07 коп. - 3% річних, 547грн. 49 коп. пені та 1720грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12 серпня 2013 року.

Суддя З.І. Ємленінова